Рішення № 119430309, 31.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 рокусправа № 380/1968/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 02.02.2023 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2022 №2365 «Про результати службового розслідування»; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити грошові кошти, яких позивач був позбавлений відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2022 №2365 «Про результати службового розслідування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу на посаді старшого стрільця 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 . Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.08.2022 призначене службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню службових обов`язків та неприбуттю в період з 10.08.2022 по 24.08.2022 на військову службу старшого солдата ОСОБА_1 . За результатами проведеного службового розслідування 26.11.2022 складений Акт службового розслідування, на підставі якого виданий наказ №2365 від 24.12.2022. Відповідно до цього наказу на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді суворої догани та призупинено виплату грошового забезпечення з 10.08.2022 по 24.08.2022, а також позбавлено преміювання та додаткової винагороди за серпень у повному обсязі. Вважаючи наказ від 24.12.2022 № 2365 «Про результати службового розслідування» незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду в порядку спрощеного провадження позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Цією ухвалою суд витребував у відповідача усі матеріали, з приводу якого заявлений позов. Копію ухвали про відкриття провадження та примірник позовної заяви відповідач отримав 22.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55). ВЧ НОМЕР_1 відзиву на позов не подала, правової позиції по суті позову ОСОБА_1 не висловила, витребуваних ухвалою суду від 13.03.2023 суду не подала.

Суд ухвалою від 22.09.2023 року повторно витребував у відповідача копію матеріалів службового розслідування та наказ від 24.12.2022 № 2365 «Про результати службового розслідування» щодо ОСОБА_1 . Копію ухвали про витребування доказів відповідач отримав 02.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 58). На виконання вимог ухвали запитуваних документів суду не надав, про причини ненадання/неможливості надання суд не повідомив.

Суд ухвалою від 24.04.2024 року застосував до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зобов`язав виконати вимоги ухвали від 22.09.2023 про витребування доказів. На виконання вимог ухвали суду відповідач надіслав суду матеріали службового розслідування щодо ОСОБА_1 .

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходить військову службу по контракту з 24.04.2019 на посаді старшого стрільця 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно- штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2019 року № 276 ОСОБА_1 з 22.11.2019 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення (а.с. 32).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.08.2022 року № 534 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування з метою уточнення умов і причин, що сприяли невиконанню службових обов`язків та неприбуттю в період з 10.08.2022 по 24.08.2022 на військову службу старшого солдата ОСОБА_1 (а.с. 23).

Підставою для прийняття наказу № 534 слугував рапорт тимчасово виконуючого обов`язки начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 29.08.2022 № 4160 (а.с. 22).

26.11.2022 року за результатами проведеного службового розслідування складений акт службового розслідування (а.с. 67-70) такого змісту:

« […] 3. Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.

3.1 В ході службового розслідування встановлено, що 10.08.2022 старший стрілець 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 не прибув після лікування на службу у військову частину НОМЕР_1 . Прибув на службу о 07:30 годині 24.08.2022. Надав копії та оригінали документів які підтверджують, що з 12.08.2022 по 24.08.2022 складав вступні іспити для вступу до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3.2 Встановлено, що 23.07.2022 старший солдат ОСОБА_1 отримав виклик на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 для вступу до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.07.2022 старший солдат ОСОБА_1 написав рапорт по команді що до вступу до Національної Академії Сухопутних військ, на якому командир військової частини НОМЕР_1 наклав резолюцію „В НАКАЗ З 8.08.2022.

3.3 Встановлено, що 01.08.2022 старший солдат ОСОБА_1 отримав травму вибуховою хвилею.

З 02.08 по 5.08.2022 перебував на лікуванні у міській клінічній лікарні №4 Дніпропетровської області.

05.08.2022 в складі команди був перевезений до Тернопільської обласної клінічної лікарні звідки за власним бажанням був виписаний 10.08.2022 у зв`язку з тим, що 12.08.2022 мав прибути до Національній академії сухопутних військ.

3.4 Встановлено, що з 10.08.2022 по 23.08.2022 місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_1 невідоме.

3.5 Встановлено, що 11.08.2022 близько 18.00 старший солдат ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 в неробочий час, не облікував прибуття, не отримав відповідних документів, та самостійно вибув до Національній академії сухопутних військ де перебував з 12.08.2022 по 23.08.2022.

3.6 Обставини, що обтяжують провину старшого солдата ОСОБА_1 в ході службового розслідування не встановлені.

3.7 Обставини, що пом`якшують провину старшого солдата ОСОБА_1 в ході службового розслідування встановлені як позитивна службова характеристика, та отримана в ході захисту незалежності держави Україна вибухова травма.

3.8. Дані факти та обставини підтверджуються рапортом старшого лейтенанта ОСОБА_2 , письмовими поясненнями старшого солдата ОСОБА_1 , солдата ОСОБА_3 , сержанта ОСОБА_4 , старшого лейтенанта ОСОБА_2 . […]

[…] 5. Виходячи із вищевикладеного, пропоную наступне:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. За неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статей 11, 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого стрільця 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

3. Заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально- психологічного забезпечення - начальнику відділення підготовки підготувати довідку-доповідь за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України вчиненого стосовно старшого стрільця З десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 та направити разом з копіями матеріалів службового розслідування до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після надходження інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення повідомити начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .

4. Помічнику командира з фінансово-економічної роботи-начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 15 розділу 1, та пункту 5 розділу 16 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 № 260, пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 старшому стрільцю 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 призупинити виплату грошового забезпечення за час самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , а саме з 10.08.2022 по 23.08.20222, позбавити преміювання за серпень 2022 в повному обсязі та позбавити додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за серпень 2022 у повному обсязі.

5. Заступникам командира військової частини, начальникам родів військ і служб, командирам підрозділів забезпечити безумовний та постійний контроль за дотриманням військової дисципліни серед підлеглого особового Складу.».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2022 року № 2365 (а.с. 65-66) за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статей 11, 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого стрільця 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 на старшого солдата ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді суворої догани; призупинено виплату грошового забезпечення за час самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , а саме з 10.08.2022 по 23.08.20222, позбавлено преміювання та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за серпень 2022 у повному обсязі. Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2022 № 208 та від 24.08.2022 № 222 вважати старшого солдата ОСОБА_1 таким, що з 10.08.2022 по 24.08.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Суд для вирішення цього спору застосовує до спірних правовідносин такі норми права:

відносини між державою в особі її органів та громадянами, що складаються з приводу проходження військової служби регламентовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ, «Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 548-XIV), «Дисциплінарним статутом Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 551-XIV) та «Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 11 Закону № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

За нормами статті 12 Закону № 548-XIV про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Закону № 548-XIV).

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31 Закону № 548-XIV).

Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі: - призначення на посаду і звільнення з неї; - присвоєння військового звання; - вручення нагороди; - відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування (стаття 40 Закону № 548-XIV).

Відповідно до статей 261, 262 Закону № 548-XIV про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров`я зобов`язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров`я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Начальник військового закладу охорони здоров`я зобов`язаний за п`ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров`я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а також порядок вибуття та прибуття військовослужбовців у відрядження регулюється Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008).

Відповідно до розділу V Положення № 1153/2008 військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою: - навчання на курсах, проходження зборів, вступу до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;- участі у заходах, пов`язаних із підготовкою військ (сил); - забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів; - супроводження нарочних з таємними документами і матеріалами або як нарочні; - супроводження (за потреби) окремих військовослужбовців, хворих або команд військовослужбовців та конвоювання заарештованих і засуджених; - отримання нагород; - участі в засіданнях судів або прибуття за викликом органів досудового розслідування; - участі в планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо); - ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; - виконання обов`язків військової служби у складі військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях; - реабілітації за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), пов`язаних з виконанням ними обов`язків військової служби, та забезпечення супроводження таких військовослужбовців, а також для проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації; - в інших випадках за викликом (розпорядженням) старших командирів. Військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин або старших командирів (начальників), про що видається наказ командира (начальника) військової частини по стройовій частині (пункт 145).

Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка. Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов`язані в установлений строк з`явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити командування своєї військової частини про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання (пункт 146).

Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу (пункт 147).

Військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження до місця постійної служби (навчання), повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності - через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки. Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), що позбавили його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами (пункт 148).

Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно зі статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі Порядок № 608) Службове розслідування може призначатися у разі: - невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; - невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; - неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; - дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; - втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; - порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; - недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; - повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; - скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно з пункту 3 розділу 2 Порядку, службове розслідування проводиться для встановлення: - неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; - причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; - порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; - причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу 3 Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Відповідно до вимог п. 3 Розділу 3 Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Норми пункту 13, 14 Розділу 3 Порядку № 608 передбачають, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Згідно з пунктами 1, 5, 6 Розділу V Порядку № 608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, Розділу VІ Порядку № 608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

На військовослужбовців, за змістом статті 48 Дисциплінарного статуту, можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег, щодо військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; ґ) попередження про неповну службову відповідність, крім осіб рядового складу строкової військової служби; д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь щодо осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу; є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду щодо військовослужбовців сержантського (старшинського) складу; ж) звільнення зі служби через службову невідповідність, крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів.

Аргументи позивача на обґрунтування позовних вимог зводяться до такого:

- службове розслідування проведене з порушенням строків, визначених Дисциплінарним статутом ЗСУ та Порядком № 608;

- у його діях відсутній склад правопорушення у вигляді самовільного залишення військової частини, оскільки у спірний період перебував у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного для проходження вступних випробувань; дії були погоджені із безпосереднім начальником командиром роти.

Надаючи оцінку аргументам сторін суд керується такими мотивами:

1) щодо заперечення факту наявності у діях ОСОБА_1 встановленого під час службового розслідування правопорушення, що виразилося у самовільному залишенні військової частини, суд зазначає таке.

В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 із 02.08.2022 по 10.08.2022 перебував на лікуванні у зв`язку із отриманням поранення вибуховою хвилею. 10.08.2022 був виписаний за власним бажанням у зв`язку із необхідністю прибути до 16:00 год. 12.08.2022 року до Національної академії сухопутних військ для проходження вступних випробувань. На військову службу до військової частини НОМЕР_1 прибув 24.08.2022 року.

Суд звертає увагу, що нормами розділу V Положення № 1153/2008 та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України чітко регламентовано порядок вибуття та повернення військовослужбовців з відрядження з метою, крім іншого, вступу до вищих військових навчальних закладів та з метою реабілітації за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), пов`язаних з виконанням ними обов`язків військової служби.

Так, відповідно до пунктів 145, 146, 148 розділу V Положення № 1153/2008 військовослужбовці направляються у відрядження на підставі наказу командира (начальника) військової частини або старшого командира (начальника); військовослужбовцю видається посвідчення про відрядження встановленого зразка. Після повернення до військової частини військовослужбовець повинен доповісти про це своєму безпосередньому командирові (начальникові).

Відповідно до статті 262 Закону № 548-XIV у день виписки із військового закладу охорони здоров`я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти. Зазначене кореспондується із статтею 40 Закону № 548-XIV згідно якої військовослужбовець самостійно відрекомендовується своєму безпосередньому начальникові у разі вибуття чи повернення з відрядження, або лікування.

Наданими під час службового розслідування поясненнями солдата ОСОБА_3 , який перебував у добовому наряді на контрольно-пропускному пункті військової частини НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 11.08.2022 прибув до ВЧ НОМЕР_1 у неробочий час для отримання документів для вступу у НАСВ, проте таких не отримав у зв`язку із відсутністю керівництва. Після чого до військової частини прибув 24.08.2022 року (а.с.72 зворот). Рапортом старшого солдата ОСОБА_1 від 24.08.2022 підтверджується, що він прибув із лікування та приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 20).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих під час службового розслідування, встановлено, що « 11.08.2022 року прибув на КПП, але робочий день вже закінчився і я не зміг отримати ніяких документів, тому я поїхав з документами, які є на руках до НАСВ, де мене зареєстрували і відвезли в смт. Дубляни» (а.с. 72).

Оцінюючи норми права через призму встановлених фактичних обставин справи суд враховує, що позивач визнає залишення військової частини без дотримання встановленого законом порядку (у матеріалах службового розслідування наявний рапорт ОСОБА_1 від 21.09.2022 про визнання своєї провини в порушенні порядку обліку прибуття та вибуття з військової частини, а.с. 74).

Суд звертає увагу, що відомості про вибуття позивача до НАСВ для складання вступних іспитів підтверджують його місцезнаходження з 12.08.2022 по 23.28.2022, проте жодним чином спростовують вину позивача в самовільному залишенні місця служби, адже позивач не заперечує факту неприбуття у встановленому Статутом порядку до місця несення служби після лікування та вибуття до НАСВ без оформлення належних документів (наказу командира та відрядження).

Суд також звертає увагу, що відповідно до виклику НАСВ, надісланого на ім`я командира ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був прибути до Академії для складання вступних іспитів до 16:00 год 12.08.2022 року (а.с. 13). Оскільки 11.08.2022 позивач прибув до військової частини після закінчення робочого часу, то міг та повинен був з`явитися на службі наступного дня зранку (12.08.2022) для того, щоб повідомити свого безпосереднього командира про повернення із лікування та для оформлення всіх необхідних документів для вибуття до НАСВ у відрядження. Проте позивач ухилився від виконання своїх обов`язків та вимог Статуту, не прибув до місця служби після повернення з лікування, а самостійно прийняв рішення про вибуття до НАСВ без оформлення наказу командира та отримання відрядження. Позивач не повідомив суд про існування об`єктивних перешкод, що перешкоджали йому прибути 12.08.2022 до ВЧ НОМЕР_1 . Суд вважає, що військовослужбовець не може вчиняти такі дії на власний розсуд, тому відповідач правильно кваліфікував дії позивача як неналежне виконання службових обов`язків, що виразилося у самовільному залишенні військової частини.

Суд відхиляє аргументи позивача про узгодження усіх дій щодо повернення з лікування та вибуття з військової частини для складання вступних випробувань із командиром роти у телефонному режимі, а потім із контактною особою, яку визначив командир старшим бойовим медиком молодшим сержантом ОСОБА_5 , оскільки такі не підтверджені будь-якими доказами, в тому числі поясненнями самого позивача, які він надавав підчас службового розслідування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач довів вину ОСОБА_1 у неналежному виконанні службових обов`язків, що виразилося у самовільному залишенні військової частини за період із 10.08.2022 по 24.08.2022.

2) щодо строків проведення службового розслідування суд звертає увагу на таке. Відповідно до пункту 13, Розділу 3 Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Так, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, службове розслідування призначене наказом командира ВЧ НОМЕР_1 29.08.2022 року. За результатами проведеного розслідування складений акт службового розслідування від 26.11.2022 року на підставі якого 24.12.2022 року виданий наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 2365 про результати службового розслідування.

При цьому, до строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Із долучених до матеріалів справи документів суд встановив, що у період із 23.09.2022 по 30.12.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», що підтверджується медичною довідкою (а.с. 48), яку позивач долучив до матеріалів справи на обґрунтування причин пропуску місячного строку звернення до суду, чим самостійно спростував свої аргументи. Таким чином, оскільки час перебування на лікуванні не зараховується до строку проведення службового розслідування, то відповідач провів службове розслідування з дотриманням норм Порядку № 608 та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Отже, аргументи позивача щодо порушення строків проведення службового розслідування є очевидно безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

3) щодо визнання протиправним і скасування спірного наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2022 № 2365 в частині призупинення виплати грошового забезпечення за час самовільного залишення військової частини з 10.08.2022 по 24.08.2022, позбавлення позивача премії за серпень 2022 та додаткової винагороди за серпень 2022, то суд з цього приводу зазначає таке:

механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України регулюється Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Згідно із абзацом 3 пункту 5 розділу XVI Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.

Відповідно до п.п.1,2 та 2-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. № 168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією Постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Згідно з нормами пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Аналогічна норма міститься у телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022р. № 248/1298, згідно з якою, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. не включати військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або ж дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Таким чином, призупинення виплати грошового забезпечення за час самовільного залишення військової частини, позбавлення військовослужбовців премій, додаткових винагород ставиться у залежність від скоєння ними дисциплінарних правопорушень, накладення на них дисциплінарних стягнень та фактів їх безпосередньої участі у бойових діях. Тому, призупинення виплати грошового забезпечення з 10.08.2022 по 24.08.2022 та позбавлення ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди за серпень 2022 є наслідком притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення військової частини.

Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, в задоволенні його позову слід відмовити.

Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович