Ухвала суду № 119437783, 27.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/21268/23

Провадження № 2/202/2492/2024

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіКіблицької Д.А.,

при секретаріСавич В.О.,

розглядаючи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До суду надійшло клопотання представника позивача про передачу цивільної справи № 202/21268/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення боргу до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду у межах справи про визнання її неплатоспроможною № 904/3987/23.

У судове засідання сторони у справі не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21.10.2019 в Україні почав діятиКодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019. Відповідно до п. 1Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цьогоКодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цьогоКодексу.

Системний аналіз положеньКодексу України з процедур банкрутствадає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні нормиЗакону про банкрутствомають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що нормиКодексу України з процедур банкрутствапередбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17).

Відповідно до ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У відповідності до ч. 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г.

Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.

При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/3987/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Отже, в даному випадку спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, тому справа надсилається до господарського суду, а саме судді, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає, що цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, оскільки відносно відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 , відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись п. 4Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства,ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.4,20 ГПК України, ст. ст.31,260,353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 202/21268/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області ( м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1), а саме судді, в провадженні якого перебуває справа № 904/3987/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя Д.А. Кіблицька