Рішення № 119424641, 30.05.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1438/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - міністерство, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі - 15 000 000 грн; зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі - 15 000 000,00 грн з урахуванням виплаченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що син позивачки ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув 10.09.2022 захищаючи територіальну цілісність України.

18.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина військовослужбовця ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Зазначає, що у відповідності до поданої заяви ІНФОРМАЦІЯ_5 виплатило частину суми одноразової грошової допомоги належної до виплати в розмірі 7 500 000,00 грн. (сім мільйонів п`ятсот тисяч грн. 00 коп.).

Позивач звернулася до відповідача із заявою в якій просила вказати причини невиплати іншої частини коштів одноразової грошової допомоги, однак ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №К54840 від 07.09.2023 повідомило про те, що із заявою про призначення одноразової грошової допомоги звернулася також колишня дружина ОСОБА_2 .

Позивач у позовній заяві вказує, що протокольним рішенням комісії Міністерства оборони з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №321 від 22.12.2022 року призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 (п`ятнадцяти мільйонів грн. 00 коп.) в сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч грн 00 коп.). Кошти для забезпечення виплати одноразової грошової допомоги перераховано в січні 2023 року на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого перерахування їх до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Разом з тим, комісією зазначено, що оскільки на даний час колишня дружина загиблого ОСОБА_3 документально не підтвердила своє право на отримання частки одноразової грошової допомоги, залишок допомоги залишається не розподіленим. Відповідно не розподілена частка допомоги може бути призначена після надання зазначеною особою документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують перебування її на утриманні ОСОБА_3 або нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 (три) роки з дня загибелі військовослужбовця.

Позивач не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо виплатити їй решти суми грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41).

Ухвалою суду від 14.03.2024 до участі в справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_2 (а.с.53-54).

У відзиві на позовну заяву від 15.03.2024 представник відповідача проти позову заперечила та у його задоволенні просила відмовити з наступних підстав (а.с.59-72).

Вказує, що як вбачається з листів та Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України №423/вих3ВГ/6026 від 02.10.2023 та №220/13/ вих3ВГ/7544 від 16.11.2023, крім позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 звернулася також колишня дружина військовослужбовця.

Враховуючи викладене, протокольним рішенням Комісії Міноборони від 22.12.2022 №321, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн. в сумі 7 500 000,00 грн. Кошти для забезпечення виплати одноразової грошової допомоги перераховано в січні 2023 року на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого перерахування їх до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Оскільки на даний час колишня дружина загиблого ОСОБА_3 документально не підтвердила своє право на отримання частки одноразової грошової допомоги, залишок допомоги залишається нерозподіленим.

Відповідна нерозподілена частка допомоги може бути призначена після надання зазначеною особою документів, які, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підтверджують перебування її на утриманні ОСОБА_3 або нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги, чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця).

За наявною інформацією, за поданими документами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 прийняла рішення про повернення їх на доопрацювання з мотивів відсутності документів які, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підтверджують перебування її на утриманні ОСОБА_3 .

Таким чином Комісією Міноборони фактично не відмовлено ОСОБА_4 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Натомість документи про призначення йому відповідної допомоги повернуто для доопрацювання.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі ОСОБА_3 вирішуватиметься відповідачем у разі відмови ОСОБА_4 у призначенні та виплаті такої допомоги, а відтак позов заявлено передчасно.

Крім того зазначено про пропуск шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування позиції представник відповідача вказала, що 06.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив позивача, що Міністерством оборони України прийнято рішення (протокол Комісії Міноборони №321 від 22.12.2022) про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн. в сумі 7 500 000,00 грн. Однак з позовом до Міністерства оборони України ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України звернулася лише 07.02.2024, тобто через рік після повідомлення Волинського ОТЦКСП.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на подання пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку позову або заперечень проти позову не скористалася.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 загинув під час проходження військової служби у АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.15).

18.10.2022 позивач звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 у якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_3 та подала перелік необхідних документів (а.с.16).

З листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.22 вбачається, що на підставі поданих документів членами сім`ї загиблого, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 є мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 , однак батьком подано нотаріально завірену заяву про відмову від одержання одноразової виплати.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 25.03.2022 у справі №167/945/21, шлюб зареєстрований 14.12.2019 Рожищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №105 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 26.04.2022 (а.с.17-18).

06.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №ВОДВПП/70/6 було повідомлено позивача про те, що відповідно до Протоколу засідання комісії з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №321 від 22.12.2022 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги (а.с.68 зворот).

Листом №ВОДВПП/246/11 від 18.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до Протоколу засідання комісії з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №321 від 22.12.2022 на її рахунок перераховано кошти - одноразова грошова допомога (а.с.69).

Крім того, як вбачається з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «Про виплату грошової допомоги членам сім`ї (утриманцям) ОСОБА_3 » №10-од від 16.01.2023 зобов`язано начальника сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_4 виплатити одноразову грошову допомогу матері ОСОБА_1 в сумі 7 500 000,00 грн. на рахунок у банку (а.с.68). Вказана обставина не є спірною.

На звернення позивача щодо призначення одноразової допомоги, передбаченої пунктом другим постанови №168 у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України листом №К-54840 від 07.09.2023 повідомило, що протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №321 від 22.12.2022, призначено одноразову грошову розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн. в сумі 7 500 000, 00 грн.

Кошти для забезпечення виплати одноразової грошової допомоги перераховано в січні 2023 року на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого перерахування їх до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оскільки на даний час колишня дружина загиблого ОСОБА_3 документально не підтвердила своє право на отримання частки одноразової грошової допомоги, залишок допомоги залишається нерозподіленим. Відповідна нерозподілена частка допомоги може бути призначена після надання зазначеною особою документів, які, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підтверджують перебування її на утриманні ОСОБА_3 або нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги, чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця) (а.с.22-23).

Крім того, на заяву позивача з ідентичними вимогами Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України листом №К-74298 від 27.10.2023 повідомило ОСОБА_1 про неможливість виплатити допомоги з аналогічних підстав (а.с.24).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Положеннями статті 16-1 Закону №2011-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту другого статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Вимогами частиною дев`ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з алгоритмом опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, затверджений Порядком №45 розділ IV, члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) за підпорядкуванням.

Обласний (Київському міському) перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київському міському) зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 4.4 Порядку № 45 Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київському міському) документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції №280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київському міському) , який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київському міському) результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських), та, у разі її призначення,- готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київському міському)

Пунктом 4.6 Порядку № 45 передбачено, що районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

Судом встановлено, що у відповідності до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991, Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції, яка діяла на дату ухвалення спірного рішення) позивачем ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_12 18.10.5022 була подана заява із відповідними додатками про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина, що настала під час виконання ним обов`язків військової служби.

Будь-яких належних зауважень до поданих позивачем документів та/або їх недоліків з боку відповідача, третіх осіб до суду не надходило, матеріали справи таких документальних підтверджень не містять.

Згідно положень частиною 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до пункту другого частини 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача - матері загиблого виникло з 26.09.2022.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 , мати померлого військовослужбовця ОСОБА_3 є єдиним членом сім`ї загиблого.

Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки відділу «Центру надання адміністративних послуг» Рожищенської міської ради №224/06-31/2-23 від 17.03.2023, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Разом були зареєстровані: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_6 , дід ОСОБА_7 (а.с.19).

Як слідує з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.10.2022 на підставі поданих документів встановлено, що членами сім`ї, батьками, утриманцями є: мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 , однак разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги було подано на розгляд нотаріально завірену відмову батька ОСОБА_5 від виплати (а.с.71).

З листів Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 07.9.2023, 27.10.2023 (а.с.22-24) слідує, що виплати решти допомоги не проводиться у зв`язку з тим, що колишня дружина загиблого ОСОБА_4 документально не підтвердила своє право на отримання частки одноразової грошової допомоги. Відповідно нерозподілена частка допомоги може бути призначена після надання зазначеною особою документів, які, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підтверджують перебування її на утриманні ОСОБА_3 або нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги, чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця).

Судом встановлено, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 25.03.2022 у справі №167/945/21, яке набрало законної сили 26.04.2022, шлюб зареєстрований 14.12.2019 Рожищнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №105 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.17-18).

Під час судового розгляду справи, залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , жодних пояснень та/або заяв по суті спору не надала.

Будь-які інші члени сім`ї або особи, які б проживали із загиблим (померлим) та вели спільне господарство на день його загибелі не було і не має на час судового розгляду справи і прийняття рішення по суті спору.

Під час судового розгляду справи, залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 » , жодних пояснень та/або заяв по суті спору не надала.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на наявність колишньої дружини померлого як на підставу для резервування половини одноразової грошової допомоги, оскільки пунктом 10 Постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» чітко перелічений список документів, на підставі яких виплачується одноразова грошова допомога. Аналіз положень Постанови КМУ не містить такого поняття, як резервування сум одноразової грошової допомоги на майбутнє.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови виплатити позивачу решти одноразової грошової допомоги в сумі 7 500 000,00 грн.

Оскільки судовим розглядом справи встановлено, що позивач є єдиним членом сім`ї загиблого, відтак ОСОБА_1 має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн, а не 7 500 000,00 грн.

Статтею 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530), яке серед іншого визначає порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»(зі змінами).

Відповідно до пункту 4.11 Положення №530, Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦКСП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.

Згідно пункту 4.12 Положення № 530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.

З огляду на зазначені положення законодавства, а також враховуючи докази наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що оскільки допомогу позивачу призначено комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а виплату призначеної допомоги здійснює ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно вимоги про виплату допомоги до Міністерства оборони України є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому враховуючи те, що головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України, суд приходить висновку про необхідність зобов`язання Міністерство оборони України виділити ІНФОРМАЦІЯ_14 кошти для виплатити позивачу одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану».

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом. Як встановлено судом, відповідь, оформлену листом №К-54840 на своє звернення про відмову виплатити решту суми зазначеної допомоги було винесено 07.09.2023, а з цим позовом ОСОБА_1 звернулася 07.02.2024, отже без порушення встановленого КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково шляхом зобов`язання Міністерство оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_14 коштів для виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі 15 000 000,00 грн, з урахуванням виплаченої суми у розмірі 7 500 000,00 грн. у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 211,20 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 19.02.2024.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано копії договору про надання правової допомоги №04/10-2023 від 21.10.2023, укладеного між адвокатом Вічинюком А.А. та ОСОБА_1 , свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000055, платіжної інструкції від 24.10.2023, ордеру серії АС №1075092 від 26.10.2023, детального опису наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги від 07.02.2024 та акту про прийняття-передачі наданих послуг правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 30.01.2024 (а.с.25-32).

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги №04/10-2023 від 21.10.2023, адвокат зобов`язується надавати клієнту наступні адвокатські послуги: представництво інтересів клієнта у адміністративній справі про виплату повної суми одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Пунктом 1.3. передбачено, що послуги згідно даного договору надаються адвокатом Вічинюком А.А.

Пунктами 3.1.-3.2. передбачено, що н визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Всього гонорар адвоката складає 8 000,00 грн., що є фіксованим розміром гонорару за надання послуг. Гонорар виплачується частинами, зокрема: після підписання договору виплачується частина гонорару в сумі 4 000,00 грн. Інша частина гонорару також в сумі 4 000,00 грн виплачується адвокату при подачі позовної заяви до суду. В разі позитивного вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги клієнту в досудовому порядку друга частина гонорару не виплачується.

З детального опису наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги від 07.02.2024 вбачається, що загальна вартість наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги відповідно до договору №04/10-2023 від 21.10.2023 становить 4 000,00 грн, що є фіксованою вартістю і не залежить від обсягу наданих послуг. З акту про прийняття-передачі наданих послуг правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 30.01.2024 також слідує, що вартість за надані послуги є фіксованою, не залежить від розміру послуг та результати розгляду справи і становить 4 000,00 грн.

Сплата гонорару підтверджується платіжною інструкцією від 24.10.2023 у сумі 4 000,00 грн.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву жодних заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не заявлено.

В той же час Великою Палатою Верховного Суду вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи не заперечення відповідача щодо суми витрат на правову допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати пов`язані з надання правової допомоги у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Міністерство оборони України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_14 коштів для виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі 15 000 000,00 грн, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати у сумі 5 211,20 грн. (п`ять тисяч двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя А.Я. Ксензюк