Ухвала суду № 119386291, 29.05.2024, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1219/24

Провадження №1-кс/477/526/24

УХВАЛА

про арешт майна

29 травня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000530 від 19 жовтня 2023 року про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2024 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області засобами поштового зв`язку надійшло клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000530 від 19 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно, що було вилучене 21 травня 2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку службових приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за частиною третьою статті 368 КК України, за фактом вимагання службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою між собою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення ними в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їм службового становища, про що 19 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023150000000530.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що вказують на ймовірне вчинення вказаного злочину службовими особами КНП ММР «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 4», КНП ММР «Міська лікарня № 4», а також службовими особами МСЕК №.

21 травня 2024 року в межах вказаного кримінального провадження проведено обшук приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК АДРЕСА_1 , посадові особи якої, за здобутою органом досудового розслідування інформацією, були залучені до вчинення противоправних дій, під час якого було виявлено та вилучено документи згідно переліку.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник МСЕК №2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023150000000530 від 19 жовтня 2023 року, кваліфіковане за частиною третьою статті 368 КК України за фактом, можливої організації службовими особами КНП ММР «Центра первинної медико-соціальної допомоги № 4» та КНП ММР «Міська лікарня № 4», злочинної схеми з вимаганням неправомірної вигоди від осіб, які підпадають під ЗУ «Про обов`язкову військову мобілізацію», та видачу останнім документів щодо їх непридатності до військової служби.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , в серпні 2023 року, звернувшись до медичного центру ПП «Кардіо-К», де проходив лікування у дізнався про можливість визнання його непридатним до несення служби, та наявності осіб, які можуть допомогти йому оформити групу інвалідності, шляхом звернення до МСЕК.

В подальшому, ОСОБА_4 познайомившись з медичним персоналом КНП ММР «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 4» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які за змовою між собою, а також із залученням до своєї протиправної діяльності завідувача відділення кардіології КНП ММР «Міська лікарня № 4» ОСОБА_8 , та членів медико соціальної експертної комісії, забезпечили отримання ним третьої групи інвалідності, за що останній, діючи під контролем правоохоронних органів, сплатив кошти у сумі по 100 доларів США, а також здійснив переказ на картковий рахунок у розмірі 30000 грн у період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року на вимогу кожного із вищевказаних службових осіб.

З огляду на вищевказане, органом досудового розслідування здобуто достатньо даних, які вказують на те, що посадові особи КНП ММР «Центра первинної медико-соціальної допомоги № 4», КНП ММР «Міська лікарня № 4» із залученням службових осіб МСЕК №2, діючи за попередньою змовою між собою, вчиняють противоправні дій, які охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що полягають у вимаганні неправомірної вигоди від осіб, які підпадають під ЗУ «Про обов`язкову військову мобілізацію».

В ході досудового розслідування, за результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено адреси фактичного зберігання документації в тому числі лікарської, носіїв інформації про вчинені фінансові операції та інші угоди, місцезнаходження речей, предметів та документів, що можуть мати доказове значення для досудового розслідування.

21 травня 2024 року, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 травня 2024 року, проведено обшук службових приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК АДРЕСА_1 під час якого, було виявлено та вилучено документи згідно переліку.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 21 травня 2024 року, вилучене, в ході проведення обшуку приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК АДРЕСА_2 , майно, визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12023150000000530 від 19 жовтня 2023 року.

З метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За системним тлумаченням положень статті 64-2 КПК України, частини третьої статті 170 КПК України, та статті 98 КПК України, на майно, що було вилучено у ході обшуку приміщень за адресою фактичного розташування АДРЕСА_2 може бути накладено арешт незалежно від того, кому належить вилучене майно, за умови наявності у вилученого майна, ознак, передбачених статтею 98 КПК України.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із вимаганням службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою між собою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення ними в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їм службового становища, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Зі змісту клопотання та долучених до нього документів, вбачається, що під час проведення обушку приміщень МСЕК №2 вилучено документи перелічені прокурором у поданому клопотанні.

Вирішуючи питання з приводу накладення арешту на зазначені документи, слідчий суддя враховує таке.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 15 травня 2024 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання і вилучення речей та документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Наявність підстав для вилучення документів, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 21 травня 2024 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено документи на відшукання яких, в тому числі, надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

Постановою слідчого вищевказані документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з частиною першою статті 98 КПК, можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних документах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту.

Як встановлено слідчим суддею, вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном.

З огляду на те, що слідчим суддею встановлено, що вилучені під проведення обшуку приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК №2 документи можуть містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України, клопотання прокурора підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 21 травня 2024 року, під час проведення обшуку службових приміщень за адресою фактичного розташування МСЕК АДРЕСА_1 , майно із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на:

1.Зошит у клітинку на 96 арк з написом: «Засідання МСЕК №4, 2024»;

2.Журнал обліку довідок МСЕК виданих інвалідам: «2МСЕК» на 60 арк;

3.Журнал обліку медико-соціальною експертною комісією індивідуальних програм реабілітації інвалідів;

4.Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії «Первинно» розпочатий 12 квітня 2024 року по 16 травня 2024 року на 50 арк;

5.Журнал обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію «2024», розпочатий 02 січня 2024 року на 95 арк;

6.Щоденник з прізвищами громадян,ю якими призначена дата на засідання МСЕК №2.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9