Рішення № 119385424, 13.05.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/96/24

2/125/28/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2024 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтованийнаступним.Від шлюбуу сторіннародилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Шлюб розірвано25.09.2017року.З часурозірвання шлюбудіти проживаютьз матір`ю,перебувають наїї утриманні.За весьчас проживаннядітей зпозивачем,відповідач жодногоразу ненавідався доних,не телефонував,ніяким чиномне проявлявсвого бажаннявиконувати батьківськіобов`язки.Відповідач,не виходитьна зв`язок,уникає спілкуванняз дітьми.Позивач ОСОБА_1 просила судпозбавити батьківськихправ ОСОБА_2 стосовно йогонеповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання представник позивача адвокат Жунку С.Д. подав заяву про підтримання позову та розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник третьої особи Органу опікита піклуванняБарської міськоїради Лілія Предиткевич у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву, у якій зазначила, що підтримує Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , просила справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання надав письмову заяву про визнання позову та просив розглянути справу без його участі. Проти позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

09.02.2002 року виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області було зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.03.2002 року виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області зроблено відповідний актовий запис за №7 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації народжень 23.02.2007 року виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області зроблено відповідний актовий запис за №8 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 25.09.2017 року шлюб між сторонами розірвано.

19.01.2023 року Барським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, укладений між позивачкою та ОСОБА_5 , у зв`язку з укладенням шлюбу, прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 19.04.2018 року, з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.03.2018 і до їх повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні.

05.01.2024року комісієюв складістарости ВойнашівськогоСО тадвох сусідівпроведено обстеженняфактичного проживання ОСОБА_1 ,за результатамиякого складеноАкт №2, за даними якого комісією було встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із неповнолітнім сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина матеріально не забезпечує, не дбає про фізичний і духовний стан дитини, навчання, медичне забезпечення, не виявляє інтересу до внутрішнього світу сина та взагалі з ним не спілкується протягом останніх трьох років.

Орган опіки та піклування Барської міської ради розглянув матеріали про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в інтересах його неповнолітнього сина. Відповідно до висновку № 1 від 18.04.2024 року в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним позбавити його батька ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом беззаперечно встановлені обставини, які свідчать про самоусунення відповідачем від виконання батьківських обов`язків та відсутність інтересу до життя та майбутнього неповнолітньої дитини.

Таким чином, провівши ретельний аналіз обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення її батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що відповідатиме інтересам дітей та узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

За викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Повне судове рішення складено 20.03.2024.

Суддя: