Ухвала суду № 119457166, 03.06.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7133/24

Провадження №: 1-кп/752/1704/24

У Х В А Л А

03.06.2024 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

під час проведення у залі судового засідання у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12024100010000383 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 03.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент заподіяння), відомості про яке внесено 08.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010000383, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні 03.06.2024 прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, яке мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти життя та здоров`я щодо потерпілого ОСОБА_8 , зауважив на те, що обвинувачений раніше неодноразово був судимий, останнього разу за умисний злочин проти власності, не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання у м. Києві, офіційно непрацевлаштований, не має поручителів та, відповідно і фінансових ресурсів для внесення застави, а тому перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків з метою зміні їх показань на свою користь. На переконання прокурора наявні ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник заперечив проти клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити та обрати інший вид запобіжного заходу, як то особисте зобов`язання до обвинуваченого, через недоведеність та необґрунтованість тверджень прокурора та безпідставність його клопотання.

Обвинувачений підтримав захисника, зазначив, що прокурора бачить вперше, від засідання до засідання нічого у справі не змінюється, лише продовжується запобіжний захід.

На запитання суду ОСОБА_7 та його захисник не змогли представити суду документи щодо місця проживання обвинуваченого, питання щодо якого поставало у попередньому засіданні .

Станом на 03.06.2024 розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, до суду не прибув потерпілий. З`явилася лише особа, яка не представила жодного документа, який посвідчує його особу. Прокурор клопотав про перенесення розгляду для реалізації права на ознайомлення і підготовку до судового розгляду, а тому об`єктивно постає питання про продовження строку дії запобіжного заходу

Заслухавши сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).

Як з`ясовано судом з реєстру матеріалів досудового розслідування, додатків до попередньо поданого клопотання прокурора від 04.04.2024, 08.02.2024 ОСОБА_4 було затримано в якості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12024100010000383, за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 09.02.2024 у справі № 752/3151/24 до ОСОБА_4 застосовано запобіжних захід у виді тримання під вартою на строк 59 діб, а саме: по 07.04.2024 до 16:30 включно.

Ухвалою від 05.04.2024 запобіжний захід продовжено до 06.06.2024.

Розглядаючи питання запобіжного заходу та доцільність його продовження, суд враховує обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , ступінь його тяжкості та кваліфікацію - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

На думку суду зазначені прокурором ризики щодо переховування від суду, протиправного впливу на потерпілого і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення є наявними і сталими. Зокрема суд враховує, що ОСОБА_7 раніше вже неодноразово був засуджений та відбував покарання у місцях позбавлення волі, тобто обізнаний з практичною реалізацією заходів перевиховування і запобігання вчиненню засудженими кримінальних правопорушень у майбутньому, які застосовуються Державою, не був офіційно працевлаштований, не має власної сім`ї, дітей, з матір`ю багато років проживає нарізно, що свідчить про відсутність сталих і міцних соціальних зв`язків. Також обвинувачений не підтвердив жодним чином того, що він працював та отримував дохід у м. Києві, має поручителів чи застоводавців, а також і того, що він проживає у Голосіївському районі м. Києва, тоді як місце його реєстрації суттєво територіально віддалено від місцезнаходження суду (Автономна Республіка Крим) та є тимчасово окупованою територією. За таких обставин, суд виходить з того, що ОСОБА_7 не має легального пасивного джерела доходу, не має підтвердженого місця проживання у м. Києві, місця роботи, тобто соціально-емоційної прив`язки до м. Києва, а тому ризики вчинення нових кримінальних правопорушень задля забезпечення себе є високими, так само як і ризики переховування від суду.

З огляду на стадію кримінального провадження - проведення підготовчого судового засідання, ризики незаконного впливу на свідків, а також і потерпілого суд вважає високими.

Враховуючи зазначене застосування відносно нього домашнього арешту за місцем реєстрації видається недієвим і недоцільним.

При цьому, суд зазначає, що обвинувачений повторно не вказав суду адресу у межах міста Києва чи Київської області, де він міг би відбувати домашній арешт, документального не довів наявності у нього відповідної можливості.

Щодо ризиків перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, то суд відкидає думку прокурора в ці частині його клопотання, адже прокурор не визначив, яким саме чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, не навів приклади.

Також суд зважає на усталену практику Європейський суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, зміну прокурорів, суд вважає, що наявні ризики зменшуються, а тому вбачає наявними підстави для визначення застави для обвинуваченого, враховуючи також і відсутність документального підтвердження його неналежної поведінки за наявного запобіжного заходу та відсутність скарг на його неправомірні дії від свідків, подання потерпілим 02.05.2024 заяви. В якій ОСОБА_8 зазначає, що не має претензій до обвинуваченого, ні матеріального, ні морального характеру з приводу тілесних ушкоджень.

За наведених обставин суд вважає за можливе продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб з можливістю внесення застави, адже на переконання суду менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та не забезпечать його належну процесуальну поведінку.

З мотивів, за яких суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, доводи захисника відхиляють.

Керуючись ст. 177, 183, 314, 315, 372, 395 КПКУкраїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 01.08.2024 включно.

2.Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 03.06.2024.

3.Визначити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві, код отримувача (ідентифікаційний код 26268059), МФО 820172, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва, рахунок отримувача- UA128201720355259002001012089, призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4.Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

5.Роз`яснити обвинуваченому що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

6.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва про це.

7.У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

8.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

9.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1