Рішення № 119448334, 31.05.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3224/16-ц

Провадження № 2/487/90/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2024 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Заводського району м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "ОТП БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначило, що 16.07.2008 між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-403/026/2008 16-JUL-08, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 22 479,12 доларів США.

27.07.2012 між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфеля №б/н, відповідно до якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором №CL-403/026/2008 16-JUL-08 від 16.07.2008. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за вказаним кредитним договором.

В порушення умов зазначеного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 не погашено належні до сплати суми кредиту.

Позивач надіслав відповідачу досудову вимогу №200732208 від 28.03.2016 про виконання боргових зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Станом на 08.06.2016 заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредита складає 4 089,35 доларів США,

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 ч. 2 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту відповідачу ОСОБА_1 нарахована пеня в розмірі 348 038,21 грн.

Відповідно до п. 1.9 кредитного договору в разі порушення відповідачем зобов`язань за кредит договором позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам і комісії.

16.07.2008 в забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору укладено договір поруки №SR-403/028/2008 між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 , яка, відповідно до п. 1.1 цього договору, прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед кредитором в повному обсязі. Також п. 1.2 ст. 1 договору поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, тобто кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 ст. 3 договору поруки, надіслав 28.03.2016 поручителю ОСОБА_2 вимогу за вих. №200732209 про погашення заборгованості, однак вона не була виконана.

Посилаючись на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а відповідачі порушили взяті на себе зобов`язання, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість по тілу кредита за кредитним договором в сумі 4 089,35 доларів США, що по курусу НБУ становить 163 824,98 грн; пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 348 038,21 грн. Всього заборгованість станом на 08.06.2016 становить 511 863,19 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2016 позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 року в сумі 4089,35 USD, що становить 163824,98 гривень, пеню у розмірі 348038,21 гривень; судовий збір в сумі 6007,08 гривень.

05.03.2019 ухвалою суду замінено стягувача у виконавчому провадженні №54181224 з виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/3224/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

05.05.2021 ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2016 по цивільній справі за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

05.05.2021 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , АТ "ОТП БАНК", ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначила, що на виконання умов кредитного договору №CL-403/026/2008 від 16.07.2008, відповідно до якого ОСОБА_1 виданий кредит в сумі 22 479,12 доларів США зі строком повернення до 15.07.2014 на покупку автомобіля Skoda Oktavia Tour, між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 16.07.2008 укладено договір поруки №SR-403/028/2008.

В подальшому, 14.07.2009, 02.08.2010 між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди №1 та №2 відповідно, згідно з якими внесено зміни до кредитного договору №CL-403/026/2008 від 16.07.2008, які підписані виключно ОСОБА_1 Поручителем ОСОБА_2 зазначені угоди не підписувались.

ОСОБА_2 посилається на те, що зміни до кредитного договору №CL-403/026/2008 від 16.07.2008, внесені вищезазначеними додатковими угодами, стосувалися підвищення процентної ставки та збільшення обсягу відповідальності перед банком. Угоди підписані лише ОСОБА_1 , вона згоди на їх укладання не надавала і не підписувала їх. А тому, її порука припинилася у зв`язку із збільшенням обсягу відповідальності боржника ще 14.07.2009 під час укладення додаткового договору №1.

Крім того, згідно з договором застави рухомого майна №РCL-403/026/2008 від 16.07.2008, 17.07.2008 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний номер 7581682, параметрами якого є: приватне обтяження застава рухомого майна на підставі договору застави №РCL-403/026/2008 від 16.07.2008, ЗАТ "ОТП Банк", об`єкт обтяження легковий автомобіль Skoda Oktavia Tour, номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Відомості про обмеження відчуження: заборона відчуження. Транспортний засіб належав відповідачу ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що є підстави вважати, що вказаний транспортний засіб продано та перереєстровано на невідому особу. Реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". У випадку, якщо зазначений транспортний засіб було реалізовано тому збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_2 , оскільки відповідач мав би можливість задовольнити свої вимоги шляхом примусової реалізації майна.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просить визнати договір поруки №SR-403/028/2008, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 16.07.2008, припиненим.

Ухвалою суду від 26.07.2021 залучено до участі у справі замість позивача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" його правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал".

Ухвалою суду від 22.10.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання договору поруки припиненим.

27.10.2023 ухвалою суду залучено до участі у цивільній справі замість позивача ТОВ "Вердикт Капітал" його правонаступника ТОВ "ДЕБТ ФОРС".

В судовому засіданні 30.01.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, відмовивши у задоволенні зустрічного позову.

В подальшому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокта Родіонова В.Є. в судовому засіданні 30.01.2023 просила відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві, задовольнивши зустрічний позов ОСОБА_2 . В подальшому надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі за зустрічним позовом, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились без повідомлення причин, відзив не подали.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд ввжає, що позовні вимоги ТОВ "ДЕБТ ФОРС" підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У частині першій статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У частинах першій, третій статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 550, частин першої, другої статті 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що 16.07.2008 між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-403/026/2008, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 22 479,12 доларів США. Дата остаточного поврнення кредиту 15 липня 2014 року. Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка - 14,49% річних.

Відповідно до Частини №2 Кредитного договору №CL-403/026/2008 від 16 липня 2008 позичальник зобов`язаний використати кредитні кошти на придбання автомобіля згідно з договором купівлі-продажу, укладеного між позичальником та продавцем.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку відповідну плату в порядку та на умовах, визначених договором, а саме: проценти, які розраховуються відповідно до п.п. 1.4.1 договору.

Проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником на поточний рахунок бнку в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.1 - 1.4.1.2 цього договору (п.п. 1.4.1.3 договору).

У разі використання фіксованої процентної ставки проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, яка є незмінною на весь строк дії цього договору, з розрахунку річної бази нарахування процентів (п.п. 1.4.1.1 договору).

У разі використання плаваючої процентної ставки проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього договору) (п.п. 1.4.1.2 договору).

Відповідно до п.п. 1.4.1.5.1 договору у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань, встановлених будь-яким з п.п. 2.3.6, 2.3.7, 2.3.7.1 цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4% річних в порядку, передбаченому цим договором.

Підвищення процентної ставки, передбачене п.п. 1.4.5.1 цього договору буде здійснено в силу настання п.1.4.1.5.1 цього договору та не потребує укладання будь-якого додаткового договору до цього договору чи графіку платежів у новій редакції та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з п.п. 2.3.6, 2.3.7, 2.3.7.1 цього договору (п.п. 1.4.1.5.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1 за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до просторочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 16 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки №SR-403/028/2008, відповідно до умов якого, поручитель взяла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до ст. 2 договору поруки, зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику; сплати відсотків за користування кредитом; сплати пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове користування кредиту.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Крім того, чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

27.07.2012 між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфеля №б/н, відповідно до якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за вказаним кредитним договором.

17.09.2018 ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" уклали договрі факторингу №3-09/18, відповідно до якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку №1 до цього договору, в тому числі за договором кредиту №CL-403/026/2008.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено договір №10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ "Кампсіс Фінанс" набуло права вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-403/026/2008, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1

22.05.2023 між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "ДЕБТ ФОРС" було укладено договір №22-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ "ДЕБТ ФОРС" набуло права вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-403/026/2008, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .

У зв`язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 , 28.03.2016 на його адресу надіслано досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 в сумі 4 089,35 доларів США.

Крім того, 28.03.2016 досудова вимога про погашення заборгованостіза кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 в сумі 4 089,35 доларів США надіслана на адресу поручителя ОСОБА_2 .

Сума заборгованості по тілу кредита за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 відповідно до розрахунку позивача станом на 08.06.2016 становить 4 089,35 доларів США, по курсу НБУ 163 824,98 грн.

Проте суд не погоджується з цим розрахунком в частині визначення заборгованості по тілу кредиту у гривневому еквіваленті, оскільки станом на 08.06.2016 офіційний курс гривні до іноземної валюти - долар США становив 2496.1680. Отже сума заборгованості по тілу кредита за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 становить 102 070,17 грн (4 089,35 х 24.96), що за курсом Національного банку України станом на 08.06.2016 становить 4 089,35 доларів США .

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 348 038,21 грн суд зазначає, що позивачем наданий розрахунок, в якому відображені період нарахування, кількість днів, за які нарахована пеня, нарахування пені (планове): сума прос. тіла та сума пені, і всього сума пені за розрахунком позивача становить 13 942,90 грн. Розрахунку пені в сумі 348 038,21 грн позивчем не надано.

За таких обставин, враховуючи ст.ст. 12, 13 ЦПК України, вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 є обґрунтованими у сумах, визначених станом на 08.06.2016 року, а саме: тіло кредиту в розмірі 102 070,17 грн, що за курсом Національного банку України станом на 08.06.2016 становить 4 089,35 доларів США , пеня 13 942,90 грн, а всього 116 013,07 грн.

Зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в солідарном упорядку, що не суперечить ст.ст. 1, 2 договору поруки №SR-403/028/2008 та ст.ст. 553, 554 ЦК України.

Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

ОСОБА_2 посилалася на те, що її порука припинена з підстав, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України, оскільки банк в односторонньому порядку та без згоди поручителя підвищив процентну ставку за кредитним договором у додаткових угодах №1 від 14.07.2009, №2 від 02.08.2010.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (частина перша статті 654 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми слідує, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №753/21637/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №758/8433/15-ц, від 18 грудня 2018 року у справі № 369/7339/16-ц, від 04 липня 2019 року у справі № 758/13055/16-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №755/18438/16-ц зазначено, що висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Відповідно до додаткового договору №1 до кредитного договору №CL-403/026/2008 від 14.07.2009 (п.п. 1.1) сторони домовились, що у випадку надання банком письмової згоди щодо укладання позичальником договору/ів страхування з умовою розстрочки сплати повної суми страхового/их платежів, позичальник зобов`язаний не пізніше 3 банківських днів до дати сплати чергової частини страхового/их платежу/ів, що визначені умовами договору/ів страхування, надавати банку оригінал/и платіжного/их документу/ів, що підтверджує/ють сплату страхового/их платужу/ів на наступний період дії договору/ів страхування чи оригінал/и договору/ів страхування укладений/х на умовах, що задовольняють банк та з погодженою банком страховою компанією.

У випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобов`язань, встановлених п.п. 1 цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за кредитним договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4% річних, в порядку передбаченому цим додатковим договором.

Аналогічні положення містить додатковий договір №1 до кредитного договору №CL-403/026/2008 від 02.08.2010.

Суд вважає, що зміни, внесені відповідними додатковими договорами, які не були погодженні з поручителем, на обсяг відповідальності ОСОБА_2 , як поручителя, не впливають. Відсоткова ставка за кредитним договором не підвищувалась, не відбувалось відстрочення виконання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, не встановлювалась (збільшувалась) неустойка, не встановлювались нові умови щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Крім того, позивачем не заявлені до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вимоги про стягненняя відсотків за кредитним договором.

Не є підставою для задоволення зустрічного позову і посилання ОСОБА_2 на реалізацію заставного майна, яким є транспортний засіб, внаслідок чого збільшується обсяг її відповідальності, оскільки відповідач мав би можливість задовольнити свої вимоги шляхом примусової реалізації майна.

Положення ст. 559 ЦК України не містять такої підстави для припинення поруки як реалізація предмета застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положеннями ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Отже, задоволення вимог за рахунок предмета застави є правом, а не обов`язком позивача.

При таких обставинах поручитель повинен нести відповідальність за невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ "ДЕБТ ФОРС" задоволено частково, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 361,50 грн, по 689 грн 75 коп. з кожного.

Керуючись, ст.ст. 3-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №CL-403/026/2008 від 16.07.2008 в сумі 116 013,07 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредита в розмірі 102 070,17 грн, що за курсом Національного банку України станом на 08.06.2016 становить 4 089,35 доларів США, пені в розмірі 13 942,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 361,50 гривень, по 689 грн 75 коп. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "ОТП БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.06.2024.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», м. Київ, вул. Харківське Шосе, будинко 201/203, літера 2А, офіс 602, ЄДРПОУ 43577608 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Т.А. Карташева