Вирок № 119391029, 29.05.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7888/24

Провадження №1-кп/638/1509/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

захисниці - адвокатки ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12024221200000809 від 05 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, Шахтарський район с. Нікішине, українця, громадянина України, неодруженого, з незакінченою середньою освітою, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, місце реєстрації та мешкання АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

встановив:

13.12.2023 в період часу з 16:35 год. по 17:00 хв. ОСОБА_5 , будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» до якого було внесено зміни Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 3429-IX від 08.11.2023 вчинив умисні дії з таємного викрадення майна, знаходячись у приміщенні магазину «АВРОРА» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» код ЄДРПОУ 41130363, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 17, де він побачив стелажі з товарами. В цей час в нього раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».

Так, у ОСОБА_5 , 13.12.2023 року точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було, перебуваючи в магазині «Аврора» за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна. В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що за його діями не спостерігають оточуючі, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підійшов до стелажу з товарами, з торгівельної полиці якого взяв коробку з навушниками бездротовими марки «Wireless Pro 18 в кількості 1 шт, вартістю 399,00 гривень, та забрав вміст коробки, а саме навушники та кейс від них, та поклав в кишено своєї куртки, а пусту коробку повернув на полицю, перебуваючи в торгівельній залі.

Продовжуючи свій єдиний умисел, ОСОБА_5 13.12.2023 о 16:46, перебуваючи в торгівельній залі підійшов до іншого прилавку магазину «АВРОРА» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» КОД ЄДРПОУ 41130363, за адресою: пр. Незалежності, 17 м. Харків, та взяв з полиці гаманець жіночий з замінника шкіри в кількості 1 шт., вартістю 149,00 гривень, та заховав в кишеню своїх штанів.

Далі, ОСОБА_5 , 13.12.2023 о 16:58 продовжуючи свої злочинні дії, підійшов до іншого прилавку магазину «АВРОРА» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» код ЄДРПОУ 41130363, за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 17 та взяв з нього браслет на руку універсальний, плетений мікс, в кількості 3 шт., на загальну суму 42 грн та заховав собі в кишеню куртки. Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення-злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», код ЄДРПОУ 41130363 матеріальну шкоду на загальну суму 590,00 гривень.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 , своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України. Розкаявся у скоєнні злочину, та пояснив, що 13 грудня 2023 року він разом з сестрою пішли до магазину «Аврора» на проспекті Незалежності. Поки сестра вибирала собі покупки, він пішов по магазину, взяв навушники, гаманець та браслети, поклав все це до карману і вийшов з магазину не заплатив. Про це не сказав сестрі, бо дуже хотів вказані речі собі. У подальшому два браслети подарував приятелям, один залишив собі, гаманець зберігав дома, а навушники загубив. Розкаявся у скоєнні вказаного правопорушення, просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та дату судового розгляду, позовні вимоги не заявлені. Надано заява представника потерпілого ОСОБА_7 , де він просить розглядати справу за його відсутності, призначити покарання на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності його позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працюючий, навчається учень ліцею «Патріот», раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, утриманців не має, інвалідності відсутні, хронічні захворювання спростовує, вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, обставин які обтяжують покарання суд не встановив.

Приписами ст. 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінованийзлочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Статтею 91 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обставини у сукупності обвинувачення ОСОБА_5 свідчать про те, що призначення судом обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75, 104 КК України є справедливим, мотивованим та таким, що буде сприяти виправленню обвинуваченого.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком.

Судові витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Позовні вимоги не заявлені.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

В силу ст. 75,104 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_5 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 за вказаним кримінальним провадженням не обирався.

Речові докази - відповідно до постанови про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 19 квітня 2024 року - повернути ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».

Скасувати арешт, з предметів, покладений відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз за вказаним кримінальним провадженням у сумі 1514,56 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 56 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому, законному представникові, прокурору негайно вручити копію вироку.

Суддя ОСОБА_8