Вирок № 119421547, 31.05.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1615/23

Провадження № 1-кп/545/70/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

при секретарі- ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілих- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих- ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини, водія - електрика маскувального відділення, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №125 від 20.02.2022 старшого солдата ОСОБА_7 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду водія електрика маскувального відділення.

06 лютого 2023 року близько 19 год. 50 хв. ОСОБА_7 , керу ючи автомобілем ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по польовій ґрунтовій дорозі у с. Тахтаулове поблизу вул. Новоселівська, Полтавського району, Полтавської області, з боку вул. Зелена у напрямку до м. Полтава, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну та у порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, будучи об`єктивно спроможним виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4 , котрий рухався попереду у попутному напрямку, мав можливість застосувати своєчасні міри гальмування для зниження швидкості свого руху, негайно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу та передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки: закритих множинних переломів ребер справа (І-УІІІ) зі зміщенням та проникненням уламків в паренхіму (розрив правої легені) з двобічним гемотораксом, правобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою справа, післятравматичного пульмоніту праворуч; закритого перелому дистальної третини діафізу правої ключиці зі змішенням; закритого перелому поперечного відростку L5 хребця справа; закритого лінійного перелому нижньої гілки лонної кістки ліворуч зі змішенням; відкритого травматичного вивиху лівого стегна; рваної рани м`яких тканин лівої пахової ділянки з розривом гребінного та довгого привідного м`язів лівого стегна і капсули лівого кульшового суглобу; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку; забоїв м`яких тканин середньої третини лівої гомілки та поперекової ділянки; саден шкіри лобної ділянки справа і лівої вилицевої ділянки, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм ОСОБА_7 п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

12.3. Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної події.

Водій автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 мав технічну можливість шляхом екстреного зниження швидкості руху, з моменту вимникнення небезпеки для його руху, уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння за ч.2 ст.286 КК України та підтвердив , що дійсно 6 лютого 2023 року близько 19 год. 50 хв. рухався польовою дорогою біля с. Тахтаулове, керуючиавтомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , та скоїв наїзд на потерпілого ОСОБА_4 , який йшов узбіччям. Наїзд на потерпілого скоїв внаслідок темної пори доби, знаходження потерпілого в темному одязі, у зв`язку з чим своєчасно не помітив потерпілого ОСОБА_4 .

Крім повного визнання вини обвинуваченим , його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена в повному обсязі дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 6 лютого 2023 року в с. Тахтаулове рухався по польовій дорозі у с. Тахтаулове, по якій в цей час рухався автомобіль ВАЗ 2101,під керування водія ОСОБА_7 , який здійснив на нього наїзд. У зв`язку з ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження. Перебував тривалий час на лікуванні.

ОСОБА_5 - мати потерпілого в результаті ДТП ОСОБА_4 , яка органом досудового розслідування була визнана потерпілою, пояснила, що 6 лютого 2023 року в с. Тахтаулове обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи автомобілем, здійснив наїзд на її сина ОСОБА_4 , в результаті чого він отримав численні тяжкі тілесні ушкодження. Син перебував тривалий час на стаціонарному лікуванні. Вона в цей час вона здійснювала за ним догляд.

Відповідно до витягу ЄРДР за фактом скоєння зазначеного злочину зареєстровано 07.02.2024 кримінальне провадження № 1202317042000383.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.02.2023 року з планом-схемою, ілюстративною таблицею вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101,д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 у АДРЕСА_2 . Під час огляду місці події на смузі руху автомобіля обвинуваченого ОСОБА_7 зафіксовані сліди протектору шини, розташовані на засніженій польовій грунтовій дорозі, об`ємні, дугоподібні, зі змазаним малюнком протектора. Мається відріз тканини темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, плями РБК на снігу в полі, на грунтовій засніженій дорозі. ( Т. 1, а.с. 190-200 ).

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 07.02.2023,з ілюстративною таблицею до нього та флеш-картою з відеозаписом до нього вбачається, що: встановлено зовнішнє пошкодження, деформація номерного знаку на передньому бампері, від`єднання вітрового скла, пошкодження рамки номерного знаку на передньому бампері в нижній частині ( Т. 1, а.с. 205-212 ).

Згідно висновку експерта № 78 від 13-17.02.2023 року вбачається, що :

при судово-медичній експертизі змиву з ричага МКПП та змиву з рульового керма автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (об.№1-2) виявлені сліди поту; статеву належність епітеліальних клітин в об.№1-2 встановити не представилося можливим у зв`язку з відсутністю клітин, придатних для цитологічного дослідження. При серологічному дослідженні поту в об.№1-2 виявлений антиген ізосерологічної системи АВ0, який може походити від особи (осіб), крові та виділення якої (яких) він властивий ( Т.1, а.с. 218-219 ).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/4016-IT від 09.03.2023 року вбачається, що:

на момент проведення огляду рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 знаходилось у працездатному стані ( Т.1, а.с. 225-232 ).

Згідно до протоколів слідчого експерименту від 11.02.2023, від 16.02.2023, за участю захисника ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 та відеозаписів до них вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 розповів та на місці вказав про обставини вчинення ним 06.02.2023 року наїзду на потерпілого ОСОБА_4 ( Т.1, а.с. 233-244; Т.2, а. с. 8-16 ).

Згідно протоколу огляду від15.02.2023 в приміщенні 1 міської лікарні були оглянутий та вилучиней одяг потерпілого ОСОБА_4 ( т.1, а.с.247-249).

Згідно висновку експерта № 53-МК від 16.02.2023-13.03.2023 року вбачається, що : проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу та взуття ОСОБА_4 , виявлені пошкодження та сліди, які могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На куртці, по правій боковій поверхні в проекції правої кишені, поверхневий розрив тканини, який утворився від дії тупих твердих граничних предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу з послідуючими ковзанням та тертям об тверду нерівну рельєфну поверхню, якими могло бути дорожнє покриття. На шапці, по передній поверхні більше зліва, розрив шовних ниток, який утворився від дії сили на перерозтягнення. ( Т.2, а.с. 5-7 ).

Згідно висновку експерта № 198 від 16.03.2023-21.03.2023 року вбачається, що : згідно представленої медичної документації у гр. ОСОБА_4 , мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки: закритих множинних переломів ребер справа (І-УІІІ) зі зміщенням та проникненням уламків в паренхіму (розрив правої легені) з двобічним гемотораксом, правобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою справа, після травматичного пульмоніту праворуч; закритого перелому дистальної третини діалізу правої ключиці зі зміщенням; закритого перелому поперечного відростку L5 хребця справа; закритого лінійного перелому нижньої гілки лонної кістки ліворуч зі зміщенням; відкритого травматичного вивиху лівого стегна; рваної рвани м`яких тканин лівої пахової ділянки з розривом гребінного та довгого привідного м`язків лівого стегна і капсули лівого кульшового суглобу; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку; забоїв м`яких тканин середньої третини лівої гомілки та поперекової ділянки; саден шкіри лобної ділянки справа і лівої вилицевої ділянки, які утворились від дії тупих предметів та можливо в строк і за обставин вказаних в постанові і представленій медичній документації та які кваліфікуються, які тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) (Т. 2 а. с. 30-35).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.02.2023 у гр. ОСОБА_7 ознак сп`яніння не виявлено (Т.1 а. С. 220).

Згідно висновку експерта № 675 від 13.03.2023-17.03.2023 року вбачається, що : в сечі гр-на ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,2 проміле (Т. 2 а. с. 43-45). Тобто, дозволений вміст алкоголю в крові у водія становить 0,2 проміле, що не перевищує допустимі показники вмісту алкоголю( т.2, а.с.43-45).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/4014-ІТ від 07.03.2023 року вбачається, що:

В умовах заданої дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , з моменту виникнення небезпеки для його руху, шляхом екстреного зниження швидкості руху мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 .

В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , вбачається невідповідності з вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (Т. 2 а. с. 51-55).

Досліджені судом докази логічні, послідовні, не містять протиріч, як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, що відповідає стандартам «поза розумним сумнівом», тому суд покладає їх в основу вироку.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши зібрані по справі докази , суд , прийшов до переконання, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те , що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , відповідно до ч.2ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару , а й виправлення засудженого , а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим , так і іншими особами.

Обвинувачений характеризується позитивно за місцем служби, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем ЗСУ, не перебуваєна обліку в псих-, наркодиспансері, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, особу винного, обставини, які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 статті 286КК України у виді позбавлення волі без позбавленням права керування транспортним засобом .

Суд вважає за необхідне не застосовувати до обвинуваченого покарання у виді позбавленням права керування транспортним засобом , оскільки ОСОБА_7 являється військовослужбовцем та згідно службової характеристики є старшим солдатом, займає посаду водія-електрика в умовах воєнного стану в Україні.

Враховуючи обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, особу обвинуваченого, який інкримінований необережний злочин скоїв вперше та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався , його молодий вік та позитивну характеристику , те що він є військовослужбовцем ЗСУ, має на утриманні малолітню дитину, добровільне часткове відшкодування шкоди , обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання , думку потерпілих , які не наполягали на реальному позбавленні волі ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та його слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно дост. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбаченіст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити згідно вимогст. 100 КПК України.

Згідно ст.124ч.2, ст.126 КПК Українинеобхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні судові витрати за проведення судових експертиз .

Згідно з положеннями частини 2статті 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

При вирішенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( т.2 а.с.90-93) суд приходить до наступного висновку.

В частині позовних вимогдообвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_4 відмовився та прохав стягнути моральну шкоду в розмірі 400 000 грн .

З матеріалів справи вбачається , що обвинувачений ОСОБА_7 в добровільному порядку на користь потерпілого відшкодував 65000 грн, крім того, страховою компанією « Оранта» потерпілому сплачено 21 701, 98 грн.

В частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненним кримінального правопорушення ,суд виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст.23,1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Таким чином, відповідно до вимог ст.128 КПК України,ст. ст.23, 1167,1177, 1187 ЦК України, враховуючи обставини скоєного злочину , негативні наслідки, що настали в результаті дій обвинуваченого, характер та обсягстраждань потерпілого ОСОБА_4 , який у зв`язку зі скоєнням обвинуваченим кримінального правопорушення , переніс хірургічні операції, тривалий час перебував на лікуванні та визнаний інвалідом 2 групи, з урахуванням матеріального стану обвинуваченого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі300 000 грн.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_5 не була учасником дорожньо-транспортної пригоди та не є постраждалою особою від вчиненого злочину. Її син - потерпілий ОСОБА_4 , який постраждав внаслідок ДТП, є дієздатною особою, приймав участь в судовому засіданні і самостійно заявив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, які вирішені судом. Таким чином, суд не вбачає будь-яких підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 .

Крім того, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, до матеріалів справи не долучений договір про надання правової допомоги потерпілому ОСОБА_4 та докази понесених ним витрат по кримінальному провадженню. У матеріалах кримінального провадження міститься лише договір про надання правової допомоги, укладений між представником ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 . Проте відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт до зазначеного договору вбачається, що правова допомога надавалася в рамках кримінального провадження в частині проведення слідчих дій за ст.135 КК України. Дослідивши матеріали позову, суд вважає , що витрати на правову допомогу в розмірі 32000 грн. є необгрунтованими та недоведеними належним чином.

Керуючись ст.ст.373- 374 КПК Українисуд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.286 КК Українита призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами .

На підставіст. 75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_7 від відбуття покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1ст.76 КК України, а саме :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 300 000 ( триста тисяч ) гривен.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 відмовити .

Арешт накладений на автомобіль марки « ВАЗ 2101 », д.н.з. НОМЕР_2 , 1973 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3 , згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.02.2023 рокузняти після вступу вироку в законну силу.

Речові докази: автомобіль марки « ВАЗ 2101 » , д.н.з. НОМЕР_2 , 1973 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3 , який перебуває на зберіганні на майданчику ГУНП в Полтавській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу;

взуття чоловіче чорного кольору, куртку синтетичну темного кольору, ремінь (лямку) чорного кольору, шапку синтетичну темно-зеленого кольору, шарф синтетичний, , кофту зеленого кольору, футболку сірого кольору, шапку сірого кольору, ліхтарик чорного кольору - повернути власнику ОСОБА_4 після вступу вироку в законну силу;

зріз тканини темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, змиви із ричага МКПП, контрольний змив, змиви із керма та контрольний змив, ганчірку бавовняну фіолетового та блакитного кольору знищити після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1887,8 грн.(одна тисяча вісімсот вісімдесят сім гривень 80 коп.)

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1