Ухвала суду № 119443422, 28.05.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20433/23

Провадження № 1-кп/344/538/24

У Х В А Л А

28 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерплого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від суду, незаконно пливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину усвідомлює неминучість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за майнові злочини, тому може вчиняти кримінальні правопорушення, просить дане клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечує щодо клопотання прокурора, вважає, що з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого, йому слід змінити запобіжний захід на інший більш м`який, зокрема у виді домашнього арешту.

Обвинувачений заперечує щодо клопотання прокурора.

Потерпілий щодо клопотання прокурора покладається на розгляд суду.

Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинитиіншекримінальнеправопорушеннячипродовжитикримінальнеправопорушенн, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Окрім ступеня тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 та особи обвинуваченого, суд також враховує, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність офіційного працевлаштування, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обізнаним про ступінь тяжкості пред`явленого обвинувачення та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до двох місяців. Вказані ризики виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого.

Крім цього, відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Обставини, що слугували підставою застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

Оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 26 липня 2024 року включно без визначення розміру застави відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 04.08.2023 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)»та вручити обвинувачуваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_7