Рішення № 119427837, 31.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 р. Справа № 520/10784/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківського районного суду Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Барвінківського районного суду Харківської області за запитом від 04 квітня 2024 року, тому що цілісність листа від 08 квітня 2024 року №03-05/М 7/7/2024, яким незаконно відмовлено у розгляді по суті мого запиту, не підтверджено кваліфікованим електронним підписом в.о голови суду-Коптєва Ю.А. або кваліфікованою електронною печаткою, чим порушені права ОСОБА_1 на отримання відповіді у передбачений законом строк;

- зобов`язати Барвінківський районний суд Харківської області надати відповідь за запитом від 04 квітня 2024 року, а саме: надати інформацію якими доказами, долучивши їх, підтверджується зміст ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року у справі №611/334/24 в частині, а саме: при цьому, внесена до суду заява не містить оригінальності підпису позивача. Проте, оскільки направлена копія позовної заяви, яка надійшла на електронну пошту Барвінківського районного суду Харківської області не містить електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що позивач використав спосіб звернення до суду із позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 04.04.2024 ним було направлено до Барвінківського районного суду Харківської області засобами електронного зв`язку з застосуванням КЕП запит про надання інформації щодо того, якими доказами підтверджується зміст ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №611/334/24 за його позовом в частині, а саме: "при цьому, внесена до суду заява не містить оригінальності підпису позивача". 08.04.2024 на електронну адресу позивача надійшов лист від Барвінківського районного суду Харківської області від № 03-05/М-7/7/2024, в якому зазначено, що запит не підлягає розгляду по суті в порядку Закону України «Про звернення громадян», Закону України "Про захист персональних даних", Закону України «Про доступ до публічної інформації» і не спричиняє виникнення у суб`єкта владних повноважень обов`язку із надання письмової відповіді. Позивач зазначає, що цілісність такого листа не підтверджена кваліфікованим електронним підписом в.о голови суду - Коптєва Ю.А. або кваліфікованою електронною печаткою. Вказане, на думку позивача, порушує його право на отримання належної відповіді на його запит, тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 25.04.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій виклав свої заперечення проти позову. Відповідач зазначив, що 08.04.2024, у п`ятиденний строк, визначений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області була надана відповідь запитувачу, що не заперечується позивачем, яким, в свою чергу, долучена копія відповіді № 03-05/М-7/7/2024 до позовної заяви. Відповідь на запит № 03-05/М-7/7/2024 від 08.04.2024 була надіслана за допомогою поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, зазначена відповідь на запит була підписана в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області, сканована та відповідна фотокопія відправлена з офіційної електронної пошти суду - «inbox@brv.hr.court.gov.ua» на електронну пошту запитувача ОСОБА_1 , зазначену в його запиті на отримання інформації, а саме - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з використанням кваліфікованого електронного підпису. У зв`язку з викладеним, права ОСОБА_1 на отримання відповіді у передбачений законом строк не є порушеними, а судом повністю дотримано вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації". Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач 04.04.2024 надіслав до Барвінківського районного суду Харківської області засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису запит, з посиланням на ст. 32 Конституції України, норми Законів України «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», в якому просив надати йому інформацію щодо того, якими доказами підтверджується зміст ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №611/334/24 за його позовом в частині, а саме: "при цьому, внесена до суду заява не містить оригінальності підпису позивача". (а.с. 8-10)

На запит позивача № 0305/М-7/24 від 04.04.2024 відповідачем підготовлено відповідь, оформлену листом від 08.04.2024 № 03-05/М-7/7/2024.

Зазначену відповідь відповідачем направлено на адресу позивача 09.04.2024 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач отримав лист відповідача 15.04.2024, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної в матеріалах справи.

Також, така відповідь була сканована та відповідна фотокопія відправлена 08.04.2024 з офіційної електронної пошти суду - «inbox@brv.hr.court.gov.ua» на електронну пошту запитувача ОСОБА_1 , зазначену в його запиті на отримання інформації, а саме - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з накладенням кваліфікованого електронного підпису в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Юрія Анатолійовича, що вбачається з протоколу перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, наявного в матеріалах справи, яким підтверджується цілісність даних.

Позивач, вважаючи, що у передбачений законодавством строк йому не надано належної відповіді на його запит, звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом- КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі за текстом - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі за текстом - Закон № 2939-VI).

За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач 04.04.2024 надіслав до Барвінківського районного суду Харківської області засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису запит, з посиланням на ст. 32 Конституції України, норми Законів України «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», в якому просив надати йому інформацію щодо того, якими доказами підтверджується зміст ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №611/334/24 за його позовом в частині, а саме: при цьому, внесена до суду заява не містить оригінальності підпису позивача. (а.с. 8-10)

На запит позивача № 0305/М-7/24 від 04.04.2024 відповідачем підготовлено відповідь, оформлену листом від 08.04.2024 № 03-05/М-7/7/2024.

Така відповідь була сканована та відповідна фотокопія відправлена 08.04.2024 з офіційної електронної пошти суду - «inbox@brv.hr.court.gov.ua» на електронну пошту запитувача ОСОБА_1 , зазначену в його запиті на отримання інформації, а саме - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з накладенням кваліфікованого електронного підпису в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Юрія Анатолійовича .

Також, зазначена відповідь 09.04.2024 відповідачем направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тобто, позивачу була надана відповідь на його запит в передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації" п`ятиденний строк, шляхом надіслання такої відповіді позивачу засобами поштового зв`язку на його адресу та надіслання скан-копії відповіді з накладенням кваліфікованого електронного підпису в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Юрія Анатолійовича на електронну адресу позивача, зазначену в його запиті.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідь Баврінківського районного суду Харківській області від 08.04.2024 № 03-05/М-7/7/2024, що була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку, отримана особисто позивачем 15.04.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Отже, доводи позивача щодо ненадання йому відповідачем відповіді на запит у встановлений законодавством строк спростовуються матеріалами справи.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо непідтвердження цілісності листа відповідача від 08 квітня 2024 року № 03-05/М-7/7/2024, надісланого на його електронну адресу, кваліфікованим електронним підписом або кваліфікованою електронною печаткою, адже, як вже було зазначено судом, відповідь від 08.04.2024 № 03-05/М-7/7/2024 на запит позивача, надіслана на його електронну адресу, підписана кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом в.о. голови Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Юрія Анатолійовича, що вбачається з протоколу перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, наявного в матеріалах справи, яким підтверджується цілісність даних.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при наданні відповіді позивачу № 03-05/М-7/7/2024 від 08.04.2024 на його запит від 04.04.2024, відповідач не допустив порушень прав позивача, оскільки така відповідь надана у передбачений законом спосіб та строк.

Також, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 7 Закону Закон № 2657-XI суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Частинами другою і третьою статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі "Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary" (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону.

За приписами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Так, обґрунтовуючи відмову у наданні інформації відповідач зазначив, що положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на доступ до інформації або процесуальних документів, одержаних у ході судового провадження, адже порядок їх отримання встановлений процесуальним законом.

Згідно із пунктами 4.1-4.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження.

Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей.

Так само Закон України "Про виконавче провадження" регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження.

Відтак положення Закону № 2939-VI не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.

Звернення особи стосовно судового розгляду справи, у якій вона бере участь, належить адресувати до суду як суб`єкта процесуальних правовідносин на підставі процесуального законодавства, а не до суду (керівництва суду) як установи, який у разі отримання такого запиту повинен відмовити у його задоволенні, оскільки не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною інформацією (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Так, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно із абзацом 24 Розділу І наказу Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України" (далі - Інструкція) судова справа - позовні заяви, заяви, скарги, справи, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду й можуть бути предметом судового розгляду, судові процесуальні документи, що виготовляються судом.

Інструкція визначає загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.

Згідно із абзацом 10 Розділу І Інструкції, документ - створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання і передача її у часі й просторі.

Відповідно до абзацу 24 Розділу І Інструкції справи видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви).

Суд зауважує, що інформація, зокрема, щодо доказів, якими підтверджується зміст ухвали Барвінківського районного суду Харківської області від 01.04.2024 у цивільній справі № 611/334/24 є інформацією створеною (одержаною) у ході судового провадження в рамках розгляду цивільної справи № 611/334/24 та позивач міг отримати необхідну йому інформацію щодо цивільної справи № 611/334/24 за його позовом шляхом ознайомлення з матеріалами справи в Барвінківському районному суді Харківської області в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

З огляду на наведене, у цьому випадку, суд наголошує, що відповідач правомірно відмовив у наданні запитуваної інформації у цій частині як розпорядник інформації, який не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, оскільки така є інформацією одержаною у ході судового провадження в рамках розгляду цивільної справи № 611/334/24.

Так, як вже було зазначено судом, Барвінківським районним судом надана позивачу відповідь на його запит від 08.04.2024 № 03-05/М-7/7/2024 у передбачений законом спосіб та в строки, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації", тому доводи позивача про ненадання йому в передбачений законодавством строк належної відповіді на його запит є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що лише незгода позивача з отриманою інформацією, яка викладена відповідачем у відповіді на звернення, не є свідченням про порушення прав позивача та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Також, суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Разом з тим, твердження позивача щодо бездіяльності відповідача в спірних правовідносинах спростовується матеріалами справи.

Так, суд вважає, що позивачами під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не було доведено обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не наведено обґрунтованих обставин щодо протиправної бездіяльності відповідача, що є предметом оскарження в даній справі. Судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб`єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Барвінківського районного суду Харківської області (вул. Б. Хмельницького, буд. 6,м. Барвінкове,Барвінківський район, Харківська область,64701, ЄДРПОУ 02893775) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН