Рішення № 119397543, 20.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/1180/23

провадження №: 2/752/979/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», про повернення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», про повернення безпідставно набутих коштів.

Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 15.06.2021 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, з якої вбачається, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 24475, вчиненого 28.04.2021. 28.06.2021 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № НОМЕР_2. 28.11.2022 Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив по справі № 752/3531/22 рішення, згідно якого визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24475 від 28.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за період з 22.05.2019 по 28.04.2021 заборгованості в розмірі 22487,90 грн. Тому вважає, що отримані відповідачем від позивача кошти в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 у сумі 9982,62 грн є безпідставно набутим майном.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті відповідачем грошові кошти у сумі 9982,62 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2023 відкрито провадження по справі та призначено проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2022 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Ухвалено визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 24475 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за період з 22.05.2018 по 28.04.2021 заборгованості в розмірі 22487,90 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь держави судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із вказаного рішення, 15.06.2021 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, щодо примусового виконання виконавчого напису № 24475, виданого 28.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість у розмірі 22487,90 грн.

Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Листом приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. № 01-29/19 від 09.01.2023 повідомлено позивача, що в межах ВП № НОМЕР_2 до зупинення вчинення виконавчих дій приватним виконавцем було стягнуто з боржника 11480,87 грн, з яких 500,00 грн на погашення витрат виконавчого провадження, 998,25 грн на часткове погашення основної винагороди приватного виконавця та 9982,62 грн були перераховані на реквізити стягувача в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим документом. Зазначене підтверджується, зокрема, копіями платіжних доручень: № 4212 від 12.08.2021 про перерахування 877,60 грн, № 5071 від 14.09.2021 про перерахування 1271,61 грн, № 6152 від 13.10.2021 про перерахування 1332,15 грн, № 2235 від 09.11.2021 про перерахування 1211,05 грн, № 4882 від 09.12.2021 про перерахування 1332,15 грн, № 8539 від 10.01.2022 про перерахування 1332,15 грн, № 11017 від 09.02.2022 про перерахування 595,35 грн, № 9576 від 31.08.2022 про перерахування 791,53 грн.

Також у вищевказаному листі приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. повідомив позивача, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 сума у розмірі 1239,03 грн була направлена на реквізити стягувача загальною сумою за декількома різними боржниками списком № 18 від 06.06.2022 платіжне доручення № 13903 від 06.06.2022 на суму 59481,82 грн.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу стягнення приватним виконавцем за виконавчим написом нотаріуса грошових коштів, які були утримані приватним виконавцем з доходів позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнаного судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.

Встановлені судом обставини, наведені вище не потребують доказування в силу приписів частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, тому отримані відповідачем кошти в сумі 9982,62 грн., підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

За таких обставин, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», про повернення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ідентифікаційний код: 40966896, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування безпідставно набутих коштів 9982 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур