Рішення № 119467707, 17.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Справа № 160/7426/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління державної Казначейської служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління державної Казначейської служби у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, викладене в листі б/н від 11.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, 49094, сформувати та подати до Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.2428697298 від 21.01.2022 в сумі 8 693 (вісім тисяч шістсот дев`яносто три ) гривні 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21 січня 2022 року я, ОСОБА_1 вперше придбала нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі 8693 гривень 23 коп.. Так, як Позивач придбала житло вперше, нею була направлена заява до головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, (зареєстрована 29.02.2024 за вх.№11103/8). Проте, листом (Рішення за результатом розгляду заяви про повернення коштів помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів) від 11.03.2024 б/н відповідач надав відмову, в якій зазначив, що «Надані до заяви від 29.02.2024 б/н документи не підтверджують дані про невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з народження по дату укладання договору купівлі-продажу, у зв`язку з чим позивач звернулась з даним позовом до суду.

Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 27.03.2024 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 10.04.2024 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8 693 грн. 23 коп. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов`язку Управління повернути сплачені кошти. Також зазначає, що починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до органу Пенсійного фонду України про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, позивач повинна була надати органу ПФУ передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що вона придбав житло вперше.

Третя особа повідомлена про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення третя особа не скористалась своїм правом на подання пояснень на позовну заяву.

12.04.2024 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив в якій позивач зазначила, що при зверненні до Пенсійного фонду надала документи, відповідно до переліку Пенсійного фонду, де була довідка з органу приватизації з інформацією про не використані приватизаційні чеки, які підтверджують те, що вона придбала житло вперше.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 (продавець-1), ОСОБА_3 (продавець-2) та ОСОБА_1 (покупець) 21.01.2022 укладено договір купівлі-продажу квартири у власність за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно пункту 2.1 означеного договору, продаж квартири вчинено за узгодженою між сторонами ціною, яка складає 869323 грн. (вісімсот шістдесят дев`ять тисяч триста двадцять три) гривні.

Відповідно до квитанції №0.0.2428697298.1 від 21.01.2022, сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_4 у розмірі 8 693,23 грн.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач зверталась із заявою від 29.02.2024 за вх.№11103/8 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про підготовку подання про повернення помилково сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки придбала житло вперше і в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» не є платником даного збору.

Листом (Рішення за результатом розгляду заяви про повернення коштів помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів) від 11.03.2024 № 0400-010604-8/48156 відповідач надав відмову, в якій зазначив, що - «… .Надані до заяви від 29.02.2024 б/н документи не підтверджують дані про невикористання Вами житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату подання заяви. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН). Однак, в період до 01.01.2013 року реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Враховуючи вищезазначене, підстави для складання подання на повернення збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні. Первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначенийЗаконом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР(далі- Закон №400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9статті 1 Закону №400/97-ВРплатниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконанняЗакону №400/97-ВРрегулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затвердженийпостановою КМУ від 03.11.1998 №1740(далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесеніпостановою КМУ від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).

Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо зокрема:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених упідпунктах вігпункту 15-2цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло.

З огляду на викладене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) як оплатне набуття права власності на певний об`єкт, так і його безоплатну приватизацію.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20.

Так, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованої 21.01.2022, позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу № 154 від 21.01.2022.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна (житла) відсутні.

У єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні.

Згідно довідки КП «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради №325 від 21.02.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована: в кімн. № 930 з 01.04.1988 року, знята з реєстрації 19.12.2006 року, в кімн. № 639 з 19.12.2006 року, знята з реєстрації 23.01.2023 року.

Відповідно до довідки Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3/16-1000 від 26.02.2024 наданій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в тому, що вона не брала участі в безоплатній приватизації житла у АДРЕСА_4 , житлові приміщення №№ 930, 639.

Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідачем до суду не надано, а матеріали справи не містять.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про придбавання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем також не надано.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відповідно достатті 6 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на наведене, суд зазначає про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органу Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу в розмірі 8 693,23 грн.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 №106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно із Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень Державного бюджету, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, органи Державного казначейства України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, аналізуючи викладені положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то в даному випадку, саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби України подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 : визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, викладене в листі від 11.03.2024 № 0400-010604-8/48156; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, 49094, сформувати та подати до Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.2428697298 від 21.01.2022 в сумі 8 693 (вісім тисяч шістсот дев`яносто три ) гривні 23 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №5160-2484-4361-8016 від 20.03.2024.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1211,2 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910497), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління державної Казначейської служби у Дніпропетровській області (вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 37988155) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, викладене в листі від 11.03.2024 № 0400-010604-8/48156.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, 49094, сформувати та подати до Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.2428697298 від 21.01.2022 в сумі 8 693 (вісім тисяч шістсот дев`яносто три ) гривні 23 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26; ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 травня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков