Ухвала суду № 119473763, 30.05.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2265/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Овідіополь скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на дії/бездіяльність органу примусового виконання

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 р. до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю стягувача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконної та зобов`язання вчинити певні дії (скарга підписана представником заявника адвокатом Войнаровською Д.М.).

В обґрунтування вимог скарги представник заявника адвокат Войнаровська Д.М. посилалася на те, що заявниця звернулась до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту майна за виконавчим провадженням N 45720126. Листом від 26.03.2024 р. начальник Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Р.Костенко відмовив у скасуванні арешту та повідомив, що строк зберігання зазначеноговиконавчого провадження закінчився. Вважаючи таку бездіяльність незаконною, представник заявниці просила зобов`язати Овідіопольський ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.12.2014 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження №8462192 (спеціальний розділ) від 22.01.2015.

24.04.2024 р. до суду надійшов відзив на скаргу, в якому представник по довіреності від 26.11.2021 р. Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Захарова Б.Ю. посилалася на те, що завершення виконавчого провадження з підстав повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для скасування арешту майна, оскільки рішення суду за виконавчими провадженнями N 45720126 не виконане. Також представника по довіреності ОСОБА_3 зазначила, що заявником не сплачено суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

29.05.2024 р. в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника заявника адвоката Войнаровської Д.М., яка зазначила, що станом на день звернення ОСОБА_1 із скаргою її заборгованість перед стягувачем ОСОБА_2 зі сплати боргу померлого ОСОБА_4 відсутня, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання закінчився і необхідність забезпечення виконання рішення шляхом накладення арешту на майно заявниці відпала. Також зазначила, що виконавчий орган не надав доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з заявника виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, а згідно відомостей відзиву на скаргу Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження заявника на виконанні у відділі відсутні.

В судове засідання 30.05.2024 р. сторони не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

29.05.2024 р. до суду надійшло клопотання представника заявника адвоката Войнаровської Д.М. щодо неможливості прийняти участь у судовому розгляді у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі та про розгляд скарги за її відсутності та за відсутності заявниці. Просила скаргу задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин, суд розглянув скаргу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу технічними засобами згідно ч. 2 ст. 450, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Овідіопольському ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження N 45720126, з примусового виконання виконавчого листа № 509/2265/14 від 04.12.2014 Овідіопольського районного суду Одеської області про: в рахунок стягнення боргу померлого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у розмірі 6029 грн. 16 коп. звернути стягнення на належне спадкоємцю ОСОБА_1 спадкове майно у вигляді 1/3 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з наданих представником заявниці копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 22495174 від 03.06.2014 та відомостей за номером запису про обтяження: 8462192 (спеціальний розділ) від 22.01.2015 під час вчинення виконавчих дій, державним виконавцем у виконавчому провадженні N 45720126 накладений арешт все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження № 8462192. Вид обтяження: арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

30.06.2015 р. виконавче провадження завершено згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент вчинення виконавчих дій. Виконавчий документ повернуто стягувачу.

За повідомленням виконавчого органу проведеною перевіркою встановлено, що звернути стягнення на належне спадкоємцю ОСОБА_1 спадкове майно у вигляді 1/3 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами з адресою: АДРЕСА_1 є неможливим у зв`язку з тим, що вищевказане майно офіційно не зареєстровано за боржницею.

06.07.2016 р. виконавчий документ повторно надійшов на виконання, номер виконавчого провадження 51571553.

14.12.2016 року виконавче провадження завершено згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернуто стягувачу.

В свою чергу, як було встановлено судовим розглядом, виконавчий документ Овідіопольського районного суду Одеської області № 509/2265/14 від 04.12.2014 виконано заявником після повернення виконавчого документа стягувачу.

А саме, на підтвердження відсутності заборгованості у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 представником заявниці наданий фіскальний чек, щодо грошового переказу від 17.04.2024 (контрольний номер переказу 2002826651) в сумі 6030,00 грн. на ім`я Стягувача ОСОБА_5 з доставкою на адресу Стягувача - АДРЕСА_2 .

Своєю відповіддю на адвокатський запит № 21.14-18596 від 26.03.2024 виконавчий орган повідомив, що 30.06.2015 року виконавче провадження закінчено в порядку п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали виконавчого провадження знищено за строком зберігання. Підстав для звільнення майна з-під арешту немає.

Представник заявника вважає неправомірною відмову у скасуванні арешту з майна боржника, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав заявника.

Законом України «Про виконавче провадження» N 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого листа 30.06.2015 р. та 14.12.2016 р. в статті 50 визначені наслідки завершення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зі змісту відзиву на скаргу Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) виконавчий документ повертавсястягувачусамеу зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

За вищезазначеного, суд не вбачає бездіяльності начальника Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) щодо відмови в скасуванні арешту та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження щодо боржниці.

Разом з тим, з наданих представником заявниці доказів вбачається, що виконавчий лист після його повернення у 2015 та 2016 роках повторно на примусове виконання до Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) не надходив та ОСОБА_6 не має заборгованості перед ОСОБА_2 .

Отже, подальша дія накладеного арешту у виконавчому проваджені є недоцільною , з огляду на викладену Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 р. у справі N 2/0301/806/11 позицію, що незняття арешту з майна боржника протягом тривалого часу за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном,враховуючи добровільне погашення боржником боргу перед стягувачем, відсутність виконавчого провадження відносно заявника, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника.

Посилання представника по довіреності ОСОБА_3 на несплату заявником виконавчого збору по вказаному виконавчому провадженню не є підставою для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 в повному обсязі за відсутності належних та допустимих доказів виконавчого органу. У матеріалах справи відсутні дані, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання цього виконавчого документа накладав арешт на майно боржника.Крім того, в своєму відзиві на скаргу представник по довіреності ОСОБА_3 підтверджує факт відсутності на виконанні у відділі відкритих виконавчих проваджень відносно заявника.

Суд вважає необхідним задовольнити вимоги скарги в частині зобов`язання Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.12.2014, що накладений в рамках завершеного та знищеного виконавчого провадження № 45720126 з виконання виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області № 509/2265/14 від 04.12.2014 року.

В частині вимог скарги про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження №8462192 (спеціальний розділ) від 22.01.2015, слід відмовити, оскільки такі дії відносяться згідно Закону України «Про виконавче провадження`до дискреційних повноважень державного виконавця, а тому з огляду на положення ЦПК України щодо компетенції суду в межах судового контролю за виконанням рішень, останній не може підміняти відділ державної виконавчої служби та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції державного виконавця.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним задовольнити частково скаргу ОСОБА_1 до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участю ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконної та зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.12.2014.

В задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити.

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, а тому ці витрати не розподіляються відповідно до ст. 452 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент закінчення виконавчого провадження), ст. ст. 76-81, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 260, 353, 447, 451, 452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участі ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконної та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.12.2014.

В задоволенні іншої частини вимог скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Кочко В.К.