Ухвала суду № 119419391, 30.05.2024, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3823/24

У х в а л а

про залишення без руху

"30" травня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюра С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, які були стягнуті в межах виконавчого провадження №66390312, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Урсаленко Богдан Олександрович через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, які були стягнуті в межах виконавчого провадження №66390312.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено адреси електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність в учасників електронного кабінету.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено зміст позовних вимог до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит Капітал".

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" коштів які були стягнуті в межах виконавчого провадження яке не є учасником справи.

Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 43 ЦПК України передбачено, що в разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача не долучено до матеріалів справи доказу надсилання позовної заяви з додатками іншими учасникам справи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, до позовної заяви стороною позивача у порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а додано копію довідки про безпосередню участю особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 12.03.2023р №1125.

З цього приводу вважаю за необхідне зазначити наступне.

Аналіз ст.5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги виникають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду. Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які виникають з цих конкретних випадків.

Так, згідно п.13 ч.1 ст.5 вказаного Закону, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору - у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, провадження № 11-795заі19, сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».

За змістом наведеного правового висновку учасники бойових дій мають право на пільгу зі сплати судового збору виключно у справах з приводу захисту належних ним гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни.

В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.

Позов у цій справі не стосується захисту прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій. В зазначеному випадку права позивача ОСОБА_1 , як учасника бойових дій не порушені, тому при звернені його до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, які були стягнуті в межах виконавчого провадження - пільги, передбачені п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються.

З огляду на наведене, вважаю, що у даному випадку відсутні підстави звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору, на які він покликався у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. * 0,4 =1211,20 грн. ).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1211,20 грн. та не більше 15140 грн.).

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд вбачає, що дана позовна заява містить вимоги немайнового характеру щодо визнання виконаавчого напису таким, що не підлягає виконанню та майнову вимогу, щодо стягнення з відповідача коштів, а тому, позивачeві необхідно сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу в розмірі 1211,20грн. що становить 2422,40грн.) (1211,20+1211,20= 2422,40 грн.) та надати відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

За вимогами ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Франківський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA168999980313141206000013953

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Франківський районний суд м. Львова.

Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175-177 ЦПК України, приходжу до переконання, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, які були стягнуті в межах виконавчого провадження №66390312 - залишити без руху.

Надати позивачу чи його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзеньдзюра С.М.