Рішення № 119410544, 31.05.2024, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/999/24

Провадження № 2/559/420/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Юрчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Дубенської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача - адвокат Лопухович А.О. покликається на те, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 (далі - відповідач). Від цього шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 6 жовтня 2017 року шлюб між ними розірваний. Діти залишені проживати з батьком. 09.11.2018 відповідачка одружилась та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Причиною звернення до суду стало те, що відповідачка не цікавиться життям і долею своїх дітей фактично з 2017 року. З того часу вона відсутня у житті дочок, не допомагає матеріально, їй байдуже за що і як я він їх утримує, і матеріально забезпечує, як вони проживають. Вона не підтримує з ними жодних стосунків, не спілкується, не бачиться, повністю ухилилась від своїх батьківських обов`язків. Старша донька уже повнолітня, ним створені усі умови для зростання, навчання та гармонійного розвитку дітей.

Внаслідок невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, покладених на неї законом та, відповідно, відсутності будь-якого контакту між нею та доньками, страждають саме діти, порушуються їхні права та законні інтереси, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Тому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Окрім того, просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, оскільки відповідачка є працездатного віку, відсутні будь-які перешкоди для того, щоб брати участь в утриманні дітей, тому має можливість сплачувати аліменти у вказаному розмірі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 21.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 , згідно поданої заяви, просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи. Згідно поданої до суду заяви, просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Дубенської міської ради Кобилянський Р.Ф., згідно поданої до суду заяви, просить розгляд справи провести без їх участі, підтримує поданий письмовий висновок.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ). У свідоцтвах про їх народження батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 8, 9, 10).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 6 жовтня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний. Діти залишені проживати з батьком ОСОБА_1 (а.с. 11, 12).

Згідно довідки ТОВ «Житловик-Дубно» №307 від 07.03.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані та проживають разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Як свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану № 00032566430 від 14.09.2021, 09.11.2018 відповідачка ОСОБА_3 одружилась та змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 14).

Згідно характеристики, виданої Смизькою селищною радою №619/02-19 від 27.02.2024, ОСОБА_8 за час проживання на території Смизької селищної ради зарекомендувала себе посередньо. До селищної ради та до поліцейських офіцерів громади неодноразово надходили усні скарги віл сусідів та односельчан відносно негативної поведінки ОСОБА_8 в громадських місцях. Селищною радою до адміністравтиної відповідальності ОСОБА_8 не притягувалась (а.с. 15).

ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Як свідчать довідки Дубенського педагогічного фахового коледжу Рівненського державного гуманітарного університету №72 від 27.02.2024, Дубенського ліцею №5 Дубенської міської ради за №58 від 23.02.2023, мати доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчанням дітей не цікавиться, батьківські збори не відвідує (а.с. 17, 18).

ОСОБА_8 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП, згідно постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01.12.2022, за ч. 1 ст. 184 КУпАП згідно постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04.09.2023 (а.с. 19-22).

Відповідно до письмового висновку органу опіки та піклування Дубенської міської ради №1973/05-02-29/24 від 28.05.2024, вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_8 щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Норми права, які застосував суд. Мотивована оцінка і висновки суду.

За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, вінухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Як роз`яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачем надано суду достатньо доказів того, що відповідачка ОСОБА_8 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх доньок і подання зазначеного позову є насамперед способом захисту їхніх прав та інтересів.

Як зазначено в ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи викладене, висновок органу опіки та піклування Дубенської міської ради, суд вважає, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх доньок, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. Зазначене є підставою для позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_8 щодо неповнолітніх доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо дітей, суд вважає, що є підстави для призначення стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утриманні неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України 1211 гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.

Окрім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок за позовну вимогу щодо позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Дубенської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи 19 березня 2024 року (дня звернення до суду) і до досягнення ними повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на повернення сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Дубенської міської ради (адреса: вул. Замкова, 4, м. Дубно, Рівненської області, код ЄДРПОУ 05391063)

Суддя: