Рішення № 119476885, 27.05.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4343/23

Провадження №2/639/197/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цвіткевич О.А. звернулася до суду з позовом до відповідача Харківської міської ради, і просить суд визначити позивачу додатковий строк для подачі до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом/заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка складається з однієї жилої кімнати, житловою площею - 8,0 кв.м., загальною площею - 11,8 кв.м. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом, чи за законом немає. Після звернення ОСОБА_1 до нотаріуса, йому повідомили, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини, і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що перебував у лавах Збройних Сил України, що перешкоджало йому в реалізації його права, передбаченого ч. 1 ст. 1269 ЦК України. На території України з 24.02.2022 року введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_1 , починаючи з 29.03.2022 року, перебував на військовій службі, яка проходила не в межах міста Харкова, що не давало можливості звернутись до нотаріуса і є поважною причиною пропуску передбаченого законом строку.

З огляду на викладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.08.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Призначено підготовче засідання.

07.12.2023року ухвалоюЖовтневого районногосуду м.Харкова підготовчепровадження уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 доХарківської міськоїради провизначення додатковогостроку наприйняття спадщини закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Між тим, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.03.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задоволено. Зобов`язано Другу Харківську міську державну нотаріальну контору надати суду: завірену копію спадкової справи №70896521, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду від 11.03.2024 року Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою повідомлено, що витребувані докази надати суду не вбачається можливим, оскільки є відомості про заведення спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у Відокремленому підрозділі П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (адреса: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.04.2024 року зобов`язано Відокремлений підрозділ П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надати суду: завірену копію спадкової справи №70896521, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані докази надані на адресу суду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цвіткевич О.А. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач Харківська міська рада, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовче та судові засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.05.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №11561 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 12.02.2021 року. Батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 8).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №11562 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.10.1978 року. Батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 9).

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рідні брати.

Їх батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а матір - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с.105,106).

В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 02.09.2022 року зроблено відповідний актовий запис №1551 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 02.09.2022 року (а.с. 7, 94).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка складається з однієї жилої кімнати, житловою площею - 8,0 кв.м., загальною площею - 11,8 кв.м. і належала померлому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А., що підтверджується копією договору та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 107-110).

Матеріали спадкової справи №238П/2023 містять відомості про те, що 06.07.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до П`ятої ХМДНК про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа (а.с.85).

Між тим, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2023 року державним нотаріусом відокремленого підрозділу П`ятої ХМДНК Лакіза І.В. відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з тих підстав, що позивач порушив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, передбачений п.1 ст. 1270 ЦК України, а також постійно не проживав разом з померлим на час відкриття спадщини (а.с. 17).

Відповідно до наданих довідок з військової частини позивач ОСОБА_1 , починаючи з 29.03.2022 року перебуває на військовій службі у військових частинах та має посвідчення учасника бойових дій (а.с.10-14, 32-43). При цьому витяг з послужного списку про проходження військової служби ОСОБА_1 свідчить, зокрема, про те, що з 29.03.2022 року по 23.04.2023 року він проходив військову службу в м. Ізюм, а з 23.04.2023 р. по теперішній час проходив військову службу в АДРЕСА_2 (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Згідно ч. 1, п.п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно дост.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Між тим згідно з п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273,1276, 1277, 1283,1298цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положенняабзацу першогоцього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Отже в даному випадку, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак його смерть була зареєстрована 02.09.2022 року, тобто пізніше, ніж через один місяць з дня його смерті тому шестимісячний строк на прийняття спадщини, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, слід відраховувати з 02.09.2022 року і сплинув такий строк 03.03.2023 року. А позивач звернувся до нотаріуса з відповідною заявою лише 06.07.2023 року, тобто на 4 місяці і 4 дні пізніше.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Впостанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно з п. 24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Виходячи зі змістуст. 1272 ЦК Українипозов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 року.

Вказаним вище Указом, зокрема, визначено, Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У постанові від 28.03.2022 року по справі №750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

З огляду на досліджені докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був постійно зареєстрований зі спадкодавцем на день його смерті, а звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 06.07.2023 року, отже пропустив на 4 місяці і 4 дні встановлений законом строк для прийняття спадщини. При цьому, як на день смерті брата, так і на день закінчення строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач перебував поза межами м. Харкова на військовій службі у зв`язку з військовою агресією рф проти України, що підтверджено належними та достатніми доказами і свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем. Викладені обставини суд вважає такими, що свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для вчинення спадкоємцем ОСОБА_1 дій щодо прийняття спадщини, і приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визначення ОСОБА_1 додаткового строку, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому суд враховує, що відповідач не подавав відзив з відповідними запереченнями проти позовних вимог і доказами на підтвердження таких заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 10, 12, 13, 76-82, 128, 131, 141, 142, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 1262, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 04.06.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова