Рішення № 119425659, 31.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. справа № 300/2246/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2024 підвищення до пенсії (індексації), що передбачене постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, що передбачене постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, без обмеження її максимальним розміром та зберігаючи відсоткове значення його пенсії 85% від суми його грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII. На виконання постанови КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено індексацію пенсії позивача, однак пенсія виплачується із застосуванням обмеження її максимального розміру. Не погоджуючись з наведеним, позивач 05.03.2024 звернувся до відповідача із заявою про виконання вимог Постанови №185 від 23.02.2024 та виплати йому пенсії з врахуванням індексації в повному обсязі, однак відповідачем відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії з обмеженням максимального розміру протиправними, оскільки до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Просить задовольнити позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

На адресу суду 05.04.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач зазначив, що на виконання постанови КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» позивачу проведено індексацію пенсії. На думку представника відповідача, відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024перерахований розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру, визначеного законом. Зазначено, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не обмежило після нарахування індексації пенсію позивача максимальним розміром, а залишило її в сумі, перерахованій на виконання рішення суду без обмеження максимальним розміром. Позивачу забезпечено виплату пенсії з основного розміру 85% грошового забезпечення в розмірі 25874,92 грн, що перевищує максимальний розмір, який визначений для осіб, які втратили працездатність (23610 грн). З огляду на зазначене, представник відповідача вважає вимоги передчасними. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є, на думку відповідача, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 300/2391/23, яке набрало законної сили 17.11.2023, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 березня 2022 року виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченогоПостановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, без обмеження її максимальним розміром та зберігаючи відсоткове значення його пенсії 85% від суми його грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 березня 2023 року виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченогоПостановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023р.» від 24.02.2023р №168. без обмеження її максимальним розміром та зберігаючи відсоткове значення його пенсії 85% від суми його грошового забезпечення.

На виконання вказаного вище рішення відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача, підсумок пенсії з (надбавками) складає 27874,92 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25874,92 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № 100903005986 (МВС) (а.с.36 на звороті).

На виконанняпостанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2024 ОСОБА_1 установлено підвищення пенсії та проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження її максимальним розміром при виплаті, зокрема індексація базового ОСПН 2024 (24987,72*0,0796) склала 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 29482,12 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25874,92 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № 100903005986 (а.с.14).

06.03.2024 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії в повному обсязі (а.с.12).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 15.03.2024 за № 2897-2203/Р-02/8-0900/24 повідомило позивача, що внаслідок проведеного перерахунку відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"розмір пенсії позивача склав 29482,12 грн, однак виплата здійснюється в розмірі25874,92 грн, який був обчислений на виконання рішення суду від 08.06.2023 по справі № 300/2391/23 (а.с.13).

Позивач, вважаючи дії відповідача, в результаті проведеного перерахунку пенсії, протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Нормамистатті 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Усі призначені за цимЗакономпенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 64 Закону № 2262-ХІІвизначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цимЗаконом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертоїстатті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно достатті 63 цього Закону.

23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі -Постанова № 185), пунктом 1 якої установив, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році"(Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 185, з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей13,21і36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"(Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) тапункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"(Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"(Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 року відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеногоЗакону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У відповідності до пункту 3 Постанови № 185, у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 тапідпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 тапідпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Разом з тим, відповідно до частини 5статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(в редакції, що діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно ізЗаконом України від 28.12.2007 № 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цьогоЗакону(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.10.2011 редакція даної норми була зміненаЗаконом України від 08.07.2011 № 3668-VIта частина 5 статті 43 викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

ЗгодомЗаконом України від 24.12.2015 № 911-VIIIдана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 01 січня 2016 року): "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно змін, внесенихЗаконом України від 12.04.2016 № 1080-VІІІдана частина стала вважатись частиною 7.

Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 положенняЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XIIзі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016положення частини 7статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, які визнані неконституційними втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 вЗаконі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно доЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положеньцього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині 7статті 43 Закону № 2262-XIІслова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Однак, буквальне розуміння змін внесенихЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIIIз урахуваннямрішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 рокудозволяє стверджувати, що уЗаконі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Суд зазначає, що з 2017 рокустаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесеніЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIIIдо частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві також посилається на положенняЗакону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI(Закон № 3668-VI), вказуючи, зокрема, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних устатті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений данимЗаконом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Так, положеннястатті 2 Закону № 3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, була наявна колізія міжЗаконом № 2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016таЗаконом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 в справі № 240/7087/20, дійшов висновку, що вони суперечать одна одній.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають нормиЗакону № 2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не нормиЗакону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21 та від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21.

Стосовно наявності у пункті 2 Постанови № 185 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд зазначає, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьоюстатті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У спірних відносинах наведене положенняпостанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за № 185суперечить приписамЗакону № 2262-XIIз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які, як вже зазначено судом вище, є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

Одночасно суд бере до уваги, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року за № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), приписистатті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширюють свою дію наЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Цим рішенням визначено, що приписистатті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дняухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

З огляду на наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що приписистатті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"визнано неконституційними лише для осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, оскільки вказані норми, які згіднорішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 не відповідаютьКонституції України(є неконституційними) поширюють свою дію наЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до цьогозакону.

Судом встановлено, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справах №№300/132/22, 300/2391/23 і ухвалене в цих справах судове рішення має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого, це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судових рішеннях, що набрали законної сили.

Суд наголошує на тому, що право позивача на обчислення його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже захищене судовими рішеннями, а тому з аналогічних підстав пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.

Відтак, у даному випадку висновки суду у справах щодо неприпустимості обмеження пенсії максимальним розміром є обов`язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням позивача.

Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного обмеження пенсії позивача максимальним розміром, тобто знову вчинення тих же дій, які вже були визнані судом протиправними згідно судових рішень, які набрали законної сили.

Суд зауважує, що в справах №№ 300/132/22, 300/2391/23 зазначена дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії без обмеження її максимальним розміром (з 01.12.2019, з 01.03.2022), однак не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її граничним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку.

Крім того, суд звертає увагу, що як на момент ухвалення рішень у справах №№ 300/132/22, 300/2391/23, так і на момент проведення перерахунку пенсії позивача на виконання вимог Постанови № 185, у чинному законодавстві України не відбулося таких змін, які б надавали відповідачу додаткові правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача, що вказує на те, що судові рішення у справах №№ 300/132/22, 300/2391/23 та наведені у них висновки залишаються обов`язковим для виконання (врахування) відповідачем.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії у розмірі 85% грошового забезпечення суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 в справі №300/132/22, яке набрало законної сили 16.03.2023, вже визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 85 % грошового забезпечення на 80% грошового забезпечення. Як наслідок зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 85% від основного розміру грошового забезпечення, яке зазначене в довідці, виданій Департаментом персоналу МВС України №22/6-3084 від 02.07.2021, без обмеження максимального розміру пенсії, з врахуванням виплачених сум.

Суд звертає увагу, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінним.

Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі №300/132/22 щодо відсоткового значення пенсії позивача є обов`язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням позивача .

Зважаючи на викладене, відповідач при черговому перерахунку пенсії не може зменшувати відсотковий розмір пенсії позивача, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії

Згідно із частиною 2статті 14 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд зазначає, що, обмеживши пенсію позивача розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення, відповідач діяв поза межами повноважень, та у спосіб, що суперечить законам України, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство не містить.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межахзаконуі тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченійзакономформі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Отже, дії відповідача щодо застосування обмеження граничного розміру пенсії при виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення, встановленогоЗаконом № 2262-ХІІ, за наслідком проведеного перерахунку пенсії з 01.03.2024, є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач має право на пільги відповідно до п.8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2024 підвищення до пенсії (індексації), що передбачене постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.03.2024 виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з врахуванням підвищення до пенсії, що передбачене постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, без обмеження її максимальним розміром та зберігаючи відсоткове значення його пенсії 85% від суми його грошового забезпечення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.