Вирок № 119439946, 27.03.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа №454/1995/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2024 р. місто Сокаль

Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Сокаль

Червоноградського району

Львівської області, українцю,

громадянину України, з середньою

освітою, не працюючому, не

одруженому, зареєстрованому

АДРЕСА_1 та проживаючому

по

АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ст.390-1 , ст.126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 03.04.2023 близько 12:38 год, в умовах воєнного стану, введенного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом

України № 2102-ІХ від 24.02.2022, з подальшими змінами та доповненнями,

перебуваючи у торговому залі магазину «Рукавичка» ТзОВ Торгівельновиробнича компанія «Львівхолод», що по вул. Львівська, 33 у м. Великі Мости Червоноградського району Львівської області, переслідуючи корисливий мотив, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю уваги працівників та відвідувачів магазину, таємно викрав одну пляшку горілки 0,7 л FINLANDIA вартістю 472,49 гривень, після чого залишив торговий зал магазину, пройшовши повз касу та не розплатившись за товар та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив матеріальних збитків ТзОВ Торгівельновиробнича компанія «Львівхолод » на загальну суму 472,49 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , обгрунтовано

обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка),

вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального

правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Разом з тим, Сокальським районним судом 14.12.2023р. винесено обмежувальний припис строком на 6(шість) місяців відносно обвинуваченого ОСОБА_5 заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) по АДРЕСА_1 з матір`ю ОСОБА_6 , сестрою ОСОБА_7 , братами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наближатися на відстань 100 м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць відвідування постраждалими, або контактувати з ними в будь-який інший спосіб, про що останній був належним чином повідомлений. Так 24.01.2024р. діючи умисно, надалі продовжував проживати в житловому будинку в якому проживає його мати, сестра та брати та контактувати з ними та всупереч обмеженням надалі продовжував вчиняти конфлікти здійснюючи на них моральний та фізичний тиск. Та в період з 14.12.2023р. по даний час проживає у вказаному будинку. Таким чином своїми діями, ОСОБА_5 порушив вимоги обмежувального припису.

Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні обмежувального припису ст.390-1 КК України.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, умисно систематично вчиняє стосовно своєї матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в будинку. шо знаходиться по

АДРЕСА_3 , психологічне

насильство, що являється психо гравмувальним та заподіяло психологічні

страждання потерпілій ОСОБА_10 .Гак. 29 березня 2023 року ОСОБА_5 був на підпитку та відносно потерпілої вчинив домашнє насильство, що полягало у вчиненні сварки, вживанням нецензурної лексики, погрожуванням фізичною розправою в присутності дітей.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від

28.04.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу

України про адміністративні правопорушення.

Крім цього. 10.06.2023 року ОСОБА_5 відносно потерпілої

ОСОБА_11 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що

полягало у вчиненні сварки, вживанням нецензурної лексики.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від

14.06.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 173-2 Кодексу

України про адміністративні правопорушення.

Так, 28.06.2023 року ОСОБА_5 відносно потерпілої ОСОБА_10

вчинив домашнє насильство, що полягало у вчиненні сварки, вживанням

н е ц е п з у р н о ї л е к с и ки.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від

03.07.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 173-2 Кодексу

України про адміністративні правопорушення.

14.12.2023 Сокольським районним судом Львівської області було видано

стосовно ОСОБА_5 обмежувальний припис, на строк

б(шість) місяців, якому було заборонено перебувати в місці спільного

проживання(перебування) з матір`ю, братами та сестрою за адресою:

АДРЕСА_4 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 після визнання

Сокальським районним судом Львівської області його винним у вищевказаних

адміністративних правопорушеннях, 01.01.2024 року, близько 21:00 год.

перебуваючи за місцем проживання, що по

АДРЕСА_4 , вчинив словесний

конфлікт зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , під час якого

висловлювався в її адресу нецензурними словами, шарпав за одяг, погрожував

фізичною розправою, голосно кричав, внаслідок чого завдав ОСОБА_10

емоційних та психологічних страждань.

Систематичне насильство ОСОБА_5 відносно потерпілої

призвело до її психологічних страждань (пригнічений настрій, переживання за

власне здоров`я, особливо за життя та психічне здоров`я дітей, тривожність,

напруженість, емоційна лабільність, астенія), які проявляються у переживанні

ОСОБА_10 порушенні звичайного рівня її життєдіяльності та соціального

функціонування.

Таким чином, ОСОБА_5 , обгрунтовано

обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному

систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою

він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних

страждань та погіршення якості життя потерпілої, тобто у вчиненні

кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, пояснив, що дійсно 03.04.2023 близько 12:38 год., в магазині «Рукавичка» в АДРЕСА_5 викрав пляшку горілки та не розрахувався за неї. на даний час шкода ним відшкодована. Також він повністю визнає вину у невиконанні обмежувального припису відносно себе та у вчиненні домашнього насильства, яке виражалось у психологічному тиску відносно своєї матері ОСОБА_12 з якою спільно проживає в АДРЕСА_3 . У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувавчений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи розяснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст349 КПК України.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.4 КК України, оскільки він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

Окрім того, у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному

систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою

він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних

страждань та погіршення якості життя потерпілої тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та в умисному невиконанні обмежувального припису ст.390-1 КК України.

Обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин (враховуючи висновок психологічного експерта №27 від 09.01.2024р. відносно потерпілої ОСОБА_6 про заподіяння її сином ОСОБА_5 психологічного насилля), суд, оцінивши характеризуючі дані на особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, став на шлях виправлення, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно та обставини вчинення даних правопорушень, вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень, застосовувати до нього остаточну міру покарання застосувавши ст.70 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним :

по ст.185 ч.4 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

по ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

по ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання із встановленням 1(одного) року іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язок: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Перебіг іспитового строку засудженому обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_1