Постанова № 11946757, 03.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року справа № 2-а-5429/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Балаклицького А.І., при секретарі Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамбрандс Україна» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамбрандс Україна» (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати та визнати незаконним податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) від 16 квітня 2010 року № 0021732320/0, яким ТОВ «Тамбрандс Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 534143,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі Акта перевірки від 08.04.2010 року № 247/23-2/01528476 про результати перевірки ТОВ «Тамбрандс Україна» з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року працівниками Бориспільської ОДПІ неправомірно в порушення приписів п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 534143,85 грн. на тій підставі, що в ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВІБА «Центрбуд» за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року по 2 ланцюгу постачання було встановлено постачальників, а саме: ТОВ «Кью Сервіс», ТОВ «Хай Тек Сервіс», ТОВ «Компанія Укрсофпро», ТОВ «Світ Будівельних технологій», які мають стан, відмінний від основного шляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів підприємств за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року. Також Позивач зазначив, що не мав жодних господарських відносин з ТОВ «Кью Сервіс», ТОВ «Хай Тек Сервіс», ТОВ «Компанія Укрсофпро» та ТОВ «Світ Будівельних технологій».

03 червня 2010 року представником Позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Заперечення аргументували тим, що дії працівників державної податкової інспекції під час проведеної перевірки були правомірними та вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, а отже податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 року № 0021732320/0 є правомірним, законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамбрандс Україна» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів від 07.04.1992 року № 405-213-ТОВ. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 03.01.1991 року за № 635-04 та має свідоцтво платника податку на додану вартість від 01.10.1997 року № 13569646 виданого Бориспільською ОДПІ.

Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тамбрандс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки, Бориспільською ОДПІ складений акт про результати перевірки ТОВ «Тамбрандс Україна» від 08.04.2010 року № 248/23-2/01528476 та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 року за № 0021732320/0, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 534143,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВІБА «Центрбуд» з метою модернізації виробничих цехів ТОВ «Тамбрандс Україна» проводить реконструкцію існуючого цеху санітарно-гігієнічної продукції з добудовою по вул. Завокзальна, 2 у м. Бориспіль, на що отримало Дозвіл управління містобудування та архітектури м. Бориспіль на виконання будівельних робіт № 65 від 13.06.2007 року відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за № 14 від 08.06.2007 року. будівельні роботи проводить ТОВ «ВІБА «Центрбуд» згідно договору від 28.03.2008 року № 1245CNB6, відповідно до якого виконавець здійснює ремонтно-будівельні роботи, монтаж металевого каркасу, улаштування опалення, вентиляції, кондиціонування будівлі.

При отриманні будівельних послуг від ТОВ «ВІБА «Центрбуд» - ТОВ «Тамбрандс Україна» виписані податкові накладні.

Суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних ТОВ «Тамбрандс Україна» були включені до розділу податкового кредиту в податковій декларації по ПДВ ТОВ «Тамбрандс Україна» з лютого 2008 року по серпень 2008 року, та направлялись до Бориспільської ОДПІ. Укладений між Позивачем та ТОВ «ВІБА «Центрбуд» договір виконаний в повному обємі, позивач отримував послуги по договору від ТОВ «ВІБА «Центрбуд» з лютого 2008 року по серпень 2008 року, оплачував його та своєчасно направляв до ОДПІ податкові декларації з ПДВ, загальна сума яких складає 534143,85 грн. Також, позивачем сплачувались всі обовязкові платежі державі.

Відповідно до укладеного договору позивач своєчасно отримав виконані роботи (послуги), оплатив їх, сплатив всі обовязкові платежі в установленому законом порядку та направив Відповідачу податкові декларації з ПДВ.

Позивачем до Бориспільської ОДПІ було подано податкові декларації по ПДВ з задекларованим відємним значенням та з заявами про повернення суми заявленого бюджетного відшкодування по отриманим від ТОВ «ВІБА «Центрбуд» послугам.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, відповідач не провів документальну невиїзну перевірку заявлених у деклараціях даних і у пятиденний термін після закінчення перевірки не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу.

Таким чином, задеклароване відємне значення по ПДВ повинно бути відшкодовано ТОВ «Тамбрандс Україна» не пізніше 35 днів після подачі декларацій по ПДВ.

Порядок проведення перевірок органами податкової служби здійснюється відповідно до норм закону, але порядок перевірок не повинен та не впливає на 35 денний строк для відшкодування платникам податків бюджетної заборгованості по ПДВ.

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно оскаржує доводи відповідача про відмову повернути на законних підставах суму податкового кредиту з податку на додану вартість з лютого 2008 року по серпень 2008 року у сумі 534143,85 грн., оскільки припинення платника, відсутність за місцезнаходженням або не встановлення місцезнаходження платника не тягне за собою недійсність всіх здійсненних господарських операцій ТОВ «Тамбрандс Україна» з ТОВ «ВІБА «Центрбуд». Також, не є підставою для відмови у поверненні ПДВ за послуги отримані від залучених до робіт ТОВ «ВІБА «Центрбуд» субпідрядників (ТОВ «Кью Сервіс», ТОВ «Хай Тек Сервіс», ТОВ «Компанія Укрсофпро», ТОВ «Світ Будівельних технологій») без відома Позивача. Тим більше, що Договори між позивачем і ТОВ «ВІБА «Центрбуд» не визнавались недійсним, а сам постачальник (ТОВ «ВІБА «Центрбуд») є належним чином зареєстрованим платником ПДВ, що не заперечується відповідачем.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Оскільки на момент здійснення господарських операцій, контрагенти перебували на податковому обліку, то в момент виписання податкової накладної у них виникали як відповідні податкові зобовязання так і податковий кредит.

Згідно з п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі субєкти господарювання зобовязані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від субєктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

ТОВ «Тамбрандс Україна» одержавши у встановленому порядку від ТОВ «ВІБА «Центрбуд» податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включило суми ПДВ до податкового кредиту. Податкові накладні містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані податкові накладні були виписані зареєстрованим платником ПДВ ТОВ «ВІБА «Центрбуд» та не мали жодних порушень порядку їх заповнення.

У відповідності до п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати лише за однієї умови - відсутності податкової накладної.

Відповідно до п. 9.6. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію у якості платника ПДВ діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такої правової позиції притримується і Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 16.01.2008 року де зазначено: «відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником своїх податкових зобовязань та сплати ними сум до державного бюджету».

Приписами підпункту 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, відповідачами цей термін порушено.

Згідно з п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 р. № 209/72 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Підставою для звернення до суду субєктів господарювання у справах про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є порушення передбаченого Законом права платника податку на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у встановлені строки. Виходячи з аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону, платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 35 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації. Відповідач отримав податкові декларації своєчасно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість необґрунтоване, протиправно позбавляє позивача на повернення фактично сплачених сум ПДВ під час здійснення господарських операцій з його контрагентом.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, Бориспільською ОДПІ не надано доказів законності позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування спірних сум, у звязку з чим вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 0021732320/0 від 16.04.2010 року ТОВ «Тамбрандс Україна» підлягає задоволенню.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамбрандс Україна» задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 16 квітня 2010 року № 0021732320/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: / підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2010 року.

Постанова станом на 08 червня 2010 року законної сили не набрала.