Ухвала суду № 11940171, 07.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2010 р. м. КиївК-24611/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі: Титенко М.П.

за участі представника позивача Толстоухової Н.С.

представників відповідача Шеламова В.О., Ясніцької Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 по справі № 6/438/07 (22а-4869/08)

за позовомДержавного підприємства «Дельта-лоцман»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дельта-лоцман»(далі-позивач, ДП «Дельта-лоцман»звернулося до господарського суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкових-рішень від 11.07.2007 № 0006537/0 та від 11.07.2007 № 0006637/0, якими позивачу були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток і частини прибутку господарських організацій, які визначені у звязку з: не включенням до валових доходів вартості майна (основних фондів і запасів) в сумі 6848174,00 грн. на підставі передавальних актів в процесі реорганізації ДП «Державна морська лоцманська служба»(далі ДП «ДМЛС») шляхом приєднання до ДП «Дельта-Лоцман»; включенням до складу валових витрат залишкової вартості першої групи основних фондів в сумі 30694751 грн., переданих ДП "Дельта-Лоцман" в грудні 2005 року на підставі затверджених Міністерством транспорту і звязку України передавальних актів; незменшенням валових витрат на суму 30694751 грн. при отриманні ДП "Дельта-Лоцман" в вересні 2006 року основних фондів на підставі затверджених Міністерством транспорту і звязку України передавальних актів в процесі реорганізації ДП "ДМЛС" шляхом приєднання до ДП "Дельта-Лоцман"; включенням до складу валових витрат вартості днопоглиблювальних робіт на каналах в сумі 4702483 грн. при тимчасовій відсутності каналів на балансі ДП "Дельта-Лоцман"; невідображенням у складі доходів бухгалтерського обліку вартості запасів в сумі 3339914 грн., отриманих ДП "Дельта-Лоцман" в вересні і грудні 2006 року на підставі затверджених Міністерством транспорту і звязку України передавальних актів в процесі реорганізації ДП "ДМЛС" шляхом приєднання до ДП "Дельта-Лоцман"; відображенням коригування податку на прибуток за попередній рік в сумі 6843611,50 грн. в бухгалтерському обліку шляхом зменшення сальдо нерозподіленого прибутку на початок року (44 рахунок) на відміну від поточного податку на прибуток за поточний рік, який відображається в повному обсязі у складі бухгалтерських витрат (98 рахунок).

Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на те, що податкові зобовязання визначені ним у відповідності із законодавством, тобто ним правомірно відображено господарські операції в своєму податковому обліку із дотриманням положень ст. ст. 4, 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181), норм ст. ст. 1, 5, 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94), ст. 11 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (далі Закон №1251).

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що передача з балансу одного платника податків ДП «ДМЛС»на баланс іншого платника податків ДП «Дельта-лоцман» основних фондів і запасів відбулась не у межах реорганізації за передавальним актом, а в порядку безоплатної передачі, тобто через механізм скасування Міністерством транспорту та звязку України попереднього наказу від 23.12.2005р. №930. На думку скаржника наказ Міністерства транспорту та звязку України від 19.07.2007 № 619, яким затверджено передавальний акт між ДП «ДМЛС»та ДП «Дельта-лоцман» є таким, що виданий із порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 по справі № 6/438/07 (22а-4869/08) позов задоволено. Скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що висновки податкового органу, вказані в акті перевірки від 26.06.2007 № 489/37/25374003, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не підтверджуються висновками проведеної судово-економічної експертизи. Крім того, за висновками судового експерта позивач правомірно відобразив господарські операції в своєму податковому обліку, із дотриманням положень Закону № 334/94.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Процедура реорганізації державного підприємства визначається положеннями Господарського та Цивільного кодексів України та Статутом даного Державного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством транспорту та звязку України було видано наказ від 18.09.2006 № 945 «Про вдосконалення функціонування державної системи із забезпечення безпеки судноплавства», відповідно до якого Міністерством, як органом управління державним майном, було прийнято рішення про реорганізацію ДП «ДМЛС»шляхом приєднання його до ДП «Дельта-лоцман».Наказ від 18.09.2006р. № 945 виданий Міністерством транспорту та звязку України в межах його компетенції як органом, уповноваженим власником управляти державним майном ДП «Дельта-лоцман»та ДП «ДМЛС».

Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 19.07.2007 № 619, затверджений передавальний акт між ДП «ДМЛС»та ДП «Дельта-лоцман».

Зазначені накази Міністерства транспорту та звязку України в судовому порядку не оскаржені, судом не скасовані та не визнані нечинними.

А тому твердження відповідача щодо неправомірності процедури реорганізації, яка, на думку органу податкової служби відповідно до наказу Міністерства транспорту та звязку України від 18.09.2006 №945 взагалі не відбулася, є помилковим тлумаченням норм чинних Цивільного та Господарського кодексів України, що визначають порядок та правові підстави реорганізації підприємства.

Положення ст. 59 Господарського кодексу України та ст. ст. 104,106 Цивільного кодексу України визначають як підставу для процедури реорганізації - рішення власника або уповноваженого ним органу чи рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох субєктів господарювання до іншого субєкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обовязки приєднаних субєктів господарювання.

При цьому між субєктами господарювання складається передавальний акт, як документ, що посвідчує передачу майна від одного підприємства іншому (ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України).

Підтвердженням того, що реорганізація відбулася є рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2007 року у справі № 11/620/07, яке набрало законної сили та яким встановлено, що ДП «Дельта-Лоцман»є правонаступником ДП «ДМЛС».

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що доводи скаржника щодо не проведення реорганізації та вчинення господарських операцій ДП «Дельта-лоцман»з приймання-передачі від ДП«ДМЛС»основних фондів та запасів поза межами реорганізації цього підприємства шляхом приєднання до позивача, в порядку безоплатної передачі є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем документально не підтверджено висновків про: заниження позивачем валового доходу в сумі 6848174 грн.; отримання доходів у вересні та грудні 2006 року у вигляді матеріальних цінностей (запасів) в сумі 3339914 грн.; заниження обєкту оподаткування ДП «Дельта-лоцман»за 2006 рік і донарахування до сплати податку на прибуток підприємств в сумі 10561352 грн., частину податку прибутку державних підприємств в сумі 5091763 грн.

Крім того, доводи відповідача також спростовуються висновком судово-економічної експертизи від 20.12.2007 № 5040-5042 проведеної судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ Міністерства юстиції України Башара О.С.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанції скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 по справі № 6/438/07 (22а-4869/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

ГоловуючийО.В.Карась

СуддіА.І.Брайко

Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко

М.О. Федоров