Постанова № 11938579, 12.08.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 серпня 2010 року Справа № 2-28/1753-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Мальцева Ганна Володимирівна, доручення № б/н від 24.11.09, Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк";

представник відповідача, Бабаскін Андрій Валентинович, довіреність № 53 від 03.08.10, Фірма "Восток і К";

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Восток і К" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 21.05.2010 року у справі №2-28/1753-2010

за позовом           Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (вул. Прорізна, 6,Київ,01034) (бульвар Франко, 4, офіс, м. Сімферополь, 95034)

до           Фірми "Восток і К" (вул. Л.Чайкіної, 1,Сімферополь,95050)

про розірвання договору та повернення майна з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 21.05.2010 року у справі №2-28/1753-2010 позов задоволений. Розірваний договір оренди №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року нежитлового приміщення, укладений між позивачем та відповідачем. Витребувано у фірми "Восток і К" визначений перелік майна, саме: кондиціонер - інвентарний номер 47482, балансова вартість 6 344,54 грн.; кондиціонер - інвентарний номер 47483 балансова вартість 8241,46 грн.; столи робочі - інвентарні номери 48519, 48520 загальна балансова вартість 5765,98 грн.; тумби мобільні - інвентарні номери 48521, 48522, 48523 загальна балансова вартість 3083,31 грн.; крісла для персоналу - інвентарні номери 48524, 48525, 48526 загальна балансова вартість 3719,31 грн.; стільці відвідувачів - інвентарні номери 48527,48528,48529, 48530, 48531, 48532, 48533 загальна балансова вартість 3583,93 грн.; столи круглі - інвентарні номери 48534,48535,48536 загальна балансова вартість 3894,78 грн.; монітори LCD »- інвентарні номери 50261,50262,50263 загальна балансова вартість 2803,41 грн.; комп'ютери Рrime РС - інвентарні номери 50264, 50265, 50266 загальна балансова вартість 7815,90 грн.; шафа - інвентарний номер 50430 балансова вартість 1250,50 грн.,; шафи - інвентарні номери 50431,50432,50433, 50434, 50435, 50436 загальна балансова вартість 6141,36 грн.; касова кабіна - інвентарний номер 51589 балансова вартість 30321,42 грн.; вивіска логотип - інвентарний номер 52259 балансова вартість 34113,34 грн.; ролета захисна - інвентарний номер 52845 балансова вартість 887,00 грн.; кондиціонер SRK/SKS 40 HG балансова вартість 6800,40 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з постановленим судовим актом, фірма "Восток і К" подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення першої інстанції скасувати, прийняти нове, посилаючись, що договір оренди № 10-19 від 08.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем, не передбачає жодної умови для дострокового його розірвання.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 червня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 29 червня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Градову О.Г.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року суддю Градову О.Г. було замінено на суддю Ткаченко М.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, у судовому засіданні було оголошено перерву до 12 серпня 2010 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У березні 2010 року публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фірми "Восток і К", просило розірвати договір оренди нежитлового приміщення №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року та витребувати у відповідача майно загальною балансовою вартістю 124766,64 грн., а саме: кондиціонер - інвентарний номер 47482, балансова вартість 6 344,54 грн.; кондиціонер - інвентарний номер 47483 балансова вартість 8 241,46 грн.; столи робочі - інвентарні номери 48519, 48520 загальна балансова вартість 5765,98 грн.; тумби мобільні - інвентарні номери 48521, 48522, 48523 загальна балансова вартість 3083,31 грн.; крісла для персоналу - інвентарні номери 48524, 48525, 48526 загальна балансова вартість 3719,31 грн.; стільці відвідувачів - інвентарні номери 48527,48528,48529, 48530, 48531, 48532, 48533 загальна балансова вартість 3583,93 грн.; столи круглі - інвентарні номери 48534,48535,48536 загальна балансова вартість 3894,78 грн.; монітори LCD «Samsung»- інвентарні номери 50261,50262,50263 загальна балансова вартість 2803,41 грн.; комп'ютери Рrime РС - інвентарні номери 50264, 50265, 50266 загальна балансова вартість 7815,90 грн.; шафа - інвентарний номер 50430 балансова вартість 1250,50 грн.,; шафи - інвентарні номери 50431,50432,50433, 50434, 50435, 50436 загальна балансова вартість 6141,36 грн.; касова кабіна - інвентарний номер 51589 балансова вартість 30321,42 грн.; вивіска логотип - інвентарний номер 52259 балансова вартість 34113,34 грн.; ролета захисна - інвентарний номер 52845 балансова вартість 887,00 грн.; кондиціонер SRK/SKS 40 HG балансова вартість 6800,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача в узгодженні розміру орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням, неможливістю позивача виконувати обов'язки в частині встановленої в договорі оплати за орендоване майно та вчиненням відповідачем перешкод у поверненні належного позивачу майна, яке знаходиться в орендованому приміщенні.

Заперечуючи проти позову, фірма "Восток і К" зазначила, що строк договору оренди встановлений за домовленістю сторін 30 місяців з 08.08.2008р. до 08.02.2011р., та договором не передбачені умови дострокового розірвання (а.с. 69-70).

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Господарського кодексу України щодо виконання і порядку зміни та розірвання господарських договорів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

Предметом спору є встановлення судом підстав для розірвання договору оренди від 08.08.2008 року.

Відповідно до статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Матеріали справи свідчать, що 08.08.2008 року між фірмою «Восток і К»(орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»(орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року (а.с.6-7).

Відповідно до пункту 1.1 договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 33,9 кв.м., що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим , м. Сімферополь, вул. Київська, 133.

Відповідно до пункту 3.1. договору №10/19.4.0/19 строк оренди встановлюється у 30 місяців з 08.08.2008 року по 08.02.2011 року включно.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що строк оренди може бути скорочений або подовжений лише за згодою сторін, за винятком дострокового припинення, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Розмір орендної плати за договором передбачено пунктом 4.1, згідно якого він складає: - у перші 2 місяця –суму у гривнях еквівалентну 45,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу за 1 кв.м на місяць з урахуванням ПДВ; - з 3-го місяця - суму у гривнях еквівалентну 50,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу за 1 кв.м на місяць з урахуванням ПДВ;

Загальна сума орендної плати за весь Об'єкт оренди протягом перших двох місяців за місяць складає суму в гривнях, еквівалентну 1525,50 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять доларів 50 центів) доларів США, з 3-го місяця оренди - 1695,00 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять доларів 00 центів) за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу, з урахуванням ПДВ.

Зазначена вище сума орендної плати вважається такою, що включає плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований Об'єкт оренди і яка прилягає до нього.

Розміщення логотипу Банку, зовнішньої реклами (відповідних вивісок, рекламних стендів, бігбордів на вході до будівлі, в якій розташований Об'єкт оренди, та перед входом до приміщення) та іншої рекламної продукції в орендованих приміщеннях або біля них також входить до орендної плати та не потребує додатковій оплати Орендодавцю за її погодження.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що внаслідок негативного впливу фінансово-економічної кризи , різким зростанням курсу іноземної валюти відносно гривні наприкінці 2008 року розмір орендної плати в національній валюті значно збільшився, що стало невигідним для орендаря.

Враховуючи такі обставини позивач листом № 19.Р.0/22 від 27.01.2009 року звернувся до відповідача з пропозицією переглянути розмір орендної плати та фіксування її в національній валюті, а також з попередженням про можливе ініціювання дострокового розірвання договору оренди

Крім того, відповідачу було запропоновано укласти договір про внесення змін до договору оренди (додаткову угоду), в якому скоротити строк оренди до 30.11.2009 року.

Надалі керівництвом позивача було прийнято рішення про недоцільність відкриття відділення в орендованому приміщенні.

Вищеперелічені обставини стали підставою для ініціювання позивачем розірвання договору оренди , про що про що відповідача було повідомлено листом за № 19.Р.0/293 від 02.11.2009 року.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у випадках не передбачених цим договором , сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Зі змісту листа Кримського регіонального управління роздрібного бізнесу публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" від 02.11.2009 року № 19.Р.О./293 вбачається, що у ньому міститься повідомлення про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року, а не пропозиція , передбачена пунктом 2 статті 188 Господарського кодексу України.

Отже, позивач в односторонньому порядку прийняв рішення про розірвання договору, тоді як у відповідача відсутній законодавчо покладений на нього обов’язок безспірно погодитись на дострокове розірвання договору.

Крім того, зазначений лист підписано особою, повноваження якої на розірвання договору не підтверджені.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині розірвання договору не відповідає вищенаведеним нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, що, згідно з пунктом пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового акту.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З врахуванням вищенаведеного судове рішення в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди № 10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у позові.

          Разом з тим, рішення суду першої інстанції про витребування у відповідача з незаконного володіння майна відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно пункту 5.2.5 договору орендодавець зобов’язаний надати орендарю можливість комплектувати об’єкт оренди меблями, інвентарем, і устаткуванням на власний розсуд без будь якої додаткової згоди орендодавця.

Судом першої інстанціїї встановлено, що орендоване приміщення позивач укомплектував меблями та відповідною технікою для використання за призначенням, однак, після прийняття ним в односторонньому порядку рішення про розірвання договору 30.11.2009 року орендар був позбавлений можливості забрати належне йому майно.

          За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у зазначеній частині не суперечить фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, обраних позивачем в якості способу захисту.

          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судова колегія вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено державне мито як за немайновими, так і за майновими вимогами, виходячи з вартості витребуваного майна.

          Разом з тим, вимога про витребування майна, не пов’язана зі спором про визнання права власності, підлягає оплаті державним митом за ставками немайнового характеру. Отже, замість суми 1247, 67 грн. державного мита позивач повинен був сплатити 85 грн. Тобто, зайво сплачено (1247, 67 грн. –85, 00 грн.) 1162, 67 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи пропорційно задоволеної частини вимог у сумі –118,00 грн.

Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          Апеляційну скаргу фірми "Восток і К" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2010 року у справі №2-28/1753-2010 скасувати в частині розірвання договору оренди №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року нежитлового приміщення, укладений між публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" та фірмою "Восток і К" та розподілу судових витрат.

У позові про розірвання договору оренди №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року нежитлового приміщення, укладеному між публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" та фірмою "Восток і К" відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Стягнути з фірми "Восток і К" (вул. Л.Чайкіної, 1,Сімферополь,95050) на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (вул. Прорізна, 6,Київ,01034) (бульвар Франко, 4, офіс, м. Сімферополь, 95034) 118, 00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з фірми "Восток і К" (вул. Л.Чайкіної, 1,Сімферополь,95050) (код ЕДРПОУ 24495555) на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (вул. Прорізна, 6,Київ,01034) (бульвар Франко, 4, офіс, м. Сімферополь, 95034) (код ЕДРПОУ 34001693, МФО 321034) 85,00 грн. державного мита.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                М.І. Ткаченко