Рішення № 119427766, 31.05.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1738/24

31 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000054/2 від 09.02.2024, картку відмови в прийнятті митної декларації № UA403070/2024/000084 від 09.02.2024., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 09.02.2024 року №UA403070/2024/000054/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA403070/2024/000084 від 09.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки ним визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено. Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Позивач з такими рішеннями не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, 19.04.2024 Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №24UA403070001256U8 від 08.02.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000054/2 від 09.02.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 1-22 SIN від 01.02.2022, укладеного між компанією «SINCERE PET PRODUCTS CO.,LTD» (Китай) та ТОВ фірма «Триплекс» (Україна) згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № ХНСІ23D9-10 від 04.08.2023 Позивачем на митну територію України ввезено товари «засоби ароматизовані …».

08 лютого 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40ДЕ №24UA403070001256U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Засоби ароматизовані. Не ваэрозольной упаковці. наповнювач для котячих туалетів, з ароматичною домішкою: Tofu Cat Litter «Green Tea» 6l/bag/ Наповнювач для котячих туалетів з тофу «Зелений чай» 6л/мішок- 4302 уп., Tofu Cat Litter «Natural» 6l/bag/ Наповнювач для котячих туалетів з тофу «Натурал» 6л/мішок- 6300 уп., Tofu Cat Litter «Lavander» 6l/bag/ Наповнювач для котячих туалетів з тофу «Лаванда» 6л/мішок- 5004 уп., Tofu Cat Litter «Green Tea» 10l/bag/ Наповнювач для котячих туалетів з тофу «Зелений чай» 10л/мішок- 400 уп., Tofu Cat Litter «Lavander» 10l/bag/ Нап овнювач для котячих туалетів з тофу «Лаванда» 10л/мішок-1800 уп.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 04.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № ХНСІ23D9-10 від 04.08.2023;

- коносамент № МАEU231469382 від 15.10.2023;

- коносамент № ZJSM23100283 від 15.10.2023;

- накладна УМВС № 00503 від 23.01.2024;

- накладна УМВС № 00679 від 30.01.2024;

- супровідний документ Т1 № 23PL322080NSСZCX2 від 22.12.2023;

- супровідний документ Т1 № 23PL322080NS6D2517 від 24.12.2023;

- декларація про походження товару № ХНСІ23D9-10 від 04.08.2023;

- некласифікований комерційний документ заявка № TG018315 від 11.10.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 58 від 11.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 94 від 20.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-34905 від 27.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-34906 від 27.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-34907 від 27.11.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка про транспортні витрати № TG018317 від 07.02.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 10.08.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-22 SIN від 01.02.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/2019 від 01.11.2019;

- договір (контракт) про перевезення № 17072017 від 17.07.2017;

- копія митної декларації країни відправлення № 425820230001016256 від 12.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 425820230001016258 від 12.10.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

« 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»;

« 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД »;

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.".

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Інших документів, зазначених у вимозі митного органу, уповноваженою особою декларанта не було подано, про що позивач повідомив митний орган листом №123 від 09.02.2024.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000084/2 від 09.02.2024, у гр. 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові Документ сформований в системі значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарiв» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 09.02.2024 надіслано лист, яким повідомлено митний орган про відсутність можливості надати інші додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Згідно п. 3.1 договору про перевезення № 17072017 від 17.07.2017 «Послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором на користь Клієнта та пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати (якщо інше не обумовлено в заявці клієнта, прийнятої для виконання експедитором), на підставі виставленого Експедитором рахунку у строк, передбачений п.3.3 цього договору.» та Згідно п.3.3. договору про перевезення № 17072017 від 17.07.2017 «клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення, з переказом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.», оплата за рахунками від 27.11.2023 №№ СФ-34905, СФ-34906, СФ-34907 повинна бути здійснена до 30.11.2023, проте до митного оформлення банківські платіжні документи, щоб підтверджували оплату не подані. Платіжні інструкції в іноземній валюті від 11.09.2023 №№58 від 11.08.2023 № 94 від 20.11.2023 без належних реквізитів (відміток банку про проведену оплату). В експортних деклараціях №№425820230001016256, 425820230001016258 від 12.10.2023 відправник товару не відповідає відправнику зазначеному в гр.2 МД, а саме SINCERE PET PRODUCTS CO.,LTD, Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2024 16 а деклараціях країни експортера зазначено Shadong Xincheng Pet Product Co., Ltd. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 08.01.2024 №UA100240/2023/550152 (Товар - Гігієнічні наповнювачі силікагелеві, не в аерозольних упаковках, для туалету котів:- Арт.00970060 3ct. Litter Pearls Micro Crystals 10.5 lb. Bag Multi Language наповнювач гігієнічний силікагелевий для туалету котів, 3х10,5 фунтів - 200шт;- Арт.00970035 8ct. Litter Pearls Tracks-Less Wellness 3.5 lb. Bag Multi Language наповнювач гігієнічний силікагелевий для туалету котів, 8х3,5 фунтів - 288шт;- Арт.00970025 1ct. Tracks-Less Litter Pearls 20 lb. наповнювач гігієнічний силікагелевий для туалету котів, 1х20 фунтів - 500шт;- Арт.00970005 8ct. Tracks-Less Litter Pearls 4 lb. Bag Multi Language наповнювач гігієнічний силікагелевий для туалету котів, 8х4 фунтів - 200шт;- Арт.00980045 4ct. Tracks-Less Litter Pearls 7 lb. наповнювач гігієнічний силікагелевий для туалету котів, 4х7 фунтів - 200шт. Торг.марка: Litter Pearls; Виробник: SINCHEM SILICA GEL CO.,LTD.; Країна виробництва: CN, умови поставки - FOB) на рівні 2,00 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №23UA403070001256U8 від 08.02.2024 були:

1. згідно із умовами п. 3.1. договору про перевезення № 17072017 від 17.07.2017 «Послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором на користь Клієнта та пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати (якщо інше не обумовлено в заявці клієнта, прийнятої для виконання експедитором), на підставі виставленого Експедитором рахунку у строк, передбачений п.3.3 цього договору.». Умовами п. 3.3. договору про перевезення № 17072017 від 17.07.2017 визначено, що «клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення, з переказом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.». Як вбачається із поданих до митного оформлення рахунків від 27.11.2023 №№ СФ-34905, СФ-34906, СФ-34907 оплата мала бути здійснена до 30.11.2023. Проте, декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи або інші платіжні документи, які б підтверджували оплату, не були подані.

2. надані декларантом до митного оформлення копії платіжних доручень № 58 від 11.08.2023 та № 94 від 20.11.2023 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);

3. в експортних деклараціях від 12.10.2023 № 425820230001016256 та № 425820230001016258 відправник товару не відповідає відправнику зазначеному в гр. 2 МД, а саме SINCERE PET PRODUCTS CO.,LTD, а в деклараціях країни експортера зазначено Shadong Xincheng Pet Product Co., Ltd.

Таким чином, вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте, суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Безпідставними є доводи митного органу, що декларантом не подано платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних витрат.

Так, декларантом до митного оформлення було подано договір про надання транспортно - експедиційних послуг №17072017 від 17.07.2017, рахунок на оплату №СФ-34905, СФ-34906, СФ-34907 від 27.11.2023, а також довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу вих. №TG018315 від 07.02.2024 про підтвердження транспортних витрат, в яких зазначено точну вартість транспортно-експедиційних послуг.

Окрім того, підтвердженням оплати таких послуг є платіжні інструкції №2854453905, №2854453906 та №2854453907 від 01.12.2023.

Стосовно підстави коригування митної вартості товару з підстав, що надані декларантом до митного оформлення копії платіжних доручень №58 від 11.08.2023 та №94 від 20.11.2023 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, то такі не знаходять свого підтвердження.

Позивачем, при поданні митної декларації 08.02.2024 було подано ряд документів таких як, договір №1-22SIN від 01.02.2022 , додаток №9 від 10.08.2023 до Договору №1-22SIN від 01.02.2022 та рахунок-фактура (інвойс) № ХНСІ23D9-10 від 04.08.2023.

На день митного оформлення вказаного товару останній був оплачений повністю згідно банківських платіжних документів, які були надані до митного оформлення.

Зазначені рахунки, на переконання суду, відповідно до норм п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, оскільки банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного банківського документа та митною вартістю товару немає, а тому не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Також судом не беруться до уваги твердження відповідача, що у в експортних деклараціях від 12.10.2023 № 425820230001016256 та №425820230001016258 відправник товару не відповідає відправнику зазначеному зазначеному в гр. 2 МД, а саме SINCERE PET PRODUCTS CO.,LTD, а в деклараціях країни експортера зазначено Shadong Xincheng Pet Product Co.,Ltd., оскільки, відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тому, наявність таких розбіжностей жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів.

Отже, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000054/2 від 09.02.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403070/2024/000084, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 8853,40 грн. відповідно до платіжних інструкцій №5391847 від 11.01.2024 та №5391871 від 03.04.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000054/2 від 09.02.2024.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2024 №UA403070/2024/00084.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" судовий збір у розмірі 8853 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 31 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Троїцька, 21А,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49001 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддяОсташ А.В.