Рішення № 119469711, 03.06.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 917/472/24

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (08625, Київська обл., Фастівський р-н, с. Путрівка, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код 24918458)

до Приватного підприємства ім. ЗУБКОВСЬКОГО (ідентифікаційний код 34583838, 37671, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Ярмаки)

про стягнення 105 486, 12грн

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» до Приватного підприємства ім. ЗУБКОВСЬКОГО про стягнення 105 486, 12 грн. заборгованості за Договором про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки №С050700 від 05.07.2021, з яких: сума основного боргу за надані послуги - 55 352, 83 грн, а також сума пені в розмірі 6 380,69 грн, інфляційних збитків у розмірі 23 890,41 та 12 % річних у розмірі 19 862,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Копію даної ухали доставлено до електронного кабінету відповідача 29.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/472/24.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (далі Позивач /Виконавець) та Приватне підприємство ім. ЗУБКОВСЬКОГО (далі Відповідач/Замовник), уклали Договір про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 липня 2021р. №С050700 (надалі Договір).

За укладеним Договором, Виконавець за дорученням Замовника зобов`язався надати послуги з ремонту і технічного обслуговування (надалі-Послуги) сільськогосподарської техніки, а Замовник зобов`язався оплатити вказані Послуги (п.1.1. Договору).

Загальна вартість наданих послуг зазначається в Акті наданих послуг (п.3.8.Договору).

За Договором по факту наданих послуг Замовник зобов`язаний погодити та підписати з Виконавцем акти наданих послуг. У зазначених документах фіксується час, витрачений на виконання, ціна та якість наданих послуг.

Відповідно до п.2.3 Договору якщо Замовник не відправив виконавцю мотивованої відмови від підписання Акту наданих послуг протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином та підлягають оплаті.

Строк оплати наданих послуг становить 7(сім) календарних днів з дати фактичного надання послуг (п.3.9. Договору).

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за недотримання строків оплати, що зазначені в п. 3.9., Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0.1% від простроченої суми за кожен день несплати, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ. Окрім пені Замовник сплачує Виконавцю за кожен день прострочення оплати наданих послуг 12% річних від простроченої до оплати суми платежу.

Позивач вказує, що за Договором надано Послуг на суму 76 284, 00 грн. разом з ПДВ, що підтверджується підписаним уповноваженою особою Замовника та скріпленим печаткою Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №16558 від 17 листопада 2021 р. на суму 76 284,00 разом з ПДВ.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору та чинного законодавства Замовник не виконав свої грошові зобов`язання перед Виконавцем, строк виконання якого встановлено у п.3.9 Договору.

Як пояснив позивач, 15.07.2022р. від Замовника надійшов лист №22 про зарахування переплати у розмірі 20 931, 17 грн з договору поставки №2021234 від 30.06.2021р., що був укладений між Замовником та Виконавцем за замовленням №127312 від 30.07.2021р. на Договір про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 липня 2021р. №С050700. Виконавець погодився на дану пропозицію.

За даними позивача, станом на 06.03.2024р., за відповідачем рахується заборгованість, розмір якої за Договором становить 55 352,83 грн. (76 284, 00 20 931,17 = 55 352,83).

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 липня 2021р. №С050700 у сумі 55 352,83 грн. Крім того, позивачем нараховані та заявлені до стягнення сума пені в розмірі 6 380,69 грн, інфляційних збитків 23 890,41 та 12 % річних у розмірі 19 862,19 грн.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 липня 2021р. №С050700, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини послуг та регулюються загальними нормами права про послуги ст. 901 - 907 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що за Договором позивачем відповідачу надано Послуг на суму 76 284, 00 грн. разом з ПДВ, що підтверджується підписаним уповноваженою особою Замовника та скріпленим печаткою Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №16558 від 17 листопада 2021 р. на суму 76 284,00 разом з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.9 Договору, строк оплати наданих послуг становить 7(сім) календарних днів з дати фактичного надання послуг.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк здійснення оплати робіт відповідачем за договором, то згідно ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав, кінцевою датою оплати наданих послуг є 24.11.2021.

Докази оплати вартості наданих послуг у визначений договором строк в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд враховує, що згідно листа №22 позивач зарахував переплату у розмірі 20 931, 17 грн з договору поставки №2021234 від 30.06.2021р., що був укладений між Замовником та Виконавцем за замовленням №127312 від 30.07.2021р. на Договір про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 липня 2021р. №С050700. Відповідач проти такого зарахування заперечень не надав.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 55 352,83 грн. (76 284, 00 20 931,17 = 55 352,83) грн. матеріали справи не містять.

А отже, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 55 352,83 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за недотримання строків оплати, що зазначені в п. 3.9., Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0.1% від простроченої суми за кожен день несплати, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ. Окрім пені Замовник сплачує Виконавцю за кожен день прострочення оплати наданих послуг 12% річних від простроченої до оплати суми платежу.

За порушення виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6 380,69 грн, інфляційні збитки у розмірі 23 890,41 грн та 12 % річних у розмірі 19 862,19 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору поставки, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Як зазначено вище, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 23 890,41 грн. інфляційних нарахувань та 12 % річних у розмірі 19 862,19 грн.

З доданого позивачем розрахунку вбачається, що річні нараховані з період з 24.07.21 по 06.03.24, інфляційні - за аналогічний період.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що такий розрахунок виконаний позивачем неправильно, оскільки позивач визначив початком прострочення дату 24.07.21, в той час як в даному випадку кінцевою датою оплати наданих послуг є 24.11.2021, прострочення почалося з 25.11.2021.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по лютий 2024 року (з врахуванням зменшення суми заборгованості шляхом зарахування) та прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 626,89 грн інфляційних втрат.

При обрахунку інфляційних суд врахував, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Також судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 12% річних, та встановлено, що такий розрахунок виконаний позивачем неправильно, оскільки позивач визначив початком прострочення дату 24.07.21, в той час як в даному випадку кінцевою датою оплати наданих послуг є 24.11.2021, прострочення почалося з 25.11.2021.

Суд здійснив перерахунок 12% річних за період з 25.11.2021 по 06.03.24 (з врахуванням зменшення суми заборгованості шляхом зарахування) та прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 752,31 грн 12% річних.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 6 380,69 грн суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач заявив до стягнення пеню, яка розрахована ним за загальний період з 24.07.2021 по 19.01.2022 з урахуванням зменшення суми заборгованості шляхом зарахування та подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок пені, та встановлено, що такий розрахунок виконаний позивачем неправильно, оскільки позивач визначив початком прострочення дату 24.07.21, в той час як в даному випадку прострочення почалося з 25.11.2021.

Суд здійснив перерахунок пені за період з 25.11.2021 по 19.01.22 (з врахуванням зменшення суми заборгованості шляхом зарахування та не виходячи за межі позовних вимог в частині кінцевої дати нарахування пені) та прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 075,34 грн пені.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки №С050700 від 05.07.2021 підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення 55 352,83 грн. основного боргу, 21 626,89 грн інфляційних втрат, 16 752,31 грн 12% річних, 2 075,34 грн пені, в іншій частині суд у позові відмовляє за необгрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2750,17 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ім. ЗУБКОВСЬКОГО (ідентифікаційний код 34583838, 37671, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Ярмаки) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (08625, Київська обл., Фастівський р-н, с. Путрівка, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код 24918458) 55 352,83 грн. основного боргу, 21 626,89 грн інфляційних втрат, 16 752,31 грн 12% річних, 2 075,34 грн пені, а також 2750,17 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.06.2024р.

Суддя Киричук О.А.