Рішення № 119470005, 03.06.2024, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2024 р. Справа №924/1100/23 (676/1/24)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення 61022,08 грн. заборгованості за кредитним договором

(в межах справи №924/1100/23 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

Представники сторін: не з`явилися

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження.

Суть спору.

На адресу Господарського суду Хмельницької області у зв`язку із відкриттям провадження у справі № 924/1100/23 про неплатоспроможність ФОП Ялковської О.Г. Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області передано за підсудністю позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення 61022,08 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору про надання кредиту №464041 від 16.05.2023 року, внаслідок чого у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем у сумі 21850,31 грн. прострочених платежів по тілу кредиту та 39171,77 грн. прострочених платежів по процентах.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача, посилаючись на те, що ухвалою суду від 28.11.2023 року відкрито провадження у справі № 924/1100/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вважає, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 120 та ч. 2 ст. 121 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів, інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника та протягом дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань. Крім того, ствердила, що Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження підписання договору між боржником та Позивачем у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису, зокрема уповноваженої особи зі сторони самого Позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати цей договір укладеним у формі електронного документа.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.04.2024 року. Ухвалою суду від 17.04.2024 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2024 року та витребувано в АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо випуску банківської карти та руху банківських коштів по банківській карті № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

У зв`язку із ненаданням затребуваних документів, ухвалою суду від 15.05.2024 року судове засідання для розгляду справи відкладено на 03.06.2024 року.

Представники Сторін в судове засідання не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом отримання ухвали суду в електронний кабінет.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

16.05.2023 року Позивачем направлено Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 464041-КС-002 про надання кредиту.

16.05.2023 року Відповідач прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 464041-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено Відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0111 на номер телефону НОМЕР_2 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Таким чином, 16.05.2023 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (Кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Сторонами відповідно до умов Договору погоджено, що Кредит надається строком на 24 тижні.

Згідно з умовами Договору Сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 в день (стандартна процентна ставка) та 1,14874498 (знижена процентна ставка) процентів за кожен день користування Кредитом. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Пунктами 2.5, 2.6 договору закріплено, що комісія за надання кредиту становить 3000 грн.

Згідно п. 2.6 договору термін дії договору до 31.10.2023 року.

Пунктами 2.8, 2.9 договору передбачено, що орієнтована загальна вартість наданого кредиту становить 51960,00 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка становить 9127,54 грн. Комісія за надання кредиту становить 3000 грн.

Дата видачі кредиту згідно п. 2.10 договору 16.05.2023 року. Дата повернення кредиту згідно п. 2.11 договору - 31.10.2023 року.

Пунктом 3.1 договору закріплено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 договору шляхом безготівкого переказу коштів (однією або декількома трансакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці.

Відповідно до п. 3.2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів.

Пунктом 3.2.3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.

Відповідно до п. 3.2.4 договору у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного з наступних чергових платежів.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що кредит, проценти за користування кредитом та будь-які інші платежі за договором підлягають сплаті позичальником в безготівковій формі шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів.

Пунктом 4.2.1 закріплено, що позичальник зобов`язаний виконувати цей договір у порядку та строки, встановлені договором, а п. 4.4.1 передбачено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит позичальнику в строки та в порядку, передбаченому договором.

Крім того, 13.06.2023 року Позивачем направлено Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду до Договору № 464041-КС-002 про надання кредиту.

13.06.2023 року Відповідач прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення Додаткової угоди до Договору № 464041-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено Відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0111 на номер телефону НОМЕР_2 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Таким чином, 13.06.2023 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Договору № 464041-КС-002 від 16.05.2023 року про надання кредиту, підписану одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно п. 1 зазначеної вище угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 13.06.2023 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 19830 грн. 00 коп., сума нарахованої несплаченої комісії - 1172,75 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились, що з дати її укладення кредит збільшується на 5000 грн. та кредитодавець на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 5000 грн. у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 24830,00 грн. На дату укладення додаткої угоди несплачені проценти та несплачена комісія вносяться до графіку платежів та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів.

Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить 24830,00 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка - 7140,18 процентів, орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 54901,61 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 750 грн.

Зарахування коштів у сумі 20000 грн. та 5000 грн. на банківську картку Відповідача № НОМЕР_1 підтверджується інформаційними довідками № 102/12 від 11.12.2023 року (номер трансакції 38423-11083-31453), № 103/12 від 11.12.2023 року (номер трансакції 38666-99721-02603).

Згідно інформації АТ КБ "Приватбанк" за № 0522/3568/24 від 17.05.2024 року підтверджено те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано картку № НОМЕР_1 .

Згідно виписки АТ КБ "Приватбанк" по рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 зафіксовано зарахування переказу на карту 16.05.2023 року в сумі 20000 грн. та 13.06.2023 року в сумі 5000 грн.

Наявними у справі доказами підтверджується, що Відповідач не у повному обсязі повернув отримані від Позивача на умовах Договору кредитні кошти, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у сумі 61022,08 грн., з якої 21850,31грн. тіло кредиту та 39171,77 грн. заборгованість по процентах, нарахованих станом на 31.10.2023 року.

Матеріали справи не містять доказів повного погашення кредиту та заперечень щодо наданого Позивачем розрахунку.

У зв`язку із неналежним виконання Відповідачем умов Договору щодо повернення кредитних коштів, Позивач завернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Законом України "Про споживче кредитування" закріплено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими знаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, надавши Відповідачу позику (кредит) у розмірі 25000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому, Сторонами у договорі погоджено строк кредитування, протягом якого позичальник правомірно користується отриманими кредитними коштами та сплачує за них відсотки за користування кредитом (1.14874498% за кожен день користування кредитом).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Договору від 16.05.2023 року, кредит надається строком на 24 тижні.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання Відповідачем умов договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення тіла кредиту матеріали справи не містять.

Із врахуванням викладеного вище та з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність доказів сплати Відповідачем кредитних коштів в сумі 21850,31 грн. прострочених платежів по тілу кредиту та 39171,77 грн. процентів, нарахованих по спливу строку дії договору про надання кредиту, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо доводів Відповідача про ненадання Позивачем доказів на підтвердження підписання договору у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису, зокрема уповноваженої особи зі сторони самого Позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати цей договір укладеним у формі електронного документа, суд зазначає наступне.

За змістом п. 5 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3-6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, закон допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов`язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З урахуванням наведеного, факт укладення кредитного договору №464041-КС-002 від 16.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 підтверджується підписанням такого договору Позивачем кваліфікованим електронним підписом директора управління аналізу ризиків ТОВ "Бізнес Позика" Горбанем О.О. з однієї сторони та Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0111, що був направлений останній через телекомунікаційну систему смс-повідомленням на її номер телефону, який зазначений позичальником в анкеті особистого кабінету та відповідає наведеним положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Таким чином, доводи Відповідача в цій частині є безпідставними.

Щодо твердження Відповідача про зупинення з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника нарахування штрафів, інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника, а також зупинення виконання боржником грошових зобов`язань, суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 120 КУзПБ передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника.

Статтею 121 КУзПБ передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника.

З договору № 464041-КС-002 від 16.05.2023 року встановлено, що термін дії договору до 31.10.2023 року, дата повернення кредиту - 31.10.2023 року. Згідно розрахунку заборгованості за кредитом по даному договору станом на 01.11.2023 року заборгованість за кредитом складає 21 850, 31 грн., заборгованість по відсотках - 39171,77 грн., що повністю відповідає заявленим позовним вимогам.

При цьому, ухвала про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 924/1100/23 датована 28.11.2023 року, тобто вже після закінчення терміну дії договору про надання кредиту від 16.05.2023 року.

Судом звертається увага на те, що надання Позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту від 16.05.2023 року станом на 13.12.2023 року не є підставою для визнання його неналежним доказом, оскільки показники щодо тіла та відсотків по кредиту з 01.11.2023 року по 13.12.2023 року є незмінними, а Позивачем заявлено позовні вимоги щодо тіла та розміру відсотків, які відповідають на день закінчення договору.

З огляду на зазначене вище, доводи Відповідача в цій частині також є необґрунтованими.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору та не повернуто кредитні кошти, а отже позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 21850,31 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят гривень 31 коп.) прострочених платежів по тілу кредиту, 39171,77 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят одна гривня 77 коп.) прострочених платежів по процентах, 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Димбовський