Вирок № 119453346, 31.05.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/4786/23

1-кп/465/103/24

ВИРОК

Іменем України

31.05.2024 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова, в складі:

головуючого- судді ОСОБА_1

з участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12023141370000350 від 28.04.2023 рокупро обвинувачення:

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України -

в с т а н о в и в :

22.04.2023 року ОСОБА_4 знаходячись в м. Одеса (точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), під час спілкування по мобільному телефону, вступив із невстановленою досудовим розслідуванням особою в попередню змову на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, належними потерпілій ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, узгоджено між собою, невстановлена досудовим розслідуванням особа, 27.04.2023 року близько 18:00 години зателефонувала до потерпілої ОСОБА_6 на належний останній стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 та повідомила їй завідомо неправдиву інформацію, про те, що її син ОСОБА_7 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, у зв`язку з чим останньому необхідні грошові кошти на лікування в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень. Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 , зайшовши у приміщення квартири потерпілої ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману, намагався незаконно заволодіти належними їй грошовими коштами на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) гривень, які нібито необхідні для лікування сина останньої - ОСОБА_7 , однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_6 відмовилась надавати йому вищевказані грошові кошти.

Крім цього, 22.04.2023 року ОСОБА_4 знаходячись в м. Одеса (точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), під час спілкування по мобільному телефону, вступив із невстановленою досудовим розслідуванням особою в попередню змову на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, належними потерпілому ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, узгоджено між собою, невстановлена досудовим розслідуванням особа 28.04.2023 року близько 13 години 30 хвилин, зателефонувала до потерпілого ОСОБА_8 на належний останньому мобільний номер телефону НОМЕР_2 та повідомила йому завідомо неправдиву інформацію, про те, що його племінник ОСОБА_9 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, у зв`язку з чим останньому необхідні грошові кошти на лікування в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.04.2023 року становило 731 372 (сімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят дві) гривні.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, повторно, ОСОБА_4 , знаходячисьна тротуарі напроти під`їзду будинку АДРЕСА_3 , шляхом обману отримав від потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.04.2023 року становило 731 372(сімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят дві) гривні, які нібито необхідні для лікування племінника останнього - ОСОБА_9 .

Заволодівши вищевказаними грошовими коштами, шляхом обману, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 731 372 (сімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят дві) гривні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся, пояснення дав аналогічні до фабул обвинувачення. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд даної справи без його участі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Згідно з ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані та дослідженні в ході судового розгляду по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства, оскільки він скоїв незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене за попередньою змовою групою осіб та скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене у великих розмірах, повторно, та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого: раніше не суджений, одружений, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та за останнім місцем своє праці, під наглядом лікаря-психіатри КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеський міській раді не перебуває, за медичною допомогою не звертався та те, що матеріальна шкода потерпілому була фактично відшкодована, кошти йому були повернуті; думку прокурора та захисника обвинуваченого. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння суду у розкритті злочинів та встановлення істини по справі та у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дотримався вимог ст. ст. 50 і 65 КК України, якими передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статей за які кваліфіковані кримінальні правопорушення та з врахуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити у виді чотири роки позбавлення волі. Однак суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування даного покарання та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків на підставі ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд звертає увагу та враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягається вперше, не становить високої небезпеки для суспільства та те, що матеріальна шкода потерпілому була фактично відшкодована, кошти йому були повернуті, що дає підстави вважати можливість його становлення на шлях виправлення без ізоляції від суспільства. Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до даної норми Закону у строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Як встановлено ст.1 Закону України від 30 червня 1993 року «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відтак, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 28.04.2023 року по 01.05.2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи та в матеріалах кримінального провадження відсутня згода заставодавця ОСОБА_10 щодо стягнення такої, а відтак заставу в розмірі 107 360 гривень слід повернути останній після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

У справі наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України, оскільки під час досудового розслідування на майно, визнане речовими доказами, накладався арешт, а тому слід скасувати дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 02.05.2023 року по справі № 465/3214/23 про арешт майна.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 100, 124, 274, 128, 326, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України та призначивши покарання:

-за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.190 КК України- у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік;

-за ч.3 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинівшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4(чотири ) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 3(три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 28.04.2023 року по 01.05.2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Заставу, внесену платником ОСОБА_10 за ОСОБА_4 в розмірі 107 360(сто сім тисяч триста шістдесят)гривень на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області згідно ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 30.04.2023 року по справі №465/3214/23 - повернути заставодавцю ОСОБА_10 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Витрати, пов`язані із залученням експерта у зв`язку з проведенням експертиз на суму 9 560 гривень стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Скасувати дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 02.05.2023 року по справі № 465/3214/23 про арешт майна.

Речові докази по справі, а саме:

-грошові кошти на загальну суму 4000 (чотири тисячі) доларів США - 40 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, а саме на: купюру серії 2001 року, № СВ 30840862 D; купюру серії 2003 року, № DB 60339796 B; купюру серії 1999 року, № BG 44162478 A; купюру серії 2003 року, № DB 62000821 B; купюру серії 2006 року, № HF 87949231 D; купюру серії 2001 року, № CB 92846689 В; купюру серії 1996 року, № AB 26161860 M; купюру серії 1996 року, № AD 02755075 B; купюру серії 2006 року, № HK 91834488 B; купюру серії 1996 року, № AA 63537112 А; купюру серії 1996 року, № AB 20496420 A; купюру серії 1996 року, № AB 07988948 I; купюру серії А 2003 року, № FL 42369134 B; купюру серії A 2003 року, № FL 42369125 B; купюру серії A 2003 року, № FL 42369132 B; купюру серії A 2003 року, № FL 42369131 B; купюру серії 1996 року, № AB 04955409; купюру серії A 2003 року, № FL 42369133 B; купюру серії 2003 року, № DA 16837742 A; купюру серії A 2003 року, № FL 42369126 B; купюру серії А 2003 року, № FL 91237905 B; купюру серії А 2003 року, № FL 91237906 B; купюру серії 1996 року, № AB 88955230 Q; купюру серії 2001 року, № CB 90989646 E; купюру серії A 2003 року, № FL 24166802 C; купюру серії 2003 року, № DB 32264522 B; купюру серії 2003 року, № DF 09415779 B; купюру серії A 2003 року, № FL 05175118 A; купюру серії 2006 року, № HE 91169440 А; купюру серії A 2003 року, № FF 97907475 В; купюру серії A 2003 року, № FВ 74349320 C; купюру серії 1996 року, № АB 93135984 N; купюру серії 1996 року, № AВ 58499894 C; купюру серії A 2003 року, № FF 35795557 В; купюру серії 2006 року, № НC 27162165 A; купюру серії 2006 року, № НE 91169439 A; купюру серії A 2003 року, № FG 80943688 A; купюру серії 2003 року, № DJ 28948819 A; купюру серії 1996 року, № AB 27731964 P; купюру серії 2006 року, № HB 21348096 C- вважати повернутими потерпілому ОСОБА_8 ;

-грошові кошти на загальну суму 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США - 160 купюр номіналами по 100 доларів США кожна купюра, а саме на: купюру серії 2001 року, № СВ 15593137С; купюру серії А 2003 року, № FG 69357461А; купюру серії А 2003 року, № FF35795558 В; купюру серії 2006 року, № НЕ 21531692 А; купюру серії А 2003 року, № FF 35795559 В; купюру серії А 2003 року, № FF 35795560 В;купюру серії А 2003 року, № FL 16673181 А;купюру серії 2006 року, № НЕ 91169264 А; купюру серії 2006 року, № НЕ 91169265 А; купюру серії 2006 року, № НG 57820918 А;купюру серії А 2003 року, № FL 91237908 В; купюру серії А 2003 року, № FL 58351470 А;купюру серії А 2003 року, № FF 03321389 А;купюру серії 2001 року, № СВ 54518761 В;купюру серії 1996 року, № АВ 70994391 Q; купюру серії А 2003 року, № FK 60431198 А; купюру серії 2003 року, № DB 98078172 В; купюру серії А 2003 року, № FL 91237901 В; купюру серії А 2003 року, № FK 60431279 А; купюру серії А 2003 року, № FB 19684956 С; купюру серії 1996 року, № АВ 30216196 В; купюру серії А 2003 року, № FL 42369129 B; купюру серії А 2003 року, № FL 42369128 В; купюру серії 2001 року, № СВ 11211398 А; купюру серії 2001 року, № СВ 11211309 А; купюру серії 2001 року, № СВ 11211323 А; купюру серії 2001 року, № СF 25229119 А; купюру серії 2001 року, № СL 83852428 А; купюру серії 2003 року, № DB 24632465 В; купюру серії 2006 року, № НВ 49384217 F; купюру серії 1996 року, № АL 97613724 В; купюру серії 2006 року, № НВ 44431974 J; купюру серії 2006 року, № НD 32607032 В; купюру серії 2006 року, №НВ 44431975 J; купюру серії 2006 року, № НВ 44431979 J; купюру серії 2006 року, № НВ 39905161 D; купюру серії 2006 року, № НВ 10793011 Н; купюру серії 2006 року, № НВ 30826077 L; купюру серії 1996 року, № АВ 25303615 F; купюру серії 2006 року, № НG 05285238 C; купюру серії 2006 року, № НВ 25974882 J; купюру серії 2006 року, № НС 82194327 А; купюру серії 2006 року, № НЕ 33793684 С; купюру серії 2006 року, № НВ 07620038 Р; купюру серії 2006 року, № НВ 15558737; купюру серії 2006 року, № НG 05285219 С; купюру серії 2001 року, № СF 94488493 А; купюру серії 2006 року, № НG 05285144 С; купюру серії 2006 року, № НВ 94689507 І; купюру серії 2006 року, № НВ 51658157 L; купюру серії А 2003 року, № FG 01539082 В; купюру серії А 2006 року, № КВ 90070883 С; купюру серії 2006 року, № НF 00774867 F; купюру серії А 2006 року, № КF 79423193 А; купюру серії 2006 року, № НD 55813501 А; купюру серії 2006 року, № НG 04614225 А; купюру серії 2006 року, № НВ 95770891 L; купюру серії 2006 року, № НD 90729551 А; купюру серії 2006 року, № НВ 64603628 Е; купюру серії А 2006 року, № КВ 32736219 В; купюру серії 2006 року, № НF 28625958 А; купюру серії 2006 року, № НВ 42226639 D; купюру серії 2006 року, № НВ 03855348 J; купюру серії 2006 року, № НF 45971552 С; купюру серії 2006 року, № НВ 73396025 F; купюру серії 2006 року, № НВ 64820926 F; купюру серії 2006 року, № НD 55523767 В; купюру серії 2006 року, № НК 00667152 С; купюру серії 2006 року, № НL 10985560 G; купюру серії А 2003 року, № FB 52922549 В; купюру серії 2006 року, № НJ 48770397 А; купюру серії 2006 року, № НG 18292736 В; купюру серії 2006 року, № НВ 83225896 К; купюру серії 2006 року, № НВ 83225897 К; купюру серії 2006 року, № НК 44736554 С; купюру серії 2006 року, № НК 44736555 С; купюру серії 2006 року, № НЕ 29727906 С; купюру серії 2003 року, № DН 16766707 А; купюру серії 2006 року, № НG 46045585 В; купюру серії 2006 року, № НВ 21911609 Р; купюру серії 2006 року, № НС 51965479 В; купюру серії 2006 року, № НВ 47568780 N; купюру серії А 2006 року, № КВ 24408494 А; купюру серії А 2006 року, № КА 31199373 А; купюру серії А 2006 року, № КВ 26390371 Е; купюру серії А 2003 року, №FL 76407959 А; купюру серії 2001 року, № СВ 51088669 В; купюру серії 2006 року, № НЕ 70997450 В; купюру серії 2006 року, № НЕ 70997449 В; купюру серії А 2003 року, № FB 19624717 А; купюру серії А 2006 року, № КВ 93639798 С; купюру серії А 2006 року, № КВ 38937806 F; купюру серії А 2006 року, № КВ 38937807 F; купюру серії А 2006 року, № КВ 38937810 F; купюру серії А 2006 року, № КВ 18464696 D; купюру серії 2006 року, № HF 53280972 Е; купюру серії А 2006 року, № КВ 38228117 G; купюру серії А 2006 року, № КІ 03490179 А; купюру серії 1996 року, № АВ 36883188 U; купюру серії А 2006 року, № КВ 16428044 F; купюру серії А 2003 року, № FK 60431200 А; купюру серії 2006 року, НВ 23780290 Q; купюру серії А 2003 року, № FL 58351465 А; купюру серії А 2003 року, № FК 60431199 А; купюру серії А 2003 року, № FL 58351474 А; купюру серії 2003 року, № DF 09415767 В; купюру серії 1996 року, № АК 41110523 А; купюру серії А 2003 року, № FL 42369130 В; купюру серії 1996 року, № AL 54802073 С; купюру серії 1996 року, № АВ 36530701 R; купюру серії 1996 року, № АВ 35046711 G; купюру серії А 2003 року, № FL 42369127 В; купюру серії 1996 року, № АВ 72580260 Q; купюру серії 1996 року, № АВ 72580259 Q; купюру серії 2006 року, № НL 40014468 Е; купюру серії 1996 року, № АВ 62594205 С; купюру серії 1996 року, № АG 30346973 А; купюру серії 2003 року, № DF 13381190 В; купюру серії 2003 року, № DF 09415781 В; купюру серії 2001 року, № СА 31374448 А; купюру серії А 2003 року, № FL 91237904 В; купюру серії А 2003 року, № FL 91237903 В; купюру серії А 2003 року, № FL 91237902 В; купюру серії А 2003 року, № FН 00220354 А; купюру серії А 2003 року, № FК 12044182 В; купюру серії 2006 року, № НG 58858744 А; купюру серії 2006 року, № НК 74028800 С; купюру серії 2003 року, № DE 63316012 А; купюру серії А 2003 року, №FF 04436468 В; купюру серії 2006 року, № НС 27162166 А; купюру серії 1996 року, № АВ 87763070 F; купюру серії А 2003 року, № FL 15475662 С; купюру серії 2006 року, № НВ 39779407 R; купюру серії 2006 року, № НL 12667214 G; купюру серії 2006 року, № НG 49375716 В; купюру серії 2006 року, № НG 49375711 В; купюру серії 2006 року, № НF 51404830 Е; купюру серії А 2006 року, № КD 47970513 А; купюру серії А 2006 року, № КD 47970503 А; купюру серії А 2006 року, № КВ 96747484 D; купюру серії А 2006 року, № КН 18431165 А; купюру серії 2006 року, № НF 80931993 В; купюру серії 1996 року, № АВ 82568007 В; купюру серії 1996 року, № АВ 00496268 В; купюру серії А 2006 року, № КВ 25692625 Р; купюру серії 1996 року, № АF 36624446 В; купюру серії 2006 року, № НL 82952741 D; купюру серії 1996 року, № АВ 89921503 L; купюру серії 2006 року, № НЕ 91144909 А; купюру серії 2003 року, № DI 05212900 А; купюру серії 2001 року, № СG 53469152 А; купюру серії А 2006 року, № КВ 93803633 Е; купюру серії А 2006 року, № КL 22136619 С; купюру серії А 2006 року, № КD 12772420 А; купюру серії 2006 року, № НВ 74685533 Q; купюру серії 2006 року, № НС 52348540 В; купюру серії А 2006 року, № КВ 28494143 К; купюру серії 2006 року, № НК 32452639 С; купюру серії А 2006 року, № КL 78228720 D; купюру серії А 2006 року, № КL 40246276 А - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_8 ;

-1(один) паперовий конверт в якому знаходиться змив з металевої решітки, 1(один) паперовий конверт в якому знаходиться мікрооб`єкти; 1(один) паперовий конверт в якому знаходиться один недопалок із маркуванням «Кент»; блістер від сім картки мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 ; сім картку мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_4 ; дві сім картки мобільного оператора «Life» та «Київстар» - знищити;

-куртку червоного кольору, куртку темно синього кольору марки «Modern vogue OGJJ», майку тілесного кольору марки «malisa», шапку сірого кольору, мобільний телефон марки «Meizu» у корпусі золотого кольору IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон марки «Samsung» у корпусі синього кольору IMEI 1: НОМЕР_7 ; IMEI 2: НОМЕР_8 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому, а також направити потерпілим.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя ОСОБА_1