Рішення № 119448093, 03.06.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/954/24

Провадження № 2/127/1380/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядкуспрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовну заяву тим, що 19.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики №3261806810-36979, відповідно до умов якого останній надав грошові кошти в сумі 3500,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Договір позики укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №3261806810-36979 від 19.01.2021 року, що акцептована відповідачем 19.01.2021 року, шляхом підписання електронним підписом останнього (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 3500,00 грн.

Перерахування грошових коштів на картку позичальника було здійснено за допомогою компанії ТОВ «Платежі онлайн», яка відповідно до умов договору доручення №ПБ 1354/07 від 07.07.2020 року, що укладений між ТОВ «Платежі онлайн» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», зобов`язалась надавати технічну можливість в перерахуванні коштів на картку позичальника на підставі укладеного договору позики.

03.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №03-06/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, втому числі за договором позики №3261806810-36979 від 19.01.2021 року, що уклали ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1

10.03.2023року ТОВ«Вердикт Капітал»відступило ТОВ«Коллект Центр»право вимогидо боржників,в томучислі задоговором позики№3261806810-36979від 19.01.2021року, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача, в тому числі правом нарахування процентів відповідно до умов договору позики та договорів відступлення права вимоги.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 08.02.2024 року загальний розмір його заборгованості становить 30862,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 350,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 27362,25 грн. Оскільки ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яку останній не отримав. Конверти з матеріалами позовної заяви та ухвалою про відкриття провадження повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України,кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено,що 19.01.2021року між ТОВ «Фінансовакомпанія «Інкасо Фінанс»та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3261806810-36979 «Проста позика», за умовами якого товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором (а.с. 5-12). Кредит надається в загальному розмірі 3500,00 грн.

Згідно з п.п. 2.3. договору позики, строк користування кредитними коштами складає: 20 діб, та починається з 19.01.2021 року та закінчується 08.02.2021 року (включно).

Відповідно доп.п.2.5.договору позики,за користуваннякредитом позичальникзобов`язанийсплатити Товариствуплату згідноГрафіку розрахунків,який єневід`ємноючастиною цьогоДоговору. Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.5. Договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом. Після закінчення льотного періоду 3,90%.

Пунктом 2.7.договору позикивстановлено,що платаза користуваннякредитом нараховуєтьсяв процентномузначенні,за фактичнукількість днів,користування Кредитом,визначену уп.п.2.3.цього договорута починається у дату списаннякредитних коштівз рахункутовариства йзакінчується удату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п.п. 9.2 договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»,за допомогоюелектронного підпису одноразовим ідентифікатором,тобто данимив електроннійформі увигляді алфавітно-цифровоїпослідовності,що додаютьсядо інших електронних данихпозичальником,який прийнявпропозицію (оферту) укласти цейдоговір,надсилаються товариствута призначенідля ідентифікаціїпідписувача цихданих.Пунктом 9.3.договору позикивстановлено,що електроннийпідпис одноразовим,ідентифікатором,вказаний уп.п.9.2.цього договору,має юридичнусилу власноручногопідпису. Підписанням договору позики відповідач також підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Позичальник виконав свої зобов`язання шляхом перерахування грошових коштів на (вказану) картку відповідача, що підтверджується інформаційною довідкою (а.с. 13).

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного договору.

З матеріалівсправи вбачається,що 03.06.2021року міжТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ«Вердикт Капітал»був укладенийдоговір про відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги№03-06/21,відповідно доумов якого кредитор відступившляхом продажуновому кредиторуналежні кредитору,а новийкредитор набуву обсязіта наумовах,визначених цимдоговором,права вимогикредитора доборжників,зазначених уДодатку №1до цьогодоговору,включаючи прававимоги доправонаступників боржників,спадкоємців боржників,страховиків абоінших осіб,до якихперейшли обов`язкиборжників абоякі зобов`язанівиконати обов`язкиборжників,за договорамипозики,з урахуваннямусіх змін,доповнень ідодатків доних (а.с. 18-19).

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2. вказаного договору).

Відповідно доакту прийому-передачіта реєструборжників додоговору №03-06/21 ТОВ «ВердиктКапітал» набулоправа вимогидо відповідачана суму4860,00грн.,з яких:3500,00грн. заборгованістьза тіломкредиту;1360,00грн. -заборгованість повідсоткам (а.с. 20, 21, 22).

Також, 10.03.2023року між ТОВ«Вердикт Капітал»та ТОВ«Коллект Центр» укладено договірпро відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги№10-03/2023/01,відповідно доумов якого первісний кредиторвідступив шляхомпродажу новомукредитору належніпервісному кредитору,а новийкредитор набуваєу обсязіта наумовах,визначених цимдоговором,права вимогипервісного кредиторадо боржників,зазначених уДодатках №1та №3до цьогодоговору,включаючи прававимоги доправонаступників боржників,спадкоємців боржників,страховиків абоінших осіб,до якихперейшли обов`язкиборжників абоякі зобов`язанівиконати обов`язкиборжників,за договорамипозики,з урахуваннямусіх змін,доповнень ідодатків доних (а.с. 23-25).

Відповідного до п. 5.2 вказаного вище договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно доумов договорівїх сторонами10.03.2023року підписалиакти прийому-передачіреєстру боржників(а.с. 26).

Згідно звитягом зреєстру боржниківдо договорупро відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги№10-03/2023/01від 10.03.2023року ТОВ«Коллект Центр»набуло прававимоги довідповідача насуму 30862,25грн.,з яких:3500,00 грн. заборгованостіза тіломкредита; 27362,25 грн. заборгованостіза процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 26-29).

Також відповіднодо наданогоТОВ «КоллектЦентр» розрахункузаборгованості станомна 08.02.2024 року становить30862,25грн.,яка складаєтьсяз:3500,00 грн. заборгованостіза тіломкредита; 27362,25 грн. заборгованостіза процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 14-17).

Слід відзначити,що первіснийкредитор зобов`язаний протягом10робочих днівз дати відступленняправ вимоги, в порядкута відповіднодо цьогодоговору,у спосіб,визначений законодавством,повідомити боржниківпро факт відступленняправа вимогиза договоромпозики тапро передачуперсональних данихборжників (п. 8.2.2. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.02.2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Таким чином,позивач набувправа вимогидо відповідачаза договором позики№3261806810-36979 від 19.01.2021 року у розмірі 30862,25 грн.

Згідно ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконує належним чином, існує порушення виконання своїх зобов`язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинний нести відповідальність відповідно до умов договору та сплатити на користь позивача суму заборгованості в розмірі 30862,25 грн.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 3028,00 грн. (а.с. 47), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 13000,00 грн., то вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року (а.с. 40 зворіт-41), прайс-лист АО «ЛігалАссістанс» (а.с. 42), копію розрахункової квитанції №413000008 від 09.02.2024 року на суму 51000,00 грн. (а.с. 43), заявка на надання юридичної допомоги №493 від 07.02.2024 року (а.с. 44), акт про надання юридичної допомоги №2 від 08.01.2024 року (а.с. 45).

Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 договору).

Відповідно до Витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, адвокатським об`єднанням було надано наступну юридичну допомогу: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 2000 грн. (витрачено 2 години); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі досуду 3000,00 грн. (витрачено 3 години).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як зазначено ВС в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

З огляду на викладене, надання представником позивача такої правничої послуги як надання усної консультації з вивченням документів та підготовка пропозицій, не можуть включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами. Тому, сума в розмірі 4000,00 грн. не підлягає врахуванню судом.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, слід врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує напрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 204, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України,ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №3261806810-36979 від 19.01.2021 року у розмірі 30862,25 грн. (тридцять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 25 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр» витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 03.06.2024 року.

Суддя: