Ухвала суду № 119373590, 29.05.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2024 року ЧернігівСправа № 620/7590/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 620/7590/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 ;

-зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може повністю унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав і інтересів позивачки навіть у разі визнання протиправними дій Національного агентства та зобов`язання відповідача утриматися від розгляду скарги, оскільки в цьому випадку визнання судом протиправності дій відповідача не матиме практичного значення та не забезпечить ефективний захист прав позивачки. Відповідач, з огляду на встановлені Порядком розгляду скарг процедури та строки їх вчинення, може продовжувати вчиняти дії з розгляду скарги та приймати рішення щодо прав та інтересів позивачки. Задоволення позовних вимог позивачки без вжиття відповідних забезпечувальних заходів не призведе до поновлення попереднього стану правовідносин, які існували до моменту виникнення обставин, що стали підставою позову.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В розумінні наведеної норми КАС України при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вищевикладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, слід врахувати, що інститут забезпечення позову, як вже зазначалось вище, створений, зокрема, з метою убезпечення сторін судового процесу від виникнення обставин, за яких через необхідність дотримання визначених процесуальним законодавством процедур розгляду адміністративної справи, нівелюватиметься сама мета, з якою відповідний позов подано до суду.

Без вжиття заходів забезпечення позову намір захистити свої права та інтереси в суді залишиться неповноцінним, оскільки створить передумови для виникнення нових спорів, що зумовить необхідність докладання значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.

Вжиття визначених заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Такого ж висновку в подібних правовідносинах зробив Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі № 420/7613/19 та від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20.

Так судом встановлено, що зі скарги ОСОБА_2 , яка надійшла до Національного агентства 29 вересня 2023 року, вбачається, щоу докторській дисертації позивачки виявлені порушення академічної доброчесності,які підпадають під визначення академічного плагіату, а саме текстових запозичень з опублікованих текстів інших авторів без належних посилань на джерело.

Повідомлення про надходження скарги було направлено Позивачці 11.10.2023.

На сайті Національного агентства в розділі Рішення Комітету з питань етики за 2023 рік міститься рішенняКомітету з питань етикиза скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесностіу дисертаційнійроботі ОСОБА_1 від 12жовтня 2023 року № 48 (61), якою ухвалено прийняти скарги до розгляду і розглянути скаргу у терміни, визначені Порядком присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1197.

12.10.2023 Комітет з питань етики Національного агентства доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі ОСОБА_2 відомостей щодо наявності у дисертації доктора економічних наук ОСОБА_1 «Стратегія забезпечення стійкостіекономіки України до загроз економічній безпеці» фактів академічного плагіату та передати Комітету звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей посуті скарги.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про вищу освіту" управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, серед іншого, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Відповідно до статті 17 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII) Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедура розгляду Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скарг/повідомлень щодо наявності у дисертаціях на здобуття ступеня доктора філософії (наукового ступеня доктора наук, кандидата наук) та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, порядок звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Міністерства освіти і науки України про необхідність позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук у випадку виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, та процедуру скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації визначена у Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол № 10 (15) зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 33 Порядку копія рішення Національного агентства про виявлення в дисертації, за якою було присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, надсилається до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом і зверненням про позбавлення відповідного наукового ступеня. У зверненні наводяться результати проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації та/або результати проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, посилання на норми законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для формування висновку про те, що подальша реалізація можливо прийнятого рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у спосіб направлення такого рішення до Міністерства освіти і науки України фактично створить умови, за яких розгляд справи з якою звернувся позивач до суду втратить актуальність, адже прийняте за його наслідками рішення не відповідатиме завчанням адміністративного судочинства, наведеним в частині 1 статті 2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки Національне агентство повідомило позивачку листом від 10.05.2024 № 1007 про засідання Комітету щодо розгляду питання про порушення академічної доброчесності, яке відбудеться 29.05.2024, за скаргою ОСОБА_2 про порушення академічної доброчесності у дисертації ОСОБА_1 та прийняття рішення про виявлення в дисертації академічного плагіату, фабрикацій чи фальсифікацій.

Оскільки у разі невжиття відповідних забезпечувальних заходів є реальна і очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачки в разі продовження вчинення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій та прийняття відповідних рішень у процесі розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 .

У випадку невжиття заходів забезпечення позову прийняття судом рішення у цій справі не призведе до ефективного захисту порушених прав та інтересів позивачки, адже проведення та завершення Комітетом з питань етики Національного агентства розгляду скаргу/повідомлення ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у цій справі позбавить позовну заяву актуальності, а право залишатиметься порушеним, а позивач і надалі зазнаватиме наслідків від здійснення відповідачем протиправних дій та виникне необхідність звернення до суду з новим позовом.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Водночас у даному випадку наслідком забезпечення позову стане тимчасове унеможливлення настання несприятливих для позивача наслідків, забезпечення ефективного захисту або поновлення його прав чи інтересів у разі задоволення позовних вимог та виключатиме необхідність подальшого ініціювання нових судових процедур щодо захисту порушених прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення заяви про забезпечення позову та наявність підстав для вжиття заходів адміністративного позову, оскільки на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до набрання законної сили рішення в адміністративній справі.

Керуючись статтями 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Заборони Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням цій справі.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій