Рішення № 119442817, 24.05.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/910/24

2/189/377/24

РІШЕННЯ

іменем України

24.05.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив:

Директор ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»Мостовенко О.І.звернувся досуду ізпозовною заявоюдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором.В обґрунтуванняподаного позовузазначено,що 28.04.2021року міжТовариство зобмеженою відповідальністю«Служба миттєвогокредитування» та ОСОБА_1 було укладенодоговір пронадання фінансовихпослуг №2111820935228«Стандартний».Даний договірукладено велектронній формішляхом підписанняелектронним підписомвідповідача (вчиненимодноразовим ідентифікаторомз урахуваннямположень ч.6і 12п.1ст.3,ст.12,п.12ст.11Закону України«Про електроннукомерцію»,ч.1ст.205ЦК України.Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження. який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору. та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунокякої,в подальшому,позикодавцем булоперераховано грошовікошти.На виконанняумов укладеногодоговору позикодавцемперераховано грошовікошти нарахунок позичальникау розмірі5900,00грн.Дана обставинапідтверджується листомТОВ Фінансовакомпанія «Вейфор пей»,згідно якогона підставіукладеного міжТОВ «Службамиттєвого кредитування»і ТОВФК «ВейФор пей»договору проорганізацію переказівгрошових коштівТОВ ФК«Вей форпей» 28.04.2021здійснено 1переказ грошовихкоштів накарту,яка належитьпозичальнику,у сумі5900.00грн.Між ТОВ«Служба миттєвогокредитування» таТовариством зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал»було укладеноДоговір факторингу,відповідно доумов якого,ТОВ «Службамиттєвого кредитування»відступило ТОВ«Вердикт Капітал»право вимогидо позичальників,в томучислі заДоговором пронадання фінансовихпослуг №2111820935228від 28.04.2021р.,що уклалиТОВ «Службамиттєвого кредитування»та боржник,яким є: ОСОБА_1 .У своючергу,ТОВ «ВердиктКапітал» відступилоправо вимогидо позичальниківТовариству зобмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року,в томучислі заДоговором пронадання фінансовихпослуг №2111820935228від 28.04.2021р.,що уклалиТОВ «Службамиттєвого кредитування»та боржник,яким є: ОСОБА_1 .Таким чином,ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» наділеноправом грошовоївимоги довідповідача.Станом надень зверненнядо судузаборгованість задоговором відповідачемне погашається,проценти закористування кредитнимикоштами несплачуються,у зв`язкуз чим,у відповідачаобліковується простроченазаборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, пені, комісії та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 107507,44 грн., з яких: заборгованість закредитом (затілом кредиту)-5900,00грн.;заборгованість запроцентами надату відступленняправ вимоги-101607,44грн.;заборгованість запроцентами,нарахованими відповіднодо умовдоговору -0,00грн.Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59997,00 грн., з яких:заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5900.00 грн., заборгованість за відсотками - 54097,00 грн., а також понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Представник відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до матеріалів справи додано лише копію анкети-заяви, а також договору про надання фінансових послуг від 28.04.2021 року, однак, відповідно до розділу «Визначення термінів» договору про надання фінансових послуг №2111820935228 від 28.04.2021року зазначено,що кредитнийдоговір (далі «договір») договір,укладений міжтовариством тапозичальником,клієнтом,що включає в себе в якості складових та невід`ємних частин: цей договір, заяву-анкету, графік платежів, паспорт кредиту, правила, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. В порушення вимог даного пункту договору до матеріалів позовної заяви не надано графік платежів, паспорт кредиту, правила, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. До матеріалівсправи доданокопію листаТОВ ФК«Вей форпей»,відповідно доякого ниминібито булопереказано грошовікошти усумі 5900,00грн.,однак,є незрозумілиминаступні обставини: на підставіякого договоруТОВ ФК«Вей форпей» булонібито здійсненопереказ грошовихкоштів,оскільки доматеріалів справижодного договоруне додано; на якукартку булоздійснено переказкоштів тахто їївласник; яке відношення має ТОВ ФК «Вей фор пей» до первісного кредитора ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Крім того, до позовної заяви позивач додає розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не відповідає вимогам статті 9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітність» та пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, а отже не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Таким чином, до матеріалів позовної заяви не додано доказів надання (перерахування) відповідачу коштів та отримання ним цих коштів. Окрім того, до матеріалів позовної заяви не додано інформацію щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору,вчинених товариствомта заявникомв інформаційно-телекомунікаційнійсистемі тапоза неюз зазначеннямчасу тадати такихдій,що викликаєсумнів утому,що відповідачвзагалі вчинявякісь дії,спрямовані напідписання договорупро наданняфінансових послуг,на якийпосилається позивачяк напідставу своїхвимог.Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, відповідач ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до неї про стягнення заборгованості за договором є безпідставними та не підлягають задоволенню. Також на думку ОСОБА_1 позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо розміру витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн., а тому у задоволенні даної вимоги слід відмовити за необґрунтованістю. В зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Розгляд справи здійснювався на підставі ст. ст. 274, 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - директор Мостовенко О.І. у поданому позові просив розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов не визнає в повному обсязі та заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, 28.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №2111820935228 «Стандартний» (а.с.6-8).

Згідно п.1.1. договору, за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників (а.с. 14-16).

Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.19).

10.03.2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023 (а.с. 20-22).

Як вбачається з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 26).

Також до матеріалів справи долучено довідку ТОВ «ФК «Вей фор пей» від 01.03.2024 року, з якої вбачається, що товариством було перераховано грошові кошти в сумі 5900, 00 грн. за кредитним договором № 2111820935228 (а.с. 9).

Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов`язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, відповідно до розділу «Визначення термінів» договору про надання фінансових послуг №2111820935228 від 28.04.2021 року зазначено, що кредитний договір (далі «договір») договір, укладений між товариством та позичальником, клієнтом, що включає в себе в якості складових та невід`ємних частин: цей договір, заяву-анкету, графік платежів, паспорт кредиту, правила, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані.

В порушення вимог даного пункту договору до матеріалів позовної заяви не надано графік платежів, паспорт кредиту, правила, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані.

Крім того, позивач зазначає, що зазначений договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.

Так, інформація щодо порядку укладення договору та дані щодо позичальника містяться в Інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій.

Однак, позивачем не було додано інформацію щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, що викликає сумнів у тому, що відповідач взагалі вчиняв якісь дії, спрямовані на підписання договору про надання фінансових послуг, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Крім того, довідка, на яку посилається позивач, як на підставу переведення коштів на рахунок відповідачки ОСОБА_1 , видана ТОВ ФК «Вей фор пей» від 12.01.2024 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачкою кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі.

В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та інформації про належність відповідачці платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 5900 грн. від ТОВ ФК «Вей фор пей» саме на картку ОСОБА_1 .

Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору та витрати на правову допомогу, слід покласти на останнього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 629, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.05.2024 року.

Суддя: О.С. Степанова

24.05.2024