Постанова № 119476665, 21.05.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1719/24

Провадження №3/405/460/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого судді Іванової Л.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та в його інтересах захисника адвоката Мусієнка В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстр. за адресою: АДРЕСА_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Кіровограда з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №698100 від 10 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за змістом якого вбачається, що 10 березня 2024 року о 22:06 год. в м. Кропивницькому по вул. Преображенська, 66, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд якого зі згоди водія відповідно до встановленого законодавством порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810», тест 8163, результат 1,48 проміле, з яким водій ОСОБА_1 згоден, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі ст.266 КУпАП водія відсторонено від керування транспортним засобом.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, вказав, що 10.03.2024 року він разом з малолітньою дочкою у вечірній час перебував вдома та не плануючи більше в той день сідати за кермо, вжив невелику кількість алкоголю. За лічені хвилини до початку дії комендантської години його 12-річна донька почала плакати і кричати, скаржитись на біль в області вуха. Звісно, він злякався за дочку та відразу почав телефонувати зі свого номеру та з телефона доньки на лінію «103», однак не міг додзвонитись, тому що було постійно зайнято, або ж ніхто не відповідав. Нарешті додзвонившись (о 21:53) в ході розмови з диспетчером він чітко зрозумів, що карета швидкої медичної допомоги до його доньки не приїде та потрібно власним транспортом її доставити до медичного закладу. Після розмови з диспетчером він відразу почав телефонувати в службу таксі, але не зміг викликати таксі в зв`язку з наближенням початку дії комендантської години. Поки він телефонував, його донька ще більше почала плакати, кричати, біль в неї посилилась. Дивитися на страждання дитини було нестерпно, а тому ним було прийнято рішення особисто відвезти доньку до лікарні, самому сівши за кермо. По дорозі до медичного закладу його зупинили працівники поліції, за порушення ПДР, так як були виключені габарити, яким він відразу пояснив, що в нього хвора дитина, у зв`язку з чим її треба доставити до лікарні, на місці зупинки транспортного засобу він також надав згоду та пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, який показав, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції їх супроводили до медичного закладу, де дитину оглянули та надали допомогу (о 22:30), зменшили біль і виставили діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий отит. Вказав, що не мав іншого виходу з зазначеної ситуації. Коли він приймав рішення особисто відвезти дитину в лікарню, він не відчував себе в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, вказав, що не заперечує, що був за кермом, та, що вживав в той день алкоголь, але винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не вважає, так як він любить свою дитину, не хотів, щоб донька страждала. Він не сів за кермо, щоб просто покататися чи якось розважитись, він керувався тим, що йому дорожче, і інших варіантів в тій ситуації він не бачив. Вказав, що фактичні обставини він визнає повністю, але свою вину, а саме умисел, - не визнає.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Мусієнко В.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги серії ВА № 1078785 від 22 квітня 2024 року) в судовому засіданні заявив клопотання, за яким просив закрити провадження у справі на підставі ст. ст. 17, 18, 247 КУпАП, зазначивши на обґрунтування клопотання, що 10.03.2024 року ОСОБА_1 перебував вдома, де вжив невелику кількість алкогольного напою, оскільки не планував сідати за кермо та до того ж незабаром мала початися комендантська година. В той час 12-річна дитина не скаржилась на біль. Через деякий час дитина почала плакати і скаржитись на дуже різку біль, в неї дуже сильно боліло вухо. ОСОБА_1 та члени його родини не є медиками, в дитини вухо раніше не боліло. Як адекватний батько він вирішив викликати швидку медичну допомогу та почав телефонувати на номер «103». Здійснення цього виклику підтверджується наданою довідкою КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради», в якій зазначено, що виклик був здійснений 10.03.2024 о 21:53. Диспетчер відмовила йому у направленні карети швидкої медичної допомоги, рекомендувавши привезти дитину до медичного закладу самостійно. Після цього, ОСОБА_1 почав телефонувати в службу таксі, однак викликати таксі він не зміг в зв`язку з тим, що в комендантську годину таксі не працює. В той час, коли ОСОБА_1 телефонував до швидкої та таксі, дитина ще більше почала плакати і кричати, так як біль посилювалась, та лише після цього ОСОБА_1 прийняв рішення самостійно відвезти доньку до лікарні. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 вжив усіх можливих заходів та пробував усі варіанти вирішення проблеми такими шляхами, щоб не сідати за кермо особисто. Як батько він не міг надалі продовжувати спостерігати як страждає від болі його малолітня донька, за життя та здоров`я якої він відповідає. ОСОБА_1 намагався із самих перших секунд зустрічі з поліцейськими пояснити обставини, які стали причиною того, що він сів за кермо в стані алкогольного сп`яніння. Він пояснив, що в його транспортному засобі перебуває дитина, яку він везе до лікарні. Перед тим, як сісти за кермо нетверезим, - він вжив усіх заходів і перепробував усі варіанти, які б виключили ним керування транспортним засобом у той вечір. В довідці від 09.04.2024 № 691 зазначено, що 10.03.2024 року о 22.30 год. до приймального відділення доставлена дитина ОСОБА_2 та останній за результатами огляду було поставлено діагноз - гострий отит. Окрім того, позиція ОСОБА_1 є послідовною і несуперечливою весь час від моменту зупинки його транспортного засобу і до розгляду справи в суді, що також підтверджується доказами по справі. Держава встановила заборону сідати за кермо в стані алкогольного сп`яніння; орган місцевого самоврядування встановив час комендантської години та заборону перебувати на вулиці під час комендантської години і як результат, жителі міста і області свідомо дотримуються цих правил; однак, держава відмовилась надати екстрену медичну допомогу малолітній дитині за місцем її проживання. ОСОБА_1 не зміг допустити, щоб його донька страждала до ранку, тим паче він не знав причин болі в області вуха, і в той момент він вважав, що затягування з наданням медичної допомоги могло б бути небезпечно не те що для здоров`я, а і для життя дитини. ОСОБА_1 перебував у стані крайньої необхідності. Після зупинки транспортного засобу саме поліцейські супроводили його з дитиною до лікарні, де дитині виставили діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий отит. ОСОБА_1 їхав обережно, в ДТП не потрапляв, тобто шкоди нікому не заподіяв. Крім того, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу, при цьому умислу в даному випадку не вбачається, оскільки ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що виключає його вину.

Заслухавши поясненняособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 та йогозахисника адвоката МусієнкаВ.В., дослідившиматеріали справита оцінившивсі доказипо справі,як коженокремо,так ів їхсукупності,всебічно,повно іоб`єктивнодослідивши всіобставини справив їхсукупності,суд приходитьдо висновкупро винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №698100 від 10 березня 2024 року, за змістом якого вбачається, що 10 березня 2024 року о 22:06 год. в м. Кропивницькому по вул. Преображенська, 66, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд якого зі згоди водія відповідно до встановленого законодавством порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810», тест 8163, результат 1,48 проміле, з яким водій ОСОБА_1 згоден;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» та результатом огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 1,48 проміле, з яким (результатом) водій ОСОБА_1 , згоден;

- чеком результатом Alcotest 6820 «DRAGER» № 6810, який підтверджує тестування ОСОБА_1 , проведеного 10 березня 2024 року о 22:13, проба позитивна, з результатом 1,48 ‰, з яким водій ОСОБА_1 згоден;

-відеозаписами з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції (NO20240310-220656-030186F.MP4) та з камери «Bodycam» працівника поліції № 472639 (export-y32gu.mp4), які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диску, оглянутому в судовому засіданні, якими (відеозаписами) підтверджується факт керування водієм ОСОБА_1 10 березня 2024 року о 22:06 год. в м. Кропивницькому по вул. Преображенська, 66, транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 ; зупинка транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , причиною якої (зупинки) було порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами, зокрема, водієм ОСОБА_1 не було увімкнено ближнє світло фар у вечірній час; виявлення працівником поліції у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук), вимога працівника поліції водію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest!» на місці зупинки транспортного засобу та проведення працівником поліції зі згоди водія процедури визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER» на місці зупинки транспортного засобу, з результатом 1,48 ‰, з яким водій ОСОБА_1 погодився (час на відео 22:12:55).

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПта винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Так, посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 висувається порушення ним вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 було порушено.

Крім того, виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, було дотримано як положення ст.266 КУпАП, так і процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, передбачену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мусієнка В.В. про те, що ОСОБА_1 не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння в умовах крайньої необхідності, не можуть бути взяті судом до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Під час судового розгляду справи судом також були досліджені докази, надані стороною захисту, зокрема, довідка КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» №168 від 24.04.2024 року, за якою 10.03.2024 року о 21:53 надійшло звернення на лінію «103» з мобільного номера НОМЕР_3 , а з мобільного номера НОМЕР_4 звернень не надходило; виписка з журналу № 1 відмовлень від госпіталізації та довідка КП «Обласна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» №697 від 09.04.2024 року, за якою 10.03.2024 року о 22:30 год. до приймального відділення без направлення (особистим транспортом, батьком) доставлена дитина ОСОБА_2 , 12 років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), запис у журналі відмовлень від госпіталізації №1306. Дівчинка оглянута черговим лікарем, встановлено діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція. Гострий отит. Надані відповідні рекомендації.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема, п.2.9а Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст. 130 КУпАП, водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Оскільки ОСОБА_1 реалізував право володіти та керувати транспортним засобом, то тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.

Обґрунтовуючи стан крайньої необхідності, сторона захисту посилається на те, що існувала загроза життю та здоров`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте судом зазначається, що відсутні підстави вважати встановленим, що єдиним способом усунення небезпеки могло бути керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Окремо судом зазначається, що час вчинення адміністративного правопорушення згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, - 22 год. 06 хв., при цьому, на підставі розпорядження начальника Кіровоградської ОСОБА_3 з 1 листопада 2023 року комендантська година в Кіровоградській області діє з 23:00 до 05:00, що, в свою чергу, свідчить про те, що ОСОБА_1 мав можливість скористатися альтернативним способом доставити дитину до медичного закладу, зокрема, службою таксі.

Керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, а тому, зазначені доводи не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв`язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

Відтак, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мусієнка В.В. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

При накладенні стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням останнього права керування транспортними засобами на строк один рік та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за ставками судового збору, встановленими на час вчинення адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7,9,40-1,ч.1ст.130,ст.ст.283,284,287КУпАП,суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 , Ленінський районний суд м. Кіровограда, протокол серії ААД №698100 від 10 березня 2024 року).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення (справа 405/1719/24, ОСОБА_1 ), Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова