Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 рокуСправа №160/31241/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єланський Олег Геннадійович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єланський Олег Геннадійович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , у зарахуванні трудового стажу для пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , до загального трудового стажу, що дає право на пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період його зайняття підприємницькою діяльністю 18.01.1994 по 28.12.2018, та призначити пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із дати звернення з відповідною заявою до Відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач у період з 18.01.1994 по 28.12.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 15.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про перерахунок його пенсійного стажу з моменту відкриття підприємницької діяльності по її припинення. У відповідь на це звернення відповідач листом повідомив, що до страхового стажу позивача зараховано періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.03.1998 на підставі квитанцій установ банків (на інших, наданими позивачем квитанціях, відсутня інформація про періоди, за які сплачувались страхові внески) та з 01.01.2004 по 31.12.2018 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пропорційно сплаченим страховим внескам. Позивач не погоджується з діями відповідача щодо незарахування до його страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/31241/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
17.01.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. Відповідач указує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 06.12.2022 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). 15.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань перерахунку пенсії. Листом «Про розгляд звернення» від 15.09.2023 № 44997-35635/Г-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що до страхового стажу зараховано періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.03.1998 на підставі квитанцій установ банків (на інших, наданих квитанціях, відсутня інформація про періоди, за які сплачувались страхові внески) та з 01.01.2004 по 31.12.2018 (а саме: з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.06.2005, з 01.08.2005 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 31.12.2018) за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пропорційно сплаченим страховим внескам. Страховий стаж складав 21 рік 5 місяців 19 днів (зарахований по 31.12.2018), у тому числі додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення віку відповідно до статті 26 Закону № 1058) - 4 роки 3 місяці 18 днів. Оскільки зарахуванню пенсійним органом до трудового (страхового) стажу підлягають лише періоди підприємницької діяльності, за які підтверджена сплата страхових внесків, відповідач уважає, що під час розгляду заяви позивача, він діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 04.12.2023 витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Витребувані судом документи були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
15.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про перерахунок його пенсійного стажу з моменту відкриття підприємницької діяльності по її припинення.
У відповідь на це звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) листом від 15.09.2023 №44997-35635/Г-01/8-0400/23) повідомило позивача про те, що з 06.12.2022 позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).
З 18.01.1994 по 28.12.2018 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Відповідно до п.4 Порядку підтвердження наявного страхового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу4 роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, до страхового стажу позивача зараховано періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.03.1998 на підставі квитанцій установ банків (на інших, наданими позивачем квитанціях, відсутня інформація про періоди, за які сплачувались страхові внески) та з 01.01.2004 по 31.12.2018 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пропорційно сплаченим страховим внескам.
Страховий стаж позивача складає 21 рік 5 місяців 19 днів (зарахований по 31.12.2018), у тому числі додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення віку відповідно до ст.26 Закон №1058) 4 роки 3 місяці 18 днів.
Отже, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 06.12.2022 отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 15.08.2023 позивач звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про перерахунок його стажу з урахуванням періодів здійснення ним підприємницької діяльності.
При цьому, позивач указує, що до його страхового стажу не зараховані періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 28.12.2018.
Дії відповідача щодо незарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу, позивач уважає протиправними, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пп.1 п.3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
При цьому, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з п. «б» ч.1 ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 4 Порядку №637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом 4 підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що позивача з 18.01.1994 по 28.12.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Позивач стверджує, що відповідачем до його страхового стажу не був зарахований період здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 28.12.2018.
Проте, як видно з листа від 15.09.2023 №44997-35635/Г-01/8-0400/23 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до страхового стажу позивача зараховано періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.03.1998 на підставі квитанцій установ банків (на інших, наданими позивачем квитанціях, відсутня інформація про періоди, за які сплачувались страхові внески) та з 01.01.2004 по 31.12.2018 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пропорційно сплаченим страховим внескам.
Розрахунок стажу позивача (Форма РС-право) свідчить про те, що до страхового стажу позивача були зараховані, у тому числі, періоди з 01.07.1997 по 31.03.1998, з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.06.2005, з 01.08.2005 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 31.12.2018.
Отже, відповідач не зарахував до страхового стажу позивача періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009 через те, що в квитанціях, наданих позивачем, відсутня інформація про періоди, за які сплачувались страхові внески, тобто, фактично відмовлено в зарахуванні цих періодів через відсутність підтвердження сплати страхових внесків.
Водночас, суд зазначає, що до матеріалів справи надано лист від 09.11.2023 №75071/6/04-36-13-07-16 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому вказано що станом на 09.11.2023 згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу у ОСОБА_1 податковий борг, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інша заборгованість з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутні.
З наведеного суд робить висновок про те, що позивачем за весь період здійснення ним підприємницької діяльності сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009 мають бути зараховані до страхового стажу позивача.
Як установив суд, інша частина періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.03.1998, з 01.01.2004 по 31.03.2005, з 01.05.2005 по 30.06.2005, з 01.08.2005 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 31.12.2018 була зарахована до його страхового стажу, тому в частині позовних вимог про зарахування цих періодів, суд відмовляє в їх задоволенні.
При цьому, суд зауважує, що нарахований відповідачем страховий стаж позивача, без урахування спірних періодів, становить 21 рік 5 місяців 19 днів, у тому числі додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення віку відповідно до ст.26 Закону №1058) 4 роки 3 місяці 18 днів.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п.4.3. рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7. Порядку №22-1).
Проте, суд зазначає, що у заяві від 15.08.2023 позивач просив органи пенсійного фонду перерахувати його страховий стаж. Питання щодо призначення пенсії за віком позивач у вказаній заяві не порушував.
Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Стосовно порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання органів пенсійного фонду призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періодів здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періодів здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до його страхового стажу періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 18.01.1994 по 30.06.1997, з 01.04.1998 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2009 по 31.01.2009.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна
Судове рішення № 119399138, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.05.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/31241/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: