Рішення № 119401889, 30.05.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м.ЧернігівСправа № 620/3829/24

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №033925 від 15.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачем разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення за постановою, відкритою головним державним виконавцем Деснянського відділі державної виконавчої служби м. Чернігова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Падалка Олександром Сергійовичем у виконавчому провадженні № 73962314 на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №033925 від 15.11.2023 винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті до набрання рішенням в даній справі законної сили.Ухвалою суду від 20.03.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №620/3829/24 відмовлено.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесена оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу відсутня товарно-транспортна накладна. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

12.10.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період, з 09.10.2023 по 15.10.2023, та згідно направлення на перевірку від 06.10.2023 №НР 001220 проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN TGA 18.440, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

За результатами перевірки встановлено надання позивачем послуг з внутрішніх перевезень вантажу транспортним засобом, без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія транспортного засобу відсутня товарно-транспортна накладна, про що складено акт від 12.10.2023 №034057 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, накладна від 12.10.2023. При ознайомленні з наданими водієм документами старшим державним інспектором виявлено, що відповідно до наданої накладної від 12.10.2023 водій здійснює перевезення вантажу не для власних потреб, як стверджує останній, а перевозить транспортним засобом з використанням найманої праці водія, тобто надає послуги з перевезення вантажу, проте товарно-транспортної накладна була відсутня у водія.

Водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений, копію акту отримав; будь-яких зауважень щодо

того, що транспортний засіб використовується іншою особою не надав.

16.10.2023 позивачу на його юридичну адресу згідно даних ЄДРПОУ було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 15.11.2023 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи. Повідомлення про розгляд справи позивачем було отримане 19.10.2023.

15.11.2023 до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки позивач не з`явився, заперечень, пояснень до початку розгляду справи не надав.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.11.2023 №033925, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн, за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-III, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Стаття 33 Закону №2344-III передбачає, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Виходячи зі змісту вказаної норми Закону №2344-III серед документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначених у статті 48 Закону №2344-III, зазначена товарно-транспортна накладна, яка повинна бути заповнена у відповідності до вказаної статті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З системного аналізу вимог Закону №2344-III та Порядку №1567 суд дійшов висновку про обов`язок водія, під час здійснення рейсу, мати при собі товарно-транспортну накладну.

Проте такого документу у водія під час здійснення контролюючим органом перевірки не було.

За приписами абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд відхиляє твердження позивача, зазначене в адміністративному позові, що він не є суб`єктом відповідальності за зазначене порушення автомобільного законодавства, оскільки транспортний засіб було передано в оренду іншій особі, а саме ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди транспортного засобу, з наступних підстав.

Суд зауважує, що позивач додав до позову договір оренди транспортного засобу від 01.09.2023, укладений ним з ФОП ОСОБА_3 , проте в позові вказує, що передав транспортний засіб в оренду ФОП ОСОБА_2 .

В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 590 від 09.08.2022 затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2022р. за № 1053/38389) (далі Порядок № 590).

Згідно пункту 5 розділу ІІ Порядку № 590 портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

Посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.

Доданий до відзиву відеозапис проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) від 12.10.2023 підтверджує факт відсутності на момент проведення перевірки договору оренди. Отже старшим державним інспектором вірно визначено автомобільного перевізника з врахуванням всіх фактичних обставин, про що ним, відповідно, зазначено в акті перевірки.

Також суд зауважує, що у разі передачі транспортного засобу юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом згідно абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379, оскільки тимчасовий реєстраційний талон є одним з тих документів, необхідних платнику податків для підтвердження в податковому обліку «податкових» витрат з оренди транспортного засобу згідно Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.12.2018 у справі №804/8740/16 в пункті 30 «Щодо реєстраційних документів на транспортний засіб, то пряма вимога щодо їх наявності у водія міститься у статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Пори те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ. Тому з огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність спірних постанов в цій частині».

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваної постанови, які б доводили

неправомірність притягнення його до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу, а саме факту наявності на момент перевірки у водія необхідних документів, на підставі яких виконувалось перевезення вантажу, та їх пред`явлення на перевірку.

За таких обставин суд вважає, що застосування до позивача, як автомобільного перевізника, адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови є правомірним.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови у порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки в позові відмовлено повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 39816845).

Суддя В.В. Падій