Рішення № 119462062, 03.06.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7589/23

03 червня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Сагайдака В.В, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2022 по 31.08.2023;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення належне позивачу відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2023 по 31.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Однак позивач зазначає, що за період з червня 2023 по кінець серпня 2023 року йому не було проведено жодних виплат, передбачених та належних згідно із Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вказує, що 13.11.2023 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації щодо причин не нарахування та не виплати військовослужбовцю (позивачу) грошового забезпечення у зв`язку із проходженням військової служби в період з червня 2023 року по кінець серпня 2023 року, однак належної та інформації відповідачем не надано, виплати за період проходження військової служби з червня 2023 року по кінець серпня 2023 року - не здійснено.

Позивач вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушує його права щодо отримання грошового забезпечення, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою від 27.11.2023 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом, надання суду уточненої позовної заяви із зазначенням повних відомостей щодо позивача та доказів що позивач є/був військовослужбовцем, а також що він проходить/проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 07.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово. Копію ухвали вручено відповідачу 27.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 47).

23.01.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи свою позицію тим, що 23.11.2023 військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, в якій було зазначено, що запитувана інформація є конфіденційною і не може бути надана третій особі без згоди солдата ОСОБА_1 , до адвокатського запиту не долучено згоди солдата ОСОБА_1 про надання такої інформації. Додатково повідомлено, що грошове забезпечення солдата ОСОБА_1 , нараховувалось відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, окремого доручення Міністра оборони України №912/з/129 від 23.06.2022 та постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.

Також зазначено, що спірним в межах заявлених позовних вимог є три місяці 2023 року, а саме червень, липень та серпень.

Однак, відповідачем зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником коштів, а виплата грошового забезпечення станом на червень 2023, липень 2023 - здійснювалась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а за серпень 2023 - Військовою частиною НОМЕР_2 . Також повідомлено, що 01.07.2023 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №51 було призначено службове розслідування за фактом відмови виконання наказу військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і позивачем та було проведено службове розслідування, за результатом якого встановлено, що в діях військовослужбовця ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статі 402 КК України. На підставі наказу командира №405 від 04.09.2023 вказане службове розслідування - завершено, та матеріали службового розслідування направлено до ТУ ДБР у м. Краматорську Донецькій області для подальшого досудового розслідування (арк. справи 48-68).

Ухвалою від 21.02.2024, зважаючи на надані сторонами заяви по суті справи та долучені до них докази, суд залучив до участі у даній справі в якості відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_2 , надавши вказаним відповідача строк для подання відзивів на позовну заяву, а стороні позивача відповіді на відзиви відповідачів.

Розгляд адміністративної справи розпочати судом спочатку.

Вказаною ухвалою судом з власної ініціативи витребувано у відповідачів у справі в розрізі спірних періодів, щодо яких у них наявна інформація, такі докази: інформацію з її документальним підтвердженням щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача у заявлений в позовних вимогах період із розшифруванням кожного із передбачених видів грошового забезпечення (основних, додаткових, одноразових, тощо); інформацію з її документальним підтвердженням щодо того, чи передбачалось у спірний період згідно вимог пунктів 1, 2 розділу XVI Порядку №260 преміювання військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 та чи приймались уповноваженим командиром військової частини чи іншої установи, де позивач проходив службу рішення про преміювання позивача; інформацію з її документальним підтвердженням щодо того, чи було на час проведення службового розслідування, призначеного наказом №360 від 01.07.2023, відсторонено позивача від виконання службових обов`язків, та чи було прийнято рішення щодо невиплати, позбавлення позивача грошового забезпечення (його, частин, видів, відсотків тощо), в тому числі за наслідками проведення такого службового розслідування; інформацію з її документальним підтвердженням щодо нарахування та виплати позивачу сум згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 у спірний період (червень-серпень 2023 року).

Копію вказаної ухвали про витребування доказів вручено відповідачам у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ф. 119 (арк. справу 77, 78) та довідкою про доставку електронного листа (арк. справи 75).

05.03.2024 відповідачем 3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду подано відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). Вказує, що пунктом 1-2 Постанова КМУ від 28.02.2022 №168 передбачено, що виплата додаткової винагороди також здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Зазначив, що солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , яка по 31.07.2023 перебувала на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з 01.08.2023 знята з фінансового забезпечення та передана на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 .

Щодо суті заявлених позовних вимог відповідач 3 зазначає, що здійснювані ним виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 виключно на підставі наказів командира вказаної військової частини та вказує, що твердження позивача про невиплату йому у спірний період належного йому грошового забезпечення є безпідставні, позаяк таку виплату йому було нараховано та виплачено, а саме: за червень 2023 року грошове забезпечення в розмірі 6909,37грн (позбавлений премії наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2023 №357); додаткова грошова винагорода (постанова КМУ від 28.02.2022 №168) в розмірі 0,00грн (позбавлений даної виплати наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2023 №358) та за липень 2023 року: грошове забезпечення в розмірі 6909,37грн (позбавлений премії наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2023 №414);додаткова грошова винагорода (постанова КМУ від 28.02.2022 №168) в розмірі 0,00грн (позбавлений даної виплати наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2023 №415) (арк. справи 79-80).

24.04.2024 відповідачем 2 Військовою частиною НОМЕР_3 , подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що в діях військової частини НОМЕР_2 відсутня протиправна бездіяльність у зв`язку із тим, що військова частина НОМЕР_2 здійснювала виплату позивачу грошового забезпечення за серпень 2023 року в розмірах визначених на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_1 . Також вказує, що Військова частина НОМЕР_1 , яка є відповідачем 1 у даній справі, у період з 01.06.2023 по 31.08.2023 перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що вказана військова частина не наділена самостійно здійснювати саме виплату грошового забезпечення військовим, оскільки «Положення про військову частину НОМЕР_1 » (в редакції до 31.08.2023, тобто протягом оспорюваного періоду) передбачає, що військова частина НОМЕР_1 не має банківських рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України, не є платником податків на додану вартість та має печатку із зображенням малого Державного Герба України із своїм найменуванням, відповідні печатки та штампи, має свою фінансово-економічну службу та перебуває на фінансовому та іншому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на що вказує, що у два із трьох спірних місяці саме центром комплектування здійснено виплати позивачу.

Відповідач 2 повідомив, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, однак на підставі наказу командира (начальника, керівника) в порядку, передбаченому пунктом 8 розділу 1 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, відповідно вимог якого, щомісячні основні та додаткові види виплачуються в поточному місяці за минулий, а одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Вказав, що у зв`язку із тим, що накази на виплату грошового забезпечення за минулий місяць (в даному випадку за серпень 2023 року) видавались військовою частиною НОМЕР_1 в поточному місяці (тобто у вересні 2023 року), виплату грошового забезпечення позивачу за серпень 2023 року здійснювала військова частина НОМЕР_2 на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 .

Вказує, що згідно розрахунку нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за серпень 2023 року відповідно до відомостей, зазначених у наказі командира військової частини НОМЕР_1 , здійснено виплату у загальній сумі 21333 гривні 11 копійок, з огляду на що відповідач 2 вказує, що нею здійснено виплату належного позивачу у вказаний період згідно наказами його командира грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в повному обсязі (арк. справи 83-92).

20.05.2024, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, відповідач 2 Військова частина НОМЕР_2 , надала суду детальний розрахунок нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за серпень 2023 року солдату ОСОБА_1 (арк. справи 93-96).

22.05.2024, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, відповідачем 1 Військовою частиною НОМЕР_1 , надіслано на адресу суду докази, а саме: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) №357 від 01.07.2023 про виплати грошового забезпечення за червень 2023 року стосовно солдата ОСОБА_1 ; копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) № 360 від 01.07.2023 про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 ; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) № 414 від 01.08.2023 про виплати грошового забезпечення за липень 2023 року; копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) № 405 від 04.09.2023 про завершення службового розслідування за фактом відмови від виконання наказу солдатом ОСОБА_1 ; копія Акту підсумків службового розслідування за фактом вчинення правопорушення солдатом ОСОБА_1 (арк. справи 97-123).

Суд зазначає, що ані позивачем ані його представником на адресу суду не подано процесуальних заяв чи пояснень щодо поданих відповідачами відзивів з додатками до них, як і не подано пояснень щодо витребуваними судом з власної ініціативи доказів, відтак суд вважає за необхідне зазначити, що ним вжито всіх залежних від нього заходів з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду даної судової справи та вважає за можливе здійснити її розгляд на підставі наявних доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи та не спростовується учасниками, позивач - ОСОБА_1 , 1994 року народження, є військовослужбовцем за мобілізацією у військовому званні солдат, який був призваний у Збройні Сили України, направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка, долученого до матеріалів справи на вимогу суду (арк. справи 24-40).

Позивач вказує, що у період з 01.06.2023 по 31.08.2023 йому не було нараховано та виплачено належні йому за час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 виплати з огляду на що його представник звернувся до Військовій частині НОМЕР_1 із адвокатським запитом від 13.11.2023, у якому просив надати інформацію про причини не нарахування та не виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заробітної плати у зв`язку із проходженням військової служби в період з червня 2023 року по вересень 2023 року (арк. справи 9).

Оскільки на переконання позивача, належної та необхідної інформації відповідачем не надано, а також не здійснено виплати за період проходження військової служби з червня 2023 року по кінець серпня 2023 року, - він звернувся із даним позовом в суд, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає на його переконання у не нарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2022 по 31.08.2023, з огляду на що просить зобов`язати вказану військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення належне позивачу відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2023 по 31.08.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити, що спірним в межах даної судової справи є факт ненарахування та невиплати позивачу у період з червня 2023 по серпень 2023 року грошового забезпечення, належного йому як військовослужбовцю за мобілізацією згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991.

Так, статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закону №2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший пункту першого статті 9).

При цьому, пунктом 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пункт 4 статті 9 регламентує, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, Кабінету Міністрів України законом делеговано право встановлювати порядок та розміри складових грошового забезпечення для військовослужбовців.

Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №704 розроблено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 згідно з пунктом 1 розділу I якого визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Пунктом 2 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 7 та 8 розділу I Порядку №260, за службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.

Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 7 Порядку №260)

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю (пункт 8 Порядку №260).

Згідно із положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.

Пунктом 5 Розділу VІ Порядку №260 передбачено, що виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ХVІ Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є військовослужбовцем за мобілізацією у військовому званні солдат, який був призваний у Збройні Сили України, направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка, долученого до матеріалів справи (арк. справи 24-40). Відтак, оскільки позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , то його прямим начальником є командир відповідача 1, а саме: командир Військової частини НОМЕР_1 .

З матеріалів справи слідує, а сторонами не спростовується те, що відповідач 1 Військова частини НОМЕР_1 не наділена самостійно здійснювати виплату грошового забезпечення військовим, які несуть службу у її штаті, оскільки її Положенням передбачено, що вказана військова частина не має банківських рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України, не є платником податків на додану вартість та має печатку із зображенням малого Державного Герба України із своїм найменуванням, відповідні печатки та штампи, має свою фінансово-економічну службу. Так, судом встановлено, що у період з 01.06.2023 по 31.07.2023 вказана військова частина перебувала на фінансовому та іншому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в період з 01.08.2023 у Військовій частині НОМЕР_2 .

Зважаючи на вищенаведене суд зазначає, що виконання вимог Закону №2011-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №704 та Порядку №260 щодо грошового забезпечення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 відбувалось наступним чином, а саме:

грошове забезпечення виплачувалось у період з 01.06.2023 по 31.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в період з 01.08.2023 Військовою частиною НОМЕР_2 на підставі наданих їм наказів командира Військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату грошового забезпечення щодо кожного військовослужбовця вказаної частини.

Так, звертаючись до суду із даним позовом представника позивача (солдата Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ), вказав про те, що відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність в частині ненарахування та невиплати військовослужбовцю (позивачу) грошового забезпечення у зв`язку із проходженням військової служби в період з 01.06.2023 по 31.08.2023, яке йому встановлено статтею 9 Закону №2011-ХІІ та Порядком №260. При цьому, як слідує із підстав заявленого позову, позивач вказує про ненарахування та невиплату йому жодного із передбачених складових грошового забезпечення. Слід зазначити, що доказів такої невиплати (як-от відомості про зараховані кошти, довідки про доходи тощо) суду не представлено, а судом не здобуто.

Водночас, оскільки з наявних у матеріалах судової справи доказів неможливо встановити ані факту нарахування та/чи виплати солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, ані і складу, видів належних йому сум грошового забезпечення за час виконання військових обов`язків (в тому числі за час виконання бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 ) з метою з`ясування обставин наявності протиправної бездіяльності з боку відповідачів стосовно того, чи було нараховано та виплачено вказаному військовослужбовцю передбачені законом суми грошового забезпечення у спірні періоди, суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 із власної ініціативи докази у спростування таких обставин, в порядку вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Першочергово слід зазначити, що відповідачем 1 Військовою частиною НОМЕР_1 надано суду докази того, що на адвокатський запит позивача було надіслано засобами поштового зв`язку відповідь за №5250 від 23.11.2023, у якій зокрема вказано про те, що вказаний представник звернувся до відповідача 1 із неналежно оформленим запитом та повідомлено, що вказаному військовослужбовцю за певний період несення ним військової служби виплату грошового забезпечення здійснено ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 54-56).

Відповідачем 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на вимогу суду надано довідку №11/2/3994 від 29.02.2024 (арк. справи 80) із змісту якої слідує, що солдат ОСОБА_1 - військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні (з питань грошового забезпечення військовослужбовцям) в ІНФОРМАЦІЯ_3 по 31.07.2023 включно. Військова частина НОМЕР_1 з 01.08.2023 знята з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 та передана на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 .

Вказано, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено:

за червень 2023 року: грошове забезпечення в розмірі 6909,37грн (позбавлений премії наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2023 №357); додаткова грошова винагорода (постанова КМУ від 28.02.2022 №168) в розмірі 0,00 грн (позбавлений даної виплати наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2023 №358);

за липень 2023 року: грошове забезпечення в розмірі 6909,37грн (позбавлений премії наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2023 №414); додаткова грошова винагорода (постанова КМУ від 28.02.2022 №168) в розмірі 0,00 грн. (позбавлений даної виплати наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2023 №415).

Відповідачем 3 Військовою частиною НОМЕР_2 на вимогу суду надано детальний розрахунок нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за серпень 2023 року солдату ОСОБА_1 відповідно до якого позивачу за серпень 2023 року нараховано у вересні 2023 року грошове забезпечення на загальну суму 21657,98грн та зараховано (виплачено) на картковий рахунок (за мінусом відрахування загальнообов`язкових державних платежів) суму грошового забезпечення у розмірі 21333,11грн, яка включає суми основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення такого солдата (арк. справи 96).

При цьому, відповідачем 1 - Військовою частиною НОМЕР_1 надано суду копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №360 від 01.07.2023 про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом відмови виконання наказу військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і військовослужбовцем ОСОБА_1 , копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №405 від 04.09.2023 про завершення службового розслідування за фактом відмови від виконання наказу солдатом ОСОБА_1 та копію Акту підсумків службового розслідування за фактом вчинення правопорушення солдатом ОСОБА_1 (арк. справи 98-107).

Відповідно до частини першої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Згідно з пунктом 1 розділу VI «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).

Оскільки Військова частина НОМЕР_1 є окремим стрілецьким батальйоном (окремою військовою частиною), то на її командира поширюються право командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців передбачені статтею 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

Відповідачем 1 Військовою частиною НОМЕР_1 надано суду витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №357 від 01.07.2023 про виплати грошового забезпечення за червень 2023 року стосовно солдата ОСОБА_1 відповідно до якого позивача позбавлено премії за червень 2023 року за адміністративне правопорушення (відмова виконувати наказ), а також витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №414 від 01.08.2023 про виплати грошового забезпечення за липень 2023 року відповідно до якого позивача також позбавлено премії за липень 2023 року за адміністративне правопорушення (відмова виконувати наказ) (арк. справи 108, 109).

Суд враховує, що доказів оскарження вказаних наказів та результатів проведеного службового розслідування щодо позивача, - сторонами не представлено, а судом не здобуто, як і доказів оскарження наказів про позбавлення позивача премії за червень та липень 2023 року, в той час як за серпень 2023 року позивачу нараховано та виплачено премію в розмірі 523% від посадового окладу згідно наданого суду відповідачем 3 розрахунку виплачених сум.

Відтак, з наданих відповідачами доказів судом встановлено, що у спірний період позивачу як військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 проведено нарахування і виплату грошового забезпечення, що свідчить про відсутність бездіяльності вказаних суб`єктів владних повноважень яка полягає у неврахуванні та невиплаті позивачу у період з 01.06.2023 по 31.08.2023 жодного грошового забезпечення, як про це заявлено у позовних вимогах та підставах позову.

Разом з тим, щодо правильності та повноти нарахованих та виплачених солдату ОСОБА_1 у спірні періоди сум належного йому грошового забезпечення як військовослужбовцю за мобілізацією, - то на переконання суд підстави для дослідження цієї частини правовідносин в межах даної судової справи відсутні, оскільки позивач звернувся до суду із даним позовом про захист порушеного права в частині непроведення йому жодних виплат грошового забезпечення, передбачених статтею 9 Закону №2011-ХІІ та Порядком №260, з огляду на що просив таку бездіяльність визнати протиправною та як наслідок просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення належне позивачу відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2023 по 31.08.2023.

Водночас, оскільки судом в ході розгляду даної справи не встановлено бездіяльності відповідачів в частині ненарахування та невиплати позивачу жодного грошового забезпечення, передбаченого статтею 9 Закону №2011-ХІІ та Порядком №260, та належними доказами в ході розгляду справи відповідачем підтверджено нарахування грошового забезпечення позивачу передбаченого статтею 9 Закону №2011-ХІІ та Порядком №260, як і доведено наявність правових підстав щодо позбавлення позивача уповноваженою особою відповідача певних видів грошового забезпечення (у зв`язку з притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, згідно наказів, які не скасовано у встановленому порядку, та які не є предметом спору в даній справі), то суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Суд наголошує, що відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідачі:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 );

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 );

- Військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 );

Головуючий суддяМірінович У.А.