Рішення № 119406665, 28.05.2024, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11341/23 2/335/513/2024

РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Гутник Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2023 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано та цього ж дня судом отримано позовну заяву концерну «Міські теплові мережі» (має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС; АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 46 494,07 грн. з підстав неналежного виконання зобов`язань зі сплати за надані послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 01.10.2016 по 31.10.2023 Концерн «МТМ» надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 46494,07 грн., яку відповідачами сплачено не було.

З 01.11.2021 між позивачем та відповідачами укладено типовий індивідуальний договір № 135752099 про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.

Також зазначено, що на адресу відповідачів неодноразово було направлено претензії стосовно вказаної заборгованості, але вказані претензії були залишені без уваги. У зв`язку з чим просить суд, стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 борг за вказані комунальні послуги у розмірі 46494,07 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 коп.

Ухвалою судді від 30.01.2024, цивільна справа за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги відкрите провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

18.12.2023 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, в якому просили застосувати строк позовної давності за період 01.10.2016 по 31.10.2020 та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Зазначили про відсутність солідарного зобов`язання (а.с. 73-82).

В судове засідання представник позивач не з`явилась, причин неявки суду не повідомила. В позовній заяві зазначила про розгляд справи за відсутності представника Концерну.

Відповідачі та представник відповідача адвокат Головенко О.В. в судове засідання не з`явились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, заперечували проти задоволення позовних вимог, разом з тим просили суд застосувати строк позовної давності.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку.

Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)

Згідно п. 1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.

Відповідно ч.7 ст.14 доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятоїстатті 13 цього Закону.

Частиною 5ст. 13 цього Законувстановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Пунктом 3Розділу VI цього Законупередбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цьогоЗакону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цьогоЗакону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.

Тому, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з теплової енергії.

Судом встановлено, що Концерн «МТМ» надавав відповідачам за адресою: АДРЕСА_2 послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води у період з 01.10.2016 по 31.10.2023.

Відповідно до довідки-розрахунку Концерну «МТМ» щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води заборгованість відповідачів за період з 01.10.2016 по 31.10.2023 складає 46 494,07 грн.. Сплати коштів за комунальні послуги з боку відповідачів за цей період не було.

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться в багатоквартирному житловому будинку та підключена до мережі централізованого опалення.

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 35215644 від 27.10.2023, ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири та ОСОБА_3 є власником 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, 1-80, 22.02.2000 виданого Третьою Запорізької державної нотаріальної контори (а.с.11 на звороті-12).

Обов`язок споживача сплачувати за комунальні послуги закріплений у Житловому кодексіУкраїни (ст. 67, 68). Відсутність між сторонами договору на надання послуг централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном «МТМ» послуг, оскільки обов`язок оплати випливає з Закону.

Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів, як споживачів послуг є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до ст.901ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 18 вище вказаних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.

На підтвердження вартості надання послуг та отримання таких споживачем, Концерн «МТМ» надав розрахунки заборгованості за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відкритого на ОСОБА_2 , та на ОСОБА_3 та довідку, згідно яких відповідачам нараховано заборгованість з оплати за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання води на 01.11.2021 у розмірі 32 995,27 грн., та за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 у сумі 13498,80 грн., що в загальній сумі складає 46494,07 грн. (а.с.10).

Відповідно до статей 66, 67, 162ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Згідно зіст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язанням або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1ст.625 ЦК України).

Споживач житлово-комунальної послуги зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина першастатті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина першастатті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).

Доказів на спростування факту наявності заборгованості чи її розміру станом на час розгляду справи відповідачами не надано. Заперечень з боку споживачів на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу Концерну в установленому порядку не надходило.

У порядку досудового врегулювання спір між сторонами не вирішений.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, а також наявності підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд враховує таке.

У відзиві відповідачем зазначено про наявність підстав для застосування положень щодо позовної давності.

Разом із тим, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16; постанову ВП ВС від 07.08.2019 по справі №2004/1979/12(14-194цс19)).

Встановивши, що позовну давність пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цієї підстави, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 та його представник вказавши про застосування позовної давності повинні були б виходити з того, що є підстави для задоволення позовних вимог або ж повинні були б просити відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованості, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5ст. 261 ЦК України).

Строк виконання зобов`язання з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води визначено п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630(які були чинними в період існування спірних правовідносин між сторонами), у відповідності до якого розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Доказів переривання перебігу позовної давності за період з 01.10.2016 по 31.10.2023 сторонами суду не надано.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначеністаттею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Дія карантину, встановленого зазначеною Постановою, неодноразово продовжувалась. Востаннє дію карантину було продовжено до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383.

Крім того,Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IXрозділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії. Зазначений закон набрав чинності 17.03.2022.

Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2»в Україні встановлено карантин з 12.03.2020 року, який діяв до 30.06.2023, а тому позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.

Відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (Розділ доповнено пунктом 19 згідно ізЗаконом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакціїЗакону № 3450-IX від 08.11.2023).

Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного суту в Україні.

З урахуванням вищезазначених приписівЦивільного кодексу Українита строків сплати споживачем наданих житлово-комунальних послуг (до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим), суд застосовує позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року (оплата за послуги, що надані позивачем в березні 2017 року, мала бути здійснена відповідачами до 20.04.2017), оскільки вони перебувають поза межами трирічного строку позовної давності (не до моменту звернення позивача до суду з позовом, а до моменту набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було продовжено строк позовної давності на строк дії такого карантину).

З позовом до суду Концерн «МТМ» звернувся 16.11.2023.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Отже заборгованість, з врахуванням вказаного строку позовної давності, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 01.03.2017 по 31.10.2023 включно з врахуванням відсутності здійснених відповідачами в цей період сплат складає 40580,48 грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року включно слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Також, у своєму відзиві представник відповідача посилалася на відсутність у відповідачів по справі солідарного обов`язку.

Правовідносини між співвласниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ч.ч.1, 2 ЦК України).

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з володінням спільним майном. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового оброту та інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.4 ст.544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги -регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення із співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі № 703/2200/15-ц, постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №638/5001/17 (провадження №61-18650св20), а також у постанові від 13.03.2019 року у справі №521/3743/17-ц (провадження №61-26462св18).

За таких обставин суд вважає, що в розглядуваному випадку допускається солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна. Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно івимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядкуабо ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Тому, права відповідача ОСОБА_3 , у випадку виконання нею солідарного зобов`язання, можуть бути захищені саме шляхом регресу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем, при зверненні до суду сплачено 2422,40 грн. судового збору, а позовні вимоги задоволено на 87,28%, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 2114,27 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 76-82, 141, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд.137, м. Запоріжжя, 69091; фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, заборгованість за послуги з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2023 року, у розмірі 40 580 (сорок тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд.137, м. Запоріжжя, 69091, фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд.137, м. Запоріжжя, 69091, фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 14 копійок.

Копію рішення надіслати відповідачам рекомендованими листами із повідомленнями, а позивачу до електронного кабінету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30 травня 2024 року.

Суддя: О.О. Романько