Рішення № 119372377, 29.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3308/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 07.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднього перерахунку пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 28.09.2009 вона отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-IV. 07.02.2024 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019, 2020, 2021 роки. Відповідач листом від 21.02.2024 відмовив позивачу у перерахунку пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, посилаючись на статтю 42 Закону №1058-IV, якою передбачено, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той, який був під час призначення пенсії або попереднього перерахунку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3308/24, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

04 квітня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 28-29/, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії згідно Закону №1058 з 28.09.2009. Із 01.04.2022 органами Пенсійного фонду проведений перерахунок пенсії позивача згідно статті 42 Закону №1058 з урахуванням додаткового набутого стажу. При обчисленні пенсії застосовано збільшений показник середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 2014-2016 роки. Вважає, що відсутні підстави для застосування показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки при перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону №1058.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 є особою, яка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які евакуйовані у 1986 році із зони відчуження, що підтверджується посвідченням громадянина (громадянки), евакуйованого (ої) у 1986 році із зони відчуження (Категорія 2), виданого 15 грудня 1992 року /а.с. 48/.

12.10.2009 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни із заявою про призначення пенсію за віком, ЧАЕС 2 категорії /а.с. 49/.

Із 28.09.2009 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком як ліквідатору аварії ЧК категорії 2 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, що підтверджується протоколом №4547 від 19.10.2009 /а.с. 50/.

Із 01.11.2017 позивачу перераховано пенсію за віком, призначену згідно з пунктом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1), що підтверджується рішенням про призначення пенсії від 06.12.2017 №916300144553 /а.с. 30/.

13.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою, у якій просила перерахувати пенсію на підставі частини 4 статті 42 Закону /а.с. 37/.

Із 01.11.2019 позивачу перераховано пенсію за віком, призначену згідно з пунктом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1), що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 18.11.2019 №916300144553 /а.с. 38/.

Отже, з 28.09.2009 і по дату звернення до суду позивач ОСОБА_1 одержує пенсію за віком, призначену згідно з пунктом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII.

07.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою довільної форми, у якій просила перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум /а.с.61-62/.

21 лютого 2024 року за результатами розгляду вказаного звернення від 07.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області надано відповідь листом №4367-3291/О-02/8-1600/24, яким позивача повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії згідно Закону №1058 з 28.09.2009. З 01.04.2022 органами Пенсійного фонду без додаткового звернення був проведений перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону з урахуванням додаткового набутого стажу. При обчисленні пенсії застосовано збільшений показник середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 2014-2016 роки. Вказано, що для застосування показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки при перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону №1058, підстави не вбачаються /зворот а.с. 11, а.с. 12, а.с. 63-65/.

Вважаючи протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком з 07.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Відповідно до преамбули Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення встановлені статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (у редакції чинній на час призначення пенсії позивачу).

Так, частиною 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-XII) обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).

Статтею 58 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).

Отже, з 28.09.2009 призначено пенсію за віком, як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII /а.с. 50/, яка в силу частини 1 статті 57 Закону №796-XII обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": доповнено розділом XIV-1 такого змісту: "Розділ XIV-1 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН Стаття 114. Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників...Стаття 115. Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян...".

Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.

Цим же Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 4-3 такого змісту: "4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.".

Матеріалами справи підтверджено, що з 01.11.2017 позивачу перераховано пенсію за віком, призначену згідно з пунктом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1), із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, що підтверджується рішенням про призначення пенсії від 06.12.2017 №916300144553 /а.с. 30-36/.

Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Отже, відповідно до частини 4 статті 42 частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що й було здійснено пенсійним органом.

Суд зауважує, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №344/7053/17.

У постанові від 23.10.2020 (справа № 528/196/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд акцентує увагу на тому, що частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-ІV), особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, вищевказаною нормою встановлюється право особи, яка має право на державну пенсію відповідно до різних законів, вибору одного виду пенсійного забезпечення та отримання пенсії на підставі одного із законів. Тобто особа має право отримувати лише один вид державної пенсії на свій вибір.

Так, відповідно до частини 1 статті 44 Закону України №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

На підставі частини 5 статті 45 Закону України №1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Порядку заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно положень пункту 4.3 Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи керуються тими нормами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про проведення перерахунку пенсії або про відмову у такому переведенні, визначені Порядком № 22-1.

Таким чином, дії суб`єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду звернення є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб`єкту.

В свою чергу, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення, переведення та перерахунок пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані уповноваженому органу ПФУ в установленому порядку.

Вказана правова позиція узгоджується позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 601/198/16.

Виходячи з вищевикладеного, питання про призначення (переведення, перерахунок) пенсії в даному випадку може бути вирішено виключно за наслідком звернення особою із відповідною заявою.

Оскільки з 28.09.2009 і по дату звернення до суду позивач ОСОБА_1 одержує пенсію за віком, призначену згідно з пунктом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII та із заявою про переведення на іншу пенсію не зверталася, а відповідач позбавлений можливості самостійно, без подання особою відповідної заяви, здійснити призначення пенсії за іншою законодавчою підставою, тому відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з 07 лютого 2024 року та відповідно для здійснення обчислення такої пенсії при її призначенні із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, які б передували такому призначенню пенсії (2020-2023 року).

При цьому слід зазначити, що позивач у позові просить врахувати показник середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, що не є трьома календарними роками, що передують 2024 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Учасники цієї справи №440/3308/24, що розглядається, не брали участь у інших справах №120/910/22-а, № 420/2948/23, №460/10104/23, №520/9122/23, №340/2334/23, №160/12557/23, №420/8256/23, №560/4869/23, №420/19398/23, №200/4303/23, №160/17122/23, №620/15557/23, №140/33827/23, №420/29952/23, №200/5516/23, №200/6307/23, про які позивач зазначає у позові, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року по справі №120/910/22-а, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №420/2948/23, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №460/10104/23, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/9122/23, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі №340/2334/23, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд у справі №160/12557/23, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі №420/8256/23, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №560/4869/23, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №420/19398/23, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі №200/4303/23, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №160/17122/23, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №620/15557/23, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі №140/33827/23, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №420/29952/23, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №200/5516/23, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №200/6307/23, на які посилається позивач, не мають преюдиційного характеру для розгляду даної справи.

Частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Таким чином, правова оцінка, надана судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді інших перелічених вище справ не є обов`язковою для врахування судом першої інстанції у даній справі, що розглядається, тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням на висновки, викладені у вищезазначених рішеннях суду.

Суд зазначає, що за приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом першої інстанції є висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду.

Позивач у позовній заяві посилається на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №420/8256/23, які не є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, хоча цю ухвалу позивач і називає "постановою".

Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 07.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднього перерахунку пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки. - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.С.Сич