Рішення № 119440677, 20.05.2024, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/240/24

Провадження № 2-а/602/11/2024

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

___________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2024 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.

з участю:

представника позивача - Кушка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Ланівці адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 КУШКА ОлександраМихайловича до Головного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті про скасування постанови серії ЕНА №1450820 від 16 лютого 2024 року по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 КушкаО.М.звернувся досуду задміністративним позовомдо Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській областіпро скасуванняпостанови серіїЕНА №1450820від 16лютого 2024року посправі проадміністративне правопорушеннящодопритягнення йогодо адміністративноївідповідальності завчинення правопорушення,передбаченого ч.5ст.121КУпАП у виді штрафу в розмірі 510.00 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що відповідно до змісту вказаної постанови, 16 лютого 2024 року о 09:53 год в м.Ланівці по вул.Незалежності, 17 Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_2 , керував ТЗ марки Nissan Primera р.н. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в) ПДР України - порушення правил користування ременями безпеки.

Вважає, що зазначена постанова інспектора винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою, оскільки, поліцейський під час винесення постанови належним чином не дослідив всіх обставин справи. Позивач 16 лютого 2024 року близько 09:53 години рухався транспортним засобом по вул.Незалежності в м.Ланівці (відповідно до постанови про адміністративне правопорушення). На час руху ОСОБА_2 користувався ременем безпеки та був пристебнутий. Після зупинки, позивач ремінь безпеки скинув та в момент, коли підійшов працівник поліції, ремінь був знятий, тому поліцейський зробив помилковий висновок, що не відповідає дійсності, а тому він не порушив жодних вимог ПДР України, в тому числі порушення, зазначені в оскаржуваній постанові. Крім того, в порушення ч.3 ст.283 КУпАП зазначена постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

На підставі наведеного просить постанову серії ЕНА № 1450820 від 16 лютого 2024 року скасувати.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник позивачаКушка О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. При цьому додав, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом був пристебнутий ременем безпеки, однак, він, будучи інвалідом ІІІ групи, має право на підставі п.2.3 в) ПДР України не користуватися в населених пунктах ременем безпеки, оскільки він може втрачати свідомість, бувають напади епілепсії внаслідок перенесеного інсульту та ПДР України містять виключення для таких осіб, як позивач.

Представник відповідача Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській області в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив в його задоволенні відмовити. При цьому зазначив, що 16 лютого 2024 р. позивач керував ТЗ Nissan днз НОМЕР_1 був не пристебнутий ременем пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України.

Поліцейським СРПП ВП №2 (м.Ланівці) інспектор поліції ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії ЕНА № 1450820 від 16 лютого 2024 р. за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 510 грн.

Вважає постанову правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, так як зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було роз`яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст.63 Конституції України, ст.268КУпАП та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Пунктом 11 частини першої статті 23Закону Українивід 02липня 2015р.N580-VIII "ПроНаціональну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід10жовтня 2001p.N1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).

Відповідно до п. 2.3. ПДР Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі;

Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а саме накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До матеріалів справи долучаються відео матеріали на диску DVD-R.

Відповідно до ч.1ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Долучений відповідачем в якості доказу диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації,що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, передбачених зокрема статтею 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.2 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»,затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (надалі-Інструкція), постанова у справах про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерствавнутрішніх справ України№1395від 07листопада 2015року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі по тексту - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 Розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, складається у письмовій або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Також при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.

Також позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було.

На підставі наведеного просить в задоволені позову відмовити, справу слухати за відсутності представника відповідача.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1450820 від 16 лютого 2024 року, винесеної інспектором ВП №2 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Крук В.В., встановлено, що 16 лютого 2024 року о 09:48 год в м.Ланівці вул.Незалежності, 17, Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_2 , керував ТЗ марки Nissan Primera 1.6 р.н. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в) ПДР України - порушення правил користування ременями безпеки та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510.00 грн.

Відповідно до вимог ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України 07 листопада 2015року №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідатист.283 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, ч.2ст.77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зіст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про залишення постанови без зміни, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню дост.245 КАС України.

Відповідно до п.2.3.в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього рухуводій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно ч.5 ст.121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 29 грудня 2020 року УСЗН Лановецької РДА, долученої стороною позивача до матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має інвалідність ІІІ групи з дитинства та отримує державну соціальну допомогу призначену з 01 грудня 2020 року довічно.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача ОСОБА_3 щодо права позивача не користуватися ременем безпеки на підставі наявної інвалідності ІІІ групи, оскільки матеріали справи не містять доказів, що внаслідок інвалідності ОСОБА_2 фізично мав протипокази для користування ременем безпеки під час керування транспортним засобом та таке клопотання не було заявлене ОСОБА_2 під час винесення постанови інспектором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в діях

ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченогоч.5 ст.121 КУпАП.

Таким чином, позивачем не надано суду будь яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510.00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а постанова про накладення стягнення серія ЕНА №1450820 від 16 лютого 2024 року в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП, винесена інспектором ГУНП в Тернопільській області у відповідності до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для її скасування.

Також відповідно до ч.1ст.143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст.132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючисьст.55 Конституції України, ст.ст.247, 251,258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9,72-77,132, 242,244-246,257,271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 (мешканця: с.Жуківці Кременецького району Тернопільської області) - ОСОБА_4 (місце знаходження: АДРЕСА_1 )до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області(місце знаходження: 46001 м.Тернопіль вул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) про скасування постанови серії ЕНА №1450820від 16лютого 2024року посправі проадміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зіст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Лановецький районний суд Тернопільській області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.

Суддя: Л. І. Холява