Рішення № 119450824, 28.05.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4813/20

2/214/2580/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі КП «Кривбасводоканал») звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обґрунтовуючи свійпозов тим,що надаєпослуги зцентралізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату цих послуг згідно з особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідачам щомісячно, відповідно до тарифів на вказані послуги, здійснювалося постачання холодної води та послуга з водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де у період з 01.04.2014 по 23.06.2019 відповідачі були власниками житла. У квартирі відповідачів відсутній встановлений та зареєстрований належним чином засіб обліку води, тому нарахування за послуги тимчасово здійснювались за науково обґрунтованими нормативами питного водопостачання, водоспоживання та водовідведення населення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням виконкому Криворізької міської ради від 12.12.2012 № 367. Оскільки відповідачі у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювала, виникла заборгованість за період з 01.04.2014по 23.06.2019у сумі18873,74грн.Вказану суму заборгованості по оплаті за отримані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а також втрати від інфляції у сумі 795,86 грн. і 3% річних у сумі 467,21 грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судувід 13листопада 2020року прийнятодо розглядупозовну заявута відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням суду від 17 червня 2021 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги з централізованого постачання холодної води за період з 01.04.2014 по 23.06.2019 в розмірі 18873 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 467 грн. 21 коп. та втрати від інфляції у розмірі 795 грн. 86 коп. та витрати зі сплати судового збору по 700 гривень 67 коп. з кожного окремо.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року за заявою відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року у цивільній справі № 214/4813/20 (провадження № 2/214/126/21).

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року закрито провадження у справі в частині вимог Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України

Представник позивача ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 про причини неявки суд не повідомили, звернулась до суду з відзивом на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачем заявлено вимоги з порушенням строків позовної давності за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, тому просить застосувати наслідки пропуску строку та відмовити у задоволенні цієї частини вимог. Відповідач не згодна із сумою нарахувань, оскільки вони взагалі не підтверджені жодними доказами в якій кількості (одиниця виміру) та за якою ціною надавались послуги «перерахунку», не обґрунтовані підстави солідарного стягнення боргу. Позивачем не надано жодного первинного документа з надання послуг водопостачання, відсутні акти на підтвердження водопостачання будинку, не надано розрахунок документально підтвердженої суми боргу помісячно. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідач ОСОБА_1 у період з 04.02.2013 по 24.06.2019 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та у зазначений період була споживачем послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, які надаються КП «Кривбасводоканал» за вказаною адресою.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9листопада 2017року №2189-VIII(далі Закон№ 2189-VIII) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила), чинних на момент виникнення правовідносин (втрата чинності з 01.05.2022).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Статтями 23, 24 Закону № 2633-IV передбачено, що одиниця виміруобсягу спожитоїспоживачем послугиз централізованого водопостачаннята централізованоговодовідведення визначаєтьсяправилами наданнявідповідної комунальноїпослуги,що затверджуютьсяуповноваженим закономорганом. Критеріємякості послугиз централізованоговодовідведення єбезперешкодне прийманнястічних воду мережівиконавця змереж споживача,за умовисправності мережспоживача.Виконавець послугиз централізованоговодопостачання повинензабезпечити їїпостачання безперервно,з гарантованимрівнем безпекита величинитиску. Параметриякості водиповинні відповідативстановленим законодавствомвимогам. Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень пункту 17 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (пункт 20 Правил).

Так, відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» щомісячно здійснюється централізоване постачання холодної води та водовідведення до житла відповідача.

Згідно з наданим суду розрахунком, сума боргу по оплаті за централізоване постачання холодної води та водовідведення квартири АДРЕСА_2 , за період з 01.04.2014 по 23.06.2019 становить 18873,74грн. (а.с. 5).

Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що не спростовано стороною відповідача.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_4 заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23).

Так, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.04.2014 по 23.06.2019, проплат за вказаний період здійснено не було, позивач звернувся до суду у липні 2020 року.

Тому суд враховує положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, відповідно до якого трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, підлягає стягненню борг за період з 02.04.2017 по 23.06.2019 у сумі 10779 гривень 15 коп.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18), оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат за період з 21.09.2020 по 31.05.2020 (а.с.6, 7).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2102,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 1), які суд вважає можливим відшкодувати позивачу частково з урахуванням пропорційності задоволених вимог: 12042,22 грн. (сума боргу, задоволена судом) * 2102,00 грн. (сплачена сума судового збору) / 20136,81 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Керуючись ст. ст. 509, 525, 625, 903, 901 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал», заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за період з 02.04.2017 по 23.06.2019 у сумі 10779 (десять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 15 коп. та за період з 21.09.2017 по 31.05.2020 інфляційні втрати в сумі 795 (сімсот дев`яносто п`ять) гривень 86 коп. і 3% річних в сумі 467 (чотириста шістдесят сім) гривень 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 1257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 04 коп.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», код ЄДРПОУ 03341316, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6а.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 03 червня 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко