Рішення № 119471064, 15.05.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5477/23

Провадження №2/639/216/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ

21.09.2023 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, складеним їх представником адвокатом Петруніною К.О., до відповідача Харківської міської ради, третьою особою зазначивши Приватного нотаріуса ХМНО Васікову Л.Є., і просять суд визначити їм додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 3 місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті померлий був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить наступне нерухоме майно:будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер майна 11904501. Загальна вартість нерухомого майна 152567,00 грн.; будинок, житловий з надвірними побудовами, адреса нерухомого майна: м. Харків, провулок Омський 2-й, 7. Реєстраційний номер майна 4927414. Загальна вартість нерухомого майна 35706,00 грн. Разом з тим, сини померлого: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є єдиними спадкоємцями померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. ОСОБА_2 останні роки проживав за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП: НОМЕР_1 , в шлюбі вони не перебували. Сини ОСОБА_2 проживали останні роки за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 продовжувала проживати ОСОБА_4 , яка не пускала синів ОСОБА_2 в середину будинку, внаслідок чого спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали доступу до документів, які підтверджують факт смерті особи, після якої відкрилась спадщина, документів, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю, а також у зв`язку з чим позивачі взагалі не знали про існування заповіту. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року. З 24.02.2022 року територія м. Харкова постійно піддавалась ворожим обстрілам, була реальна загроза для життя та здоров`я позивачів. ОСОБА_3 , враховуючи стан його здоров`я, не міг вчасно дійти до укриття під час обстрілів та потребував і потребує постійного догляду, який йому надає брат - ОСОБА_2 , який 07.03.2022 року організував відправлення своєї дружини і малолітньої доньки за кордон, після чого, з метою захисту свого життя та захисту життя свого брата, вони терміново виїхали до міста Запоріжжя де проживали до травня 2023 року. Під час проживання в Запоріжжі позивачі знаходились в стресовому, пригніченому психологічному стані після пережитих обстрілів міста Харкова.

21.05.2023 року сусіди, які мешкають поряд з будинком за адресою АДРЕСА_1 , помітили, що ОСОБА_4 давно не виходить з дому, в присутності працівників поліції був зламаний замок в будинок, в будинку було виявлено тіло померлої ОСОБА_4 . Сусіди знайшли номер телефону ОСОБА_5 і подзвонили йому, повідомили, що ОСОБА_6 померла і в будинку не зачинені двері, будинок з відкритими дверима без охорони. Позивачі терміново приїхали в м. Харків. Через кілька днів, при огляді документів свого батька ОСОБА_2 виявив: Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; Договір купівлі-продажу від 11.05.2004; Договір купівлі-продажу від 19.07.2010; Витяг КП «БТІ» № 3706908 від 27.05.2004; Витяг КП «БТІ» № 26922988 від 05.08.2010; Заповіт від 01.03.2019 року. При цьому в заповіті від 01.03.2019 року було зазначено, що все належне ОСОБА_2 майно він заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: місто Харків, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження: місто Харків, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних частинах (тобто по 1/2 кожному). Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є., зареєстровано в реєстрі за № 808.

31.05.2023 року позивачі звернулись за консультацією до приватного нотаріуса, який повідомив, що в Спадковому реєстрі вже 15.09.2022 року приватним нотаріусом Васіковою Ларисою Євгеніївною була проведена реєстрація спадкової справи №69684964 за заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому 13.06.2023 року позивачі подали до приватного нотаріуса Васікової Лариси Євгеніївни заяви про прийняття спадщини за заповітом, однак 20.06.2023 року постановами за №№75,76 приватний нотаріус Васікова Л.Є. відмовила позивачам у вчиненні нотаріальних дій, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не подали заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживали із спадкоємцем на час відкриття спадщини.

В якості поважних причин, через які позивачі пропустили строк на прийняття спадщини, в позові містяться посилання на необізнаність позивачів про наявність заповіту, неповідомлення нотаріусом про відкриття спадкової справи спадкоємців, відсутність у позивачів правовстановлюючих документів на майно і документів на підтвердження смерті батька, велика відстань між місцем мешкання позивачів в Запоріжжі і Харковом, активні бойові дії у місті Харкові у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

З огляду на викладене, позивачі вимушені звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Призначено підготовче засідання.

21.11.2023року ухвалоюЖовтневого районногосуду м.Харкова підготовчепровадження уцивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.01.2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Петруніної Кристини Олегівни про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задоволено. Зобов`язано Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікову Ларису Євгеніївну надати суду: належним чином завірену копію спадкової справи №17/2022, заведеної 15.09.2022 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані докази надані на адресу суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.02.2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Петруніної Кристини Олегівни про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задоволено. Зобов`язано Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції надати суду копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації якої: АДРЕСА_1 .

Витребувані докази надані на адресу суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Петруніної Кристини Олегівни про виклик свідків задоволено. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 . Судове засідання, яке призначене судом на 15.05.2024 року о 09 години 15 хвилин та всі подальші судові засідання по вищевказаній цивільній справі хвалено проводити в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 45) та Жовтневим районним судом м. Запоріжжя (адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 6).

У судовому засіданні 15.05.2024 року представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Петруніна К.О. надала вступне слово, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на положення закону та судову практику, просила позов задовольнити з огляду на викладені у ньому обставини.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач Харківська міська рада, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовче та судові засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.05.2024 року, занесеної до протоколу судового засідання, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа приватний нотаріус ХМНО Васікова Д.Є. у судове засідання не з`явилася, повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивачів, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що зроблено відповідний актовий запис №8509 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.09.2022 року (а.с.22, 84).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а також житловий будинок з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується правовстановлюючими документами на вказане майно та даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.26-27, 43-47).

01.03.2019 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є. за реєстровим №808, за змістом якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце народження Шверін Німеччина, паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 28 грудня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: Все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, тобто все те що йому буде належати за законом та на, що він матиме право на день смерті, він заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: місто Харків, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження: місто Харків, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних частинах (тобто по 1/2 кожному) (а.с.21, 89 (зворот)).

Позивачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доводяться синами ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зокрема, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 11.11.1992 року та документами спадкової справи. (а.с. 42).

Після смерті ОСОБА_2 , 15.09.2022 року до приватного нотаріуса ХМНО Васікової Л.Є. звернулася ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини (а.с. 48,82), та на підставі вказаної заяви була відкрита спадкова справа №17/2022, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 48) та матеріалами спадкової справи (а.с.82-90).

Крім того з матеріалів спадкової справи №17/2022 заведеної 15.09.2022 року після смерті після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що того ж дня нотаріусом встановлена наявність чинного заповіту, складеного 01.03.2019 року ОСОБА_2 , однак даних щодо повідомлення спадкоємців за заповітом спадкова справа не містить (а.с.82-90).

Лише 13.06.2023 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися із письмовими заявами до приватного нотаріуса ХМНО Васікової Л.Є. про прийняття спадщини за заповітом (а.с.86), однак 20.06.2023 року постановами за №№75,76 приватний нотаріус Васікова Л.Є. відмовила позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не подали заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживали із спадкоємцем на час відкриття спадщини, а отже вважаються такими, що спадщину не прийняли (а.с.23,24, 90).

При цьому з актового запису про смерть №8839 від 11.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_12 у м. Харків у віці 75 років (а.с.98).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 283177 ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності з 31.10.2020 року без строку переогляду. З повідомлення закладу охорони здоров`я про рішення МСЕК від 04.11.2020 року вбачається діагноз МСЕК «Наслідок холодової травми Ампутація кукси обох кистей та лівої стопи». З копія Індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_3 №1263/1536 від 04.11.2020 вбачається, що він потребує протезування обох кистей та лівої ступні, якого до теперішнього часу зроблено не було (а.с.28-33).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що позивачі доводяться йому племінниками, і на початку бойових дій в березні 2022 року вони приїхали до свідка в Запоріжжя жити у зв`язку з обстрілами Харкова. В травні 2022 року помер батько позивачів ОСОБА_9 , вони їздили на поховання. Але там була ОСОБА_6 , яка проживала в будинку померлого. Стосунки з нею не були добрими, вона пару разів зверталась до свідка за грошима, коли ОСОБА_9 хворів, однак після смерті ОСОБА_9 нікого не пускала в будинок, і на 40 днів не пускала. Позивачі проживали до травня 2023 року у свідка, коли дізнались про смерть ОСОБА_6 і потрапили в будинок батька.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що вона є матір`ю позивачів і колишньою цивільною дружиною померлого ОСОБА_9 . Її старший син ОСОБА_10 є інвалідом 2-ї групи у зв`язку з ампутацією кінцівок. Вона проживала разом з дітьми. Коли помер ОСОБА_9 , жінка, з якою він жив ОСОБА_6 , поводилась агресивно, на контакт не йшла, в будинок не пускала. На 40 днів нікого не впустила також. Позивачі проживали в Запоріжжі до травня 2023 року, а коли дізнались про смерть ОСОБА_6 і потрапили в будинок батька знайшли всі документи про смерть, документи на майно і заповіт, який був складений на їх ім`я і відразу звернулись до нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Згідно ч. 1, п.п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування за заповітом передбачено Главою 85 ЦК України.

Порядок здійснення права на спадкування є загальним і передбачений в Главі 87 ЦК України.

В тому числі, згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно дост.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Впостанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно з п. 24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Виходячи зі змістуст. 1272 ЦК Українипозов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові від 28.03.2022 року по справі №750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 року.

З оглядуна дослідженіписьмові докази,покази свідківсудом встановлено,що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями зазаповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається із заповіту, складеного ОСОБА_2 , жодним іншим спадкоємцям, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , він нічого не заповідав. Приватний нотаріус ХМНО Васікова Л.Є. після реєстрації в Спадковому реєстрі 15.09.2022 спадкової справи № 69684964 за заявою ОСОБА_4 встановила наявність заповіту від 01.03.2019 року, однак дані щодо повідомлення про його наявність спадкоємців відсутні. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , і лише після її смерті позивачі дізнались про наявність заповіту, оскільки до цього не мали змоги потрапити в будинок батька, або отримати від ОСОБА_4 відповідних документів про смерть батька та правовстановлюючих документів на майно. Як встановлено у судовому засіданні, про наявність заповіту позивачі дізналися лише після смерті ОСОБА_4 21.05.2023 року, тобто вже після того, як сплинув строку на прийняття спадщини та звернулися до нотаріуса лише 13.06.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини. Враховуючи наведені обставини та те, що позивачі проживали фактично в іншому місті через бойові дії в м. Харкові, один з позивачів є інвалідом другої групи у зв`язку з ампутацією кінцівок і не має можливості самостійно переміщатися, в тому числі у сховище, позивачі були не обізнані про наявність заповіту, а час, який пропущений для подачі заяви про прийняття спадщини, не є досить тривалим і обумовлений об`єктивними поважними причинами, що унеможливлювали своєчасне вчинення вказаних дій, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вважає достатнім.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 10, 12, 13, 76-82, 128, 131, 141, 142, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження: ЄДРПОУ:40214227, 61003, м. Харків, площа Конституції, буд. 7;

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 94.

Повне рішення складено 04.06.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова