Рішення № 119401579, 30.05.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5677/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА400000/2024/000056/2 від 13.03.2024;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2024/000162 від 13.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Ухвалою від 18.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 02.05.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що оскаржуване рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Клопотання мотивоване лише тим, що дана справа потребує всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Розглянувши це клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Відтак клопотання представника відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

До суду 07.05.2024 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.

До суду 13.05.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач не підтвердив заявлену митну вартість товарів.

Суд встановив такі обставини справи.

Між Приватним підприємством "СВІТ-ХІМ" (покупець) та компанією "NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD" (продавець) 23.08.2023 укладено контракт купівлі-продажу №N1-23.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного контракту продавець продає, а покупець купує товар на умовах (ІНКОТЕРМС-2010) відповідно до кількості, асортиментом і цінами, вказаними в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Поставка товарів в обсягах, зазначених в інвойсах до цього контракту, повинна бути здійснена не пізніше 180 днів з моменту перерахування суми зазначеної в інвойсі (інвойсах) відповідно до розділу 2 контракту (п. 3.1 контракту).

Згідно з п. 4.1 контракту, представник покупця отримує товари за адресою яка вказана в інвойсах.

На виконання контракту здійснено поставку товару згідно інвойсу №2402 від 15.12.2023. Загальна вартість товару склала 31033,66 доларів США. Вказана вартість товару включає вартість морського фрахту з доставкою до порту Гданськ.

Згідно інвойсу №2402 від 15.12.2023 поставка здійснювалась на умовах "Інкотермс" 2010 - CIF в порт Гданськ, Польща за рахунок продавця. Доставка з порту Гданськ в м.Хмельницький здійснювалась за рахунок покупця.

Доставка товару з порту Гданськ, Польща до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно договору №1 від 01.03.2024 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування при міжнародних вантажоперевезеннях, який укладено з ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до довідки №1/1 від 12.03.2024 вартість транспортних послуг за маршрутом порт Гданськ (Польща) - м.п. Ужгород (Україна) склала 50400,00 грн.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав митну декларацію №24UA400040006500U3 від 12.03.2024, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною контракту (основним методом) в розмірі 1241549,45 грн. До складових митної вартості включено ціну товару 1191149,45 грн. (31033,66 доларів США * 38,3825 грн./1 долар США). А також, відповідно до вимог МК України Позивачем до митної вартості товару також включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 50400,00 грн.

До митного оформлення разом з митною декларацією декларантом також подано такі документи:

- рахунок-фактура (інвойс) 2402 від 15.12.2023;

- автотранспортна накладна б/н від 27.02.2024;

- декларація про походження товару 2402 від 15.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 32 від 28.08.2023;

- калькуляція транспортних витрат 1/1 від 12.03.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №N1-23 від 23.08.2023;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 01.03.2024.

Однак, 13.03.2024 митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UА400000/2024/000056/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000162.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- банківський платіжний документ виписаний раніше ніж рахунок-фактура та не містить печаток та підписів, передбачених формою даного документу;

- наявні розбіжності в частині термінів оплати за товар;

Таким чином, ідентифікувати, що банківські платіжні документи стосуються оцінюваного товару не можливо, що суперечить положенням частини 2 статті 53 МКУ;

Розділом ІІІ (графа 20) Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. При цьому, жодного в вищезазначених документів для підтвердження складової митної вартості товару - транспортування не надано.

Таким чином, подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода, витрат завантаження та перевантаження товару належним чином підтвердженої вартості перевезення тощо; Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає рівню митної вартості таких же товарів, за яким здійснюється митне оформлення іншими митницями:

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документацїї. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом не надано документів, які усувають усі вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст.60) по причині відсутності у митного органу інформації вартості операції з ідентичними (подібними) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості є :

1) 2.41 дол.США/кг 24UА100100024888U7 від 26.02.2024

2) 2.31 дол. США/пару UА500030/2020/202137 від 20.02.2020

3) 2.02 дол. США/кг 23UА408020075211U7 від 15.12.2023

згідно яких здійснено митне оформлення таких же товарів, походженням з Китаю.

Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації в митного органу про вплив їх на рівень митної вартості та неподанням такої інформації декларантом, та зв`язку з тим, що даний рівень є мінімальним серед митних оформлень таких же товарів з врахуванням країни походження.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч. 3 ст. 55 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 8 - 11 статті 52 МК України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відтак, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15.

Судом встановлено, що при митному оформленні декларантом не подано до митного оформлення документи, передбачені договором №1 від 01.03.2024 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування при міжнародних вантажоперевезеннях, а саме додатки до договору перевезення (п. 3.4, п. 5.3) та замовлення, яке є невід`ємною частиною договору (п. 3.1), а також коносамент, визначений як один із комплекту документів, що поставляється разом з товаром в п. 3.5 контракту купівлі-продажу № N1-23 від 23.08.2023.

Згідно даних МД (графа 20), рахунку-фактури (інвойсу) №2404 від 25.12.2023, декларації митної вартості (графа 3) поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах CIF PL GDANSK, в довідці фоп ОСОБА_2 №1/1 від 12.03.2024 про вартість перевезення зазначено маршрут "Гданськ (Польща) - м.п. Ужгород (Україна).

Судом взято до уваги, що за умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Однак, судом встановлено, що в графі 4 "Місце і завантаження вантажу" CMR (міжнародній автомобільній накладній, документі, призначеному для перевезення вантажів, який регулює відносини між учасниками перевезення вантажів: перевізником, відправником та одержувачем вантажу та доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу) зазначено Malaszewicz POLAND.

Відповідно до п. 3.5 контракту купівлі-продажу № N1-23, визначено комплект документів, які поставляються з товаром:

п.п. 3.5.1 - рахунок-фактура/Інвойс із зазначенням країни походження товару, умов поставки згідно Інкотермс-2010, ціни товару та кількості товару - 3 прим.;

п.п. 3.5.2 - пакувальний лист (із зазначенням змісту вантажу, ваги нетто і брутто, кількості упакованих місць і об`єму вантажу в метрах кубічних) - 3 прим.;

п.п. 3.5.3 - транспортні накладні (CMR) - 3 прим. Морські накладні (в разі доставки по морю) Коносамент (BILL of LADING) - 3 прим.

В той же час, позивачем надано договір №1 від 01.03.2024 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування при міжнародних вантажоперевезеннях, який укладено між Приватним підприємством "СВІТ-ХІМ" та фоп ОСОБА_2 та довідку №1/1 від 12.03.2024 про вартість перевезення.

Відповідно до п. 2.4 контракту купівлі-продажу № N1-23, умови оплати: 100%.

Судом встановлено, що сума в банківських платіжних документах (200202 дол.США) не відповідає вартості товару (31033,66 дол.США). Митним органом надано докази того, що документів, згідно яких було здійснено передоплату за товар (рахунок-проформа, специфікація тощо) під час митного оформлення товару не надано.

Оскільки п. 2.4 контракту купівлі-продажу № N1-23 визначено, що умови оплати 100%, а тому суд погоджується з позицією Митного органу, що в даному випадку банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, в даному випадку повинен надаватись обов`язково.

Згідно з п. 2.1 контракту купівлі-продажу № N1-23, загальна сума контракту зазначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Валюта контракту USD.

Покупець оплачує загальну суму у відповідності до діючого контракту і в порядку та термінах визначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (п. 2.2 контракту купівлі-продажу № N1-23).

Товари поставляються на умовах вказаних в інвойсах до цього контракту (п. 3.2. контракту купівлі-продажу № N1-23).

Судом встановлено, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) №2404 датований 15.12.2023, платіжна інструкція №32, подана до митного оформлення, датована - 28.08.2023.

У позовній заяві позивач стверджує, що позивачем до митного оформлення надана платіжна інструкція в іноземній валюті № 32 від 28.08.2023 на суму 200202,00 доларів США. Вказаний платіж було здійснено на виконання контракту № N1-23 від 23.08.2023. Продавець «NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD» повідомив позивача листом від 29.09.2023 про неможливість поставки товару визначеного в інвойсі 23.08.2023 по контракту № N1-23 від 23.08.2023, на суму 200202 доларів США згідно платіжної інструкція в іноземній валюті № 32 від 28.08.2023. В покупця ПП "СВІТ-ХІМ" виникла переплата по вказаному контракту. Позивач попросив зарахувати грошові кошти в сумі 31033,66 доларів США, в якості оплати по інвойсу № 2404 від 15.12.2023, які були перераховані продавцю згідно платіжної інструкція в іноземній валюті № 32 від 28.08.2023. Вказане, на думку позивача, підтверджується листом від 26.12.2023.

Разом з тим, митним органом доведено, а судом встановлено, що до митного оформлення позивачем не подавався інвойс від 23.08.2023 на суму 200202,00 доларів США та лист щодо неможливості поставки товару від 29.09.2023, на які посилається позивач.

До митного оформлення позивачем подано рахунок-фактуру (інвойс) датовану 15.12.2023 та платіжну інструкцію №32, яка датована 28.08.2023, в той час, як контракт купівлі-продажу №N1-23 між Приватним підприємством "СВІТ-ХІМ" (покупець) та компанією "NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD" (продавець) укладено 23.08.2023.

Крім того, у поданій до митного оформлення платіжній інструкції №32 від 28.08.2023 в графі 70 "Призначення платежу" зазначено лише "PREPAYMENT FOR FRAGRANCE BEADS CONTRACT N1-23 DD 23.08.2023", що означає "передплата за ароматичні кульки згідно контракту N1-23 DD 23.08.2023".

В той же час, позивач здійснював митне оформлення, зокрема: виробів побутових для прибирання; швабри для миття підлоги з робочою частиною із поліпропілену з ручкою з нержавіючої сталі та пластмаси; посуду столового (крім посудин для пиття) або кухонного, крім виробленого із склокераміки, не із свинцевого кришталю, не із зміцненого скла, механічного виготовлення; взуття на підошві та з верхом з гуми, без металевого підноска з гумовим верхом; взуття з відкритим носком та п`ятою, шльопанці, матеріал вспінений етиленвінілацетат.

На повідомлення митного органу про надання додаткових документів від 12.03.2024, позивачем було надано лист PRIVATE ENTERPRISE "SVIT-CHEM" ВІД 26.12.2023 "щодо оплати по контракту №N1-23 від 23.08.2023 інвойсу №2404 від 15.12.2023", підготовленого самим позивачем. Крім того, в зовнішньоекономічному контракті купівлі-продажу №N1-23 від 23.08.2023 та поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) позивач зазначений як PE "Svit-Khim".

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, і головне, який вони мають вплив на митну вартість оцінюваного товару (чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана), недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Суд погоджується з митним органом щодо існування обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, оскільки:

- банківський платіжний документ виписаний раніше ніж рахунок-фактура та не містить печаток та підписів, передбачених формою даного документу;

- наявні розбіжності в частині термінів оплати за товар;

- ідентифікувати, що банківські платіжні документи стосуються оцінюваного товару неможливо;

- відсутні документи, передбачені договором перевезення, а саме: додаток до договору перевезення, заявка на перевезення, коносамент та рахунки, що зазначені в листі декларанта.

Враховуючи наведене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2024/000056/2 від 13.03.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2024/000162 від 13.03.2024 є правомірними та такими, що прийняті на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" (вул, Степанкова, 3/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 33709982) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов