Рішення № 119456979, 27.05.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

712/838/24

2/712/1222/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні на розпорядженні майном,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що Черкаською обласною прокуратурою за результатами здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12022250000000361 від 21 грудня 2022 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, встановлено наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді у сфері захисту комунальної власності.

02 вересня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. прийнято рішення № 53855485 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому, довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06 березня 2020 року № 11259о, технічного паспорту від 27 серпня 2020 року, виданого ТОВ «Гет Текнолоджі».

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі передав вказане приміщення загального користування, яке відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване як квартира АДРЕСА_2 , до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА-2020».

23 вересня 2020 року між ТОВ «ЛІГА-2020», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Водночас, в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що згідно інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 16 червня 2022 року за вих. № 285, довідка від 06 березня 2020 року № 11259о про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 - не видавалась.

Згідно інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 11 липня 2022 року за вих. № 349, інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_2 відсутня.

Крім того, згідно листа КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 23 вересня 2022 року, матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 , протоколу допиту директора КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Філінської Т.А. від 13 вересня 2022 року, квартири АДРЕСА_4 а не існувало; існував коридор з аварійним виходом та комора.

Згідно листів Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 червня 2022 року за вих. № 7713-01-11, від 16 лютого 2023 року за вих. № 1837-01-11, інформація щодо приватизації приміщення АДРЕСА_5 відсутня, свідоцтво про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 не видавалось, розпорядчий документ про передачу у приватну власність відсутній.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 протиправно, на підставі підроблених документів, заволодів нерухомим майном, яке зареєстроване як квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема й житловий фонд.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти майном територіальної громади м. Черкаси є Черкаська міська рада.

Згідно рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року № 3-351 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління», будинок по АДРЕСА_6 , в якому знаходиться спірне майно, перебуває в міській комунальній власності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСББ в будинку по АДРЕСА_6 не створено, єдиним представником мешканців вказаного будинку є Черкаська міська рада, яка відповідно до ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як орган місцевого самоврядування, представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, що підтверджується листом Черкаської міської ради від 03 листопада 2023 року за вих. № 16359-01-11.

Згідно листів Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 червня 2022 року за вих. № 7713-01-11, від 16 лютого 2023 року за вих. № 1837-01-11, інформація щодо приватизації приміщення АДРЕСА_5 відсутня, свідоцтво про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року не видавалось, розпорядчий документ про передачу у приватну власність не приймався.

Крім того, згідно інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 , протоколу допиту директора КП «ЧООБТІ» ОСОБА_2 від 13 вересня 2022 року, квартира АДРЕСА_4 а не існувала, натомість, існував коридор з аварійним виходом та комора.

Згідно відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 15 лютого 2023 року № 2058-01-10 у вказаній квартирі відсутні зареєстровані особи.

Окрім того, ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не проживав і не був зареєстрований та відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не мав права приватизувати вказане приміщення.

Оскільки, розпорядження органом приватизації не приймалось, квартира АДРЕСА_2 в приватну власність не передавалась і не існувала, у державного реєстратора Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. відсутні підстави для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Обов`язковою умовою для проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна було здійснення запитів державним реєстратором до КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про видачу довідки від 06 березня 2020 року № 11259о, до Виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо приватизації та видачі свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року.

Однак, оглядом реєстраційної справи установлено, що перевірочні дії державним реєстратором не проведені.

Таким чином, державним реєстратором безпідставно внесено відповідні відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2158472571101) за ОСОБА_1 здійснена державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. на підставі не чинних документів, які в установленому законом порядку не видавались уповноваженими особами, а саме: довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06 березня 2020 року № 11259о, свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року органу приватизації Соснівського райвиконкому.

На першому поверсі в будинку АДРЕСА_3 знаходився коридор з аварійним виходом XLII та комора XLIII, які самовільно захоплені та переобладнані в квартиру АДРЕСА_4 а без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку.

На даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявний розділ щодо квартири АДРЕСА_1 , яка утворилась шляхом самовільного захоплення, переобладнання нежитлового приміщення, та за відсутності правових підстав зареєстрована як квартира (реєстраційний номер 2158472571101).

Факт, що коридор з аварійним виходом і комора в будинку АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_2 є фактично одним і тим же приміщенням підтверджується співставленням поверхового плану будинку АДРЕСА_3 та технічної документації вказаного об`єкту нерухомого майна.

З огляду на викладене, на підставі ст. 391 ЦК України, у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права держави є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 з поверненням ОСОБА_1 коридору з аварійним виходом та комори територіальній громаді м. Черкаси мешканцям будинку АДРЕСА_3 в особі Черкаської міської ради.

Прокуратурою встановлено, що Черкаська міська рада неналежним чином виконує повноваження щодо контролю за використанням комунального майна, а також в повній мірі не використовує власних повноважень, спрямованих на захист своїх порушених прав та інтересів в судовому порядку.

Черкаська міська рада була обізнана про факт безпідставного проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 (лист ГУНП в Черкаській області від 03 червня 2022 за вих. № 3047/24/79-2022, лист Черкаської обласної прокуратури від 07 лютого 2023 року за вих. № 15/2-138 вих. 23), проте належних заходів, направлених на припинення порушень, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м з зобов`язанням ОСОБА_1 повернути вказане майно, Черкаською міською радою до цього часу не вжито.

12 грудня 2023 року Черкаською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Черкаської міської ради скеровано лист за № 15/2-1333 вих. 23 щодо наміру Черкаської міської ради звернутись до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м та зобов`язання ОСОБА_1 повернути вказане майно з метою захисту майнових інтересів територіальної громади міста Черкаси.

18 грудня 2023 року листом за вих. № 20475-01-11 Черкаська міська рада повідомила, що не заперечує щодо скерування Черкаською обласною прокуратурою позову про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м та зобов`язання ОСОБА_1 повернути вказане майно.

Від представника відповідача адвоката Ігнатенко В.М. надійшла заява про визнання позову, в якій останній повідомив, що спірне приміщення, яке є предметом позову, відповідачем звільнене і приведене в первісний стан відповідно до технічної документації на будинок; просив розгляд справи здійснювати без участі відвідача та представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Черкаської окружної прокуратури Барбаш О.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Черкаської міської ради в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача адвоката Ігнатенко В.М. надійшла заява про визнання позову, в якій останній повідомив, що спірне приміщення, яке є предметом позову, відповідачем звільнене і приведене в первісний стан відповідно до технічної документації на будинок; просив розгляд справи здійснювати без участі відвідача та представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно повно об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Черкаською обласною прокуратурою за результатами здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12022250000000361 від 21 грудня 2022 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, встановлено наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді у сфері захисту комунальної власності.

02 вересня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. прийнято рішення № 53855485 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому, довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06 березня 2020 року № 11259о, технічного паспорту від 27 серпня 2020 року, виданого ТОВ «Гет Текнолоджі».

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі передав вказане приміщення загального користування, яке відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване як квартира АДРЕСА_2 , до статутного капіталу ТОВ «ЛІГА-2020».

23 вересня 2020 року між ТОВ «ЛІГА-2020», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Водночас, в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що згідно інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 16 червня 2022 року за вих. № 285, довідка від 06 березня 2020 року № 11259о про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 - не видавалась.

Згідно інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 11 липня 2022 року за вих. № 349, інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_2 відсутня.

Крім того, згідно листа КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 23 вересня 2022 року, матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 , протоколу допиту директора КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 від 13 вересня 2022 року, квартири АДРЕСА_4 а не існувало; існував коридор з аварійним виходом та комора.

Згідно листів Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 червня 2022 року за вих. № 7713-01-11, від 16 лютого 2023 року за вих. № 1837-01-11, інформація щодо приватизації приміщення АДРЕСА_5 відсутня, свідоцтво про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 не видавалось, розпорядчий документ про передачу у приватну власність відсутній.

Враховучи викладене, ОСОБА_1 протиправно, на підставі підроблених документів, заволодів нерухомим майном, яке зареєстроване як квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Звернення прокурора з цим позовом спрямоване не тільки на забезпечення дотримання встановленого законом порядку набуття права власності на нерухоме майно, але й на захист майнових інтересів членів територіальної громади в особі Черкаської міської ради щодо отримання максимального ефекту від використання нежитлових приміщень загального користування, які згідно ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

В спірних правовідносинах ефективне відновлення порушеного права територіальної громади в особі Черкаської міської ради можливе шляхом повернення спірного нежитлового приміщення у користування та розпорядження територіальної громади з приведенням його у придатний стан з тим, щоб члени територіальної громади отримали можливість максимально ефективно для загальних інтересів розпорядитись ним чи користуватись. Перебування спірного нежитлового приміщення у фактичному володінні ОСОБА_1 створює перешкоди членам територіальної громади в користуванні та розпоряджанні спірним нежитловим приміщенням.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема й житловий фонд.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти майном територіальної громади м. Черкаси, є Черкаська міська рада.

Згідно рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року № 3-351 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління», будинок по АДРЕСА_6 , в якому знаходиться спірне майно, перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

В рішенні Конституційного Суду від 09.11.2011 у справі № 14-рп/2011 вказано, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Враховуючи викладене, спірне нерухоме майно, відповідно до ч.2 ст. 178 ЦК України, має ознаки обмеженої оборотоздатності.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, інтереси держави, в тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСББ в будинку по АДРЕСА_6 , не створене, єдиним представником мешканців будинку є Черкаська міська рада, яка відповідно до ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як орган місцевого самоврядування, представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, що підтверджується листом Черкаської міської ради від 03 листопада 2023 року за вих. № 16359-01-11.

Відповідно до ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності в разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках), в яких мешкають два і більше наймачів.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень в гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно листів Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 червня 2022 року за вих. № 7713-01-11 та від 16 лютого 2023 року за вих. № 1837-01-11, інформація щодо приватизації приміщення АДРЕСА_5 відсутня, свідоцтво про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року не видавалось, розпорядчий документ про передачу у приватну власність відсутній.

Крім того, згідно інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 , протоколу допиту директора Комунального підприємства « Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Філінської Т.А. від 13 вересня 2022 року, квартира АДРЕСА_4 а не існувала, натомість існував коридор з аварійним виходом та комора.

Згідно листа Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 15 лютого 2023 року за вих. № 2058-01-10, у спірній квартирі зареєстровані особи відсутні.

Окрім того, ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 не проживав, не був зареєстрований та відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не мав права приватизувати вказане приміщення.

Оскільки, розпорядження органом приватизації не приймалось, квартира АДРЕСА_2 в приватну власність не передавалась, і фактично вказане приміщення є приміщенням загального користування, а не квартирою, у державного реєстратора виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. відсутні підстави для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1) ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.18 Закону України № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Положеннями ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обумовлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Згідно п.п. 6,7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, державна реєстрація прав здійснюється на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно п.6) ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності здійснюється, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 01 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікату.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, визначений вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені.

З огляду на закріплені у ст.ст. 9, 19 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Обов`язковою умовою для проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна було здійснення державним реєстратором запиту до КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо видачі ним довідки від 06 березня 2020 року № 11259о та запиту до Виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо приватизації та видачі свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року.

Державна реєстрація права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2158472571101) за ОСОБА_1 здійснена державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко І.С. на підставі документів, які в установленому законом порядку не видавались уповноваженими особами, а саме: довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06 березня 2020 року № 11259о, свідоцтва про право власності № 571 від 24 жовтня 1996 року органу приватизації Соснівського райвиконкому, перевірку чинності та дійсності яких держаним реєстратором не здійснено.

На першому поверсі у будинку АДРЕСА_3 знаходився коридор з аварійним виходом XLII та комора XLIII, які самовільно переобладнані в квартиру АДРЕСА_4 а без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку.

На даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявний розділ щодо квартири АДРЕСА_1 , яка утворилась шляхом самовільного захоплення, переобладнання нежитлового приміщення, та за відсутності правових підстав зареєстрована як квартира (реєстраційний номер 2158472571101).

Факт, що коридор з аварійним виходом і комора в будинку АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_2 є фактично одним і тим же приміщенням підтверджується співставленням поверхового плану будинку АДРЕСА_3 та технічної документації вказаного об`єкту нерухомого майна.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 924/820/21, постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 922/1832/19, способами захисту речових прав на нерухоме майно є витребування майна з чужого незаконного володіння й усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, які є взаємовиключними.

Зокрема, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ст. 388 ЦК України, для витребування майна необхідна наявність усіх умов: 1) власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, повинно бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем немає договірних відносин.

Заволодіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на це майно. Якщо таке право зареєстроване за іншою, ніж власник, особою, то належним способом захисту його права є вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (п.п. 95-98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п.п. 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (п.п. 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п.п. 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п.п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 146)) та інші.

На даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявний розділ щодо квартири АДРЕСА_1 , яка утворилась шляхом самовільного захоплення, переобладнання нежитлового приміщення, та за відсутності правових підстав зареєстрована як квартира (реєстраційний номер 2158472571101).

Факт, що коридор з аварійним виходом і комора в будинку АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_2 є фактично одним і тим же приміщенням підтверджується співставленням поверхового плану будинку АДРЕСА_3 та технічної документації вказаного об`єкту нерухомого майна.

З огляду на викладене, на підставі ст. 391 ЦК України, у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права держави є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 з поверненням ОСОБА_1 коридору з аварійним виходом та комори територіальній громаді м. Черкаси мешканцям будинку АДРЕСА_3 в особі Черкаської міської ради.

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматись від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 67) звернула увагу на те, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Водночас, зайняття нерухомого майна фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нерухомого майна вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, тобто негаторний позов.

Відповідно до вимог чинного законодавства приміщення загального користування (коридор з аварійним виходом та комора) не підлягають приватизації, тому вказане свідчить, що це нерухоме майно має ознаки обмеженої оборотоздатності.

З урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, якщо окреме набуття приватної власності на майно є неможливим, то індивідуальне володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття (утримання) ним майна не призводять до заволодіння порушником таким майном. Отже, як зайняття майна, так і наявність державної реєстрації права власності на це майно за порушником з порушенням вимог закону необхідно розглядати як не пов`язане з володінням порушення права власності, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Одним з різновидів вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) може бути вимога про скасування вчиненої державної реєстрації речового права. Такий спосіб захисту порушеного права повністю відповідає змісту ст. 391 ЦК України та є ефективним.

Відповідно до ст. 131? Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.

Згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтереси держави».

Правовідносини, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням об`єктами комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а безоплатне та самовільне їх вилучення з комунальної власності такому суспільному інтересу не відповідає.

Враховуючи вищенаведене, в цьому випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Реєстрація права приватної власності на об`єкт комунальної власності, його зайняття та утримання без належних на те правових підстав позбавляє у законний спосіб реалізувати конституційні функції органів місцевого самоврядування, призводить до порушення інтересів територіальної громади міста.

Таким чином, в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Прокуратурою встановлено, що Черкаська міська рада неналежним чином виконує повноваження щодо контролю за використанням комунального майна, а також у повній мірі не використовує власних повноважень, спрямованих на захист своїх інтересів у судовому порядку.

Черкаська міська рада була обізнана про факт безпідставного здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується листом ГУНП в Черкаській області від 03 червня 2022 року за вих. № 3047/24/79-2022 та листом Черкаської обласної прокуратури від 07 лютого 2023 року за вих. № 15/2-138 вих. 23), проте належних заходів, направлених на припинення порушень, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м Черкаською міською радою до цього часу не вжито.

12 грудня 2023 року Черкаською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Черкаської міської ради скеровано лист за № 15/2-1333 вих. 23 щодо наміру Черкаської міської ради звернутись до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м та зобов`язання ОСОБА_1 повернути вказане майно з метою захисту майнових інтересів територіальної громади міста Черкаси.

18 грудня 2023 року листом за вих. № 20475-01-11 Черкаська міська рада повідомила, що не заперечує щодо скерування Черкаською обласною прокуратурою позову про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м та зобов`язання ОСОБА_1 повернути вказане майно.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 02 січня 2024 року за вих.№ 15/2-2 вих.24 Черкаську міську раду повідомлено про звернення Черкаської обласної прокуратури до суду з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації речового права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 площею 15,8 кв.м з зобов`язанням ОСОБА_1 повернути вказане майно.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані в повному обсязі.

Представником позивача подано до суду заява про визнання позову, в якій останній повідомив, що спірне приміщення, яке є предметом позову, відповідачем звільнене і приведене в первісний стан відповідно до технічної документації на будинок; просив розгляд справи здійснювати без участі відвідача та представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

Враховуючи викладене, позовні вимоги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні на розпорядженні майном підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідачем позовні вимоги визнані, Черкаській обласній прокуратурі необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень, згідно платіжної інструкції № 2817 від 12 грудня 2023 року, та в розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень, сплаченого згідно платіжної інструкції № 27 від 12 січня 2023 року, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню з відповідача необхідно стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 178, 345, 382, 387, 388, 391 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76 - 83, 89, 95, 133, 137, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні на розпорядженні майном, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути Територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542) перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення коридор з аварійним виходом XLII та комору XLIII, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 в особі Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542).

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 , площею 15,8 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 21584725711011).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, 18001 м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911119, 18001 м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ), з державного бюджету 50 % судового збору від суми 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень, сплаченого згідно платіжної інструкціє № 2817 від 12 грудня 2023 року, та від суми 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень, сплаченого згідно платіжної інструкції № 27 від 12 січня 2023 року, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене в день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Борєйко