Ухвала суду № 119446094, 03.06.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1295/23

Провадження № 1-кп/702/30/24

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання про призначення

повторної судової психіатричної експертизи

03.06.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м. Монастирище клопотання представника потерпілої ОСОБА_3 про призначення повторної судової психіатричної експертизи у справі за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320000774 від 14.09.2023,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

особи стосовно, якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

законного представника особи, стосовно якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпіла ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_9 - не з`явилися,

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває клопотання прозастосуванняпримусовихзаходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.

На адресу суду 17.05.2024 від представника потерпілої ОСОБА_3 надійшло клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи, відповідно до якого просить призначити повторну комісійну судово-психіатричну експертизу. На вирішення експерта поставити запитання: чи мав ОСОБА_4 , на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, ознаки психічного захворювання та чи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними? чи не знаходився ОСОБА_4 , в момент скоєння інкримінованих ним дій, в тимчасово хворобливому стані та чи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними? враховуючи індивідуальні особливості ОСОБА_4 , чи міг останній правильно сприймати умови та обставини в момент скоєння інкримінованих ним дій? Проведення експертизи доручити експертам Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_10 ». Підставами для призначення повторної експертизи вважає те, що у висновку експерта № 345 від 05.07.2023 не встановлено діагнозу захворювання та послідуючих наслідків; ОСОБА_4 під час проведення судового слідства не проявив жодного разу ознак психічного захворювання, а тому поведінка останнього не характерна для психічно хворої особи; проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза не відповідає тяжкості суспільно-небезпечного діяння; експертам не були надані характеризуючі дані, наявні у матеріалах кримінального провадження та з моменту проведення експертизи № 345 від 05.07.2023 пройшло більше шести місяців, а тому необхідно повторно визначити психічний стан особи.

В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_3 клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи підтримав повністю, просив його задовольнити, з підстав, зазначених у клопотанні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про призначення повторної психіатричної експертизи, оскільки підстави зазначені в клопотанні вже були предметом розгляду суду.

В судовому засіданні особа стосовно, якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_6 захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання через його необґрунтованість, оскільки висновок експерта не суперечить іншим матеріалам справи та категорично заперечували з приводу доручення проведення експертизи «Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка», оскільки вказана установа не проводить експертних досліджень.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 332 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другоюстатті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

У ч. 2ст. 242 КПК Українипередбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим.

Відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Таким чином, призначення повторної експертизи може мати місце, коли: 1) є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Представник потерпілої як напідставу задоволенняклопотання пропризначення повторноїкомісійної судово-психіатричноїекспертизи посилаєтьсяна те,що експертне встановивдіагноз захворюваннята послідуючінаслідки. ОСОБА_4 під часпроведення судовогослідства непроявив жодногоразу ознакпсихічного захворювання,а томуповедінка останньогоне характернадля психічнохворої особи.

Дане питання було предметом розгляду суду, відповідно до ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи від 15.04.2024. Після винесення вказаної ухвали будь-яких нових обставин під час судового розгляду на встановлено.

Також посилання представника потерпілої на необхідність кожні шість місяців визначати психічний стан особи суд вважає недоречними, оскільки представник потерпілої не ставить під сумнів необхідність примусового лікування ОСОБА_4 та серед питань, які пропонує на вирішення експерта не стоїть питання щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру чи необхідність примусового лікування.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

У той же час положеннями ч. 4ст. 513 КПК Українипередбачено, що якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Оскільки, судом не вирішується питання щодо продовження, зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, що передбачає необхідність огляду комісією лікарів психіатрів не рідше 1 разу на 6 місяців, осіб, до яких застосовані такі примусові заходи медичного характеру, а даних про те, що ОСОБА_4 на момент судового розгляду видужав та у зв`язку з цим не потребує примусового лікування не встановлено, підстав для призначення експертизи з цих міркувань суд не вбачає.

Представник потерпілої як на підставу для задоволення клопотання посилається на суперечності у висновку судово - психіатричного експерта № 345 від 25.07.2023 та характеризуючих даних наявних у матеріалах справи. Проте, і дане питання було предметом розгляду суду, відповідно до ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи від 15.04.2024. Після винесення вказаної ухвали будь-яких нових обставин під час судового розгляду на встановлено.

Крім цього представник потерпілої як на підставу для задоволення клопотання посилається на проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, що не відповідає тяжкості суспільно-небезпечного діяння. Дані твердження суд вважає необґрунтованими з урахуванням такого.

Згідно з ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 № 865.

Відповідно до пунктів 6 та 8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною, за процесуальними ознаками - первинною, повторною, додатковою.

Відповідно до п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до п. 17 під час проведення амбулаторної та стаціонарної СПЕ особа встановлюється за документами, що посвідчують її особу. З метою з`ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу експерти проводять психіатричний огляд, оцінюють об`єктивний анамнез, включаючи дані про спадковість психічних розладів, особливості психічного розвитку, сімейний і соціальний статус, особливості реагування на різні життєві ситуації, психічні травми, особливості психічного стану та поведінки під час проведення СПЕ та в період дій, з приводу яких ведеться провадження у цій справі. Експерти оцінюють особливості зовнішнього вигляду, міміки, руху і мови особи, щодо якої проводиться СПЕ, а також її манеру триматися під час обстеження. У разі виявлення короткочасних порушень свідомості описують їх тривалість, зовнішні прояви (збліднення шкірних покривів, наявність додаткових рухів тощо) для уточнення характеру патологічного стану.

Стаціонарна експертиза проводиться в експертній установі на підставі відповідного процесуального документа про призначення СПЕ.

Таким чином, проведення стаціонарної психіатричної експертизи призначається за ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження, а під час судового провадження - ухвалою суду. Будь-яких клопотань про призначення стаціонарної психіатричної експертизи та, відповідно, ухвал про їх призначення, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду до слідчого судді та суду не надходило, та слідчим суддею та судом не розглядалося.

Крім того, тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння не впливає на форму призначеної експертизи.

Інших доводів про суперечність висновку експерта іншим матеріалам кримінального провадження представником потерплої не наведено, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника потерпілої про призначення у справі повторної комплексної судово психіатричної експертизи не підлягає задоволенню.

Таким чином, судом встановлено відсутність підстав вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або таким, що викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Керуючись ст.242,332,370, 371,372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_3 про призначення повторної комплексної судової психіатричної експертизи у справі за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320000774 від 14.09.2023, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_11