Рішення № 119426321, 31.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/31/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( адреса: вул. Героїв Крут, 9, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 274000)

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач звернувся з позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з майна сина позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ), накладеного згідно з постановою, 18946205 від 18.09.2018 року, винесеною Знам`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління в Кіровоградській області;

- зобов`язати Знам`янський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на майно померлого ОСОБА_2 згідно з постановою, 18946205 від 18.09.2018 року, винесеною Знам`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління в Кіровоградській області.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на майно його померлого сина було накладено арешт, у зв`язку з чим він не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно та просить зняти арешт, оскільки виконавче провадження було закінчене.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику учасників та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що відповідно до частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для зняття арешту.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

На примусовому виконанні відповідача перебувало виконавче провадження № 18946205 на підставі виконавчого листа № 2-598, виданого 06.04.2010 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини на користь ОСОБА_3 .

Постановою від 28.10.2010 року відкрито виконавче провадження.

В зв`язку з виникненням заборгованості по сплаті аліментів та з метою повного та фактичного погашення заборгованості, 18.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, на підставі якої зареєстровано обтяження №29063511.

В ході примусового виконання виконавчого провадження № 18946205 державним виконавцем проведено опис та арешт майна для подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості по аліментам.

Згідно акту про проведенні електронні торги, описане та арештоване майно було реалізоване державним підприємством «СЕТАМ».

16.12.2020 згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00141902329 від 14.12.2020 зареєстровано актовий запис про смерть під № 550 від 14.12.2020 засвідчено факт смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку зі смертю боржника виконавче провадження було закінчено.

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була відкрита спадкова справа (№67231740).

Воднораз, позивач не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у зв`язку з незняттям арешту, що був накладений у ході виконавчого провадження №18946205.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (наразі втратив чинність, але діяв на момент відкриття виконавчого провадження №18946205).

Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Частиною першою статті 50 Закону №606-XIV було встановлено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У зв`язку з наявністю постанови про арешт майна позивача, останній обмежений в праві розпорядження цим майном.

Водночас, згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII (в редакції станом на момент вирішення даної справи) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності з пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог статті 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Статтею 59 Закону №1404-VIII передбачено порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як зазначив відповідач у своєму листі від 22.02.2023 року на звернення позивача, станом на 22.02.2023 на примусовому виконанні у відділі відсутні виконавчі провадження, де стороною виступають ОСОБА_1 або ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення завершених у 2020 році, через закінчення строків їх зберігання від 14 лютого 2024 року матеріали виконавчого провадження було знищено (запис № 240).

Разом з тим, наявність арешту, накладеного постановою Знам`янського міськрайонного ДВС Головного управління територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 18.09.2018 року на майно, яке належить ОСОБА_2 , порушує права позивача на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містить Цивільний кодекс України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт, що накладений постановою 18946205 від 18.09.2018, яка винесена Знам`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління в Кіровоградській області; на майно, яке належить ОСОБА_1

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1073,60 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( адреса: вул. Героїв Крут, 9, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 274000) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття арешту з майна ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), накладеного згідно з постановою № ВП18946205 від 18.09.201 року.

Зобов`язати Знам`янський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 згідно з постановою № 18946205 від 18.09.2018 року, що винесена Знам`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління в Кіровоградській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1073 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34200520).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 272 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК