Рішення № 119371772, 28.05.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4539/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Драник О.О.

сторін:

позивач: Дмитренко В.Б;

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- скасувати Наказ начальника ГУНП в Одеській області Івана Жука «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області" № 189 від 22 січня 2024 року;

- стягнути з ГУНП в Одеській області моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач обіймає посаду дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Наказом ГУНП в Одеській області № 189 від 22 січня 2024 року до позивача протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оскільки жодних дисциплінарних проступків, зокрема під час проходження служби не вчиняла, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала всі посадові обов`язки, визначені Посадовою інструкцією. Відповідач в оскаржуваному наказі навів перелік статей, які нібито порушено, при цьому жодним чином не обґрунтовує в чому саме полягає порушення. Будь-які дані, що свідчили б про порушення обов`язків працівника, у відповідача відсутні, а стягнення у вигляді суворої догани застосоване не на підставі та не у відповідності до вимог законодавства, в зв`язку з чим Наказ № 189 від 22 січня 2024 року підлягає скасуванню як незаконний. Крім того, посилаючись на те, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та доведення Наказу №189 усьому особовому складу ГУНП в Одеській області є незаконним, позивач зазначає, що у неї відбулось погіршення якості життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, появи негативних переживань, в зв`язку з чим просить стягнути моральну шкоду у розмірі 60000грн.

Ухвалою від 19 лютого 2024 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою від 26.02.2024р. прийнято до розгляду позову заяву та відкрито провадження по справі №420/4539/24, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.03.2024 року о 10:00 год.

Підготовче засідання призначене на 25.03.2024р., перенесено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на 02.04.2024р.

Ухвалою від 02.04.2024р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску. Призначено підготовче засідання на 15.04.2024р об 11:00.

Ухвалою від 15.04.2024р. поновлено позивачу строк звернення до суду. Продовжено розгляд справи.

Ухвалою від 15.04.2024р., яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2024р. о 1000.

Ухвалою від 13.05.2024р., яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача, оголошено перерву в судовому засіданні до 15.05.2024р. о 12:00.

Судове засідання, призначене на 15.05.2024р., перенесено на 20.05.2024р. у зв`язку з оголошенням у м.Одеса повітряної тривоги.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/11941/24 від 21.03.2024р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що дисциплінарною комісією на підставі наявних та досліджених в ході службового розслідування матеріалів встановлено, що Наказом ГУНП в області від 26.12.2023 № 1778 о/с рядового поліції ОСОБА_2 поновлено на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.

Водночас, в ході моніторингу загальнодоступної мережі «Інтернет» на предмет наявності критичних публікацій щодо діяльності працівників поліції працівниками УГІ ГУНП в області було виявлено Instagram-канал «About_Odesa_Police», доступний за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час аналізу якого виявлено контент антиукраїнської спрямованості, який заперечує і виправдовує збройну агресію рф, негативно висвітлює діяльність військово-політичного керівництва України, а також здійснює «рекламу» проросійського телеграм-канату «ІНФОРМАЦІЯ_8», який за інформацією Служби безпеки України адмініструється з рф.

09.01.2024 під час моніторингу соціальних мереж, зокрема платформи «YouTube», працівниками УГІ ГУНП в області виявлено відеозапис користувача «имя фамилия» (доступне за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із описом « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хмельницкий отдел полиции». В ході перегляду зазначеного відеозапису було встановлено, що особа жіночої статі тримає в руці жетон поліцейського (номер жетону закритий рукою) та відеозапис супроводжується словами: « ОСОБА_3 , когда ОСОБА_4 отдаст мне мобильный телефон? Почему за два года она этого не сделала? Почему? Потому что Вы ей не говорили?». Враховуючи викладене встановлено, що вказані у даному відеозаписі обставини стосуються рядового поліції ОСОБА_2 .

Водночас, вказані дії рядового поліції ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання мови країни-агресора.

Окрім цього, працівниками УГІ ГУНП в області виявлено недостовірну інформацію щодо складу сім`ї, яку надала ОСОБА_2 під час влаштування на службу до поліції. Так, в автобіографії та анкеті поліцейської відсутні відомості щодо її батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Донецьк, РНОКПП - НОМЕР_1 , який працював в ТОВ «Донморепродукт ЛТД» до 2013 року, а з 2014 мешкає на тимчасово окупованій рф території у м. Донецьк. Водночас відомо, що ОСОБА_2 до 12.01.2017 мала прізвище « ОСОБА_2 », тобто прізвище батька, яке 12.01.2017 змінила на прізвище « ОСОБА_2 » (свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 ).

Відповідач зазначає, що рядовий поліції ОСОБА_2 , нехтуючи вимогами законодавства, розуміючи суть своїх дій та передбачену відповідальність, замість того, щоб діяти виключно в інтересах держави та суспільства, здійснювати превентивну, профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання та припинення кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин, умов, що сприяли їх вчиненню, сама вчинила протиправні діяння, зокрема, приховала інформацію про свого батька та взагалі його наявність, дискредитувала звання поліцейського та авторитет органів поліції. Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості.

Таким чином, рядовий поліції ОСОБА_2 , будучи поліцейським, виклала відеозапис на платформі «YouTube», зі звинуваченнями у протиправних діях, на її думку, своїх колег, що могло набути суспільного резонансу, тим самим негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обіймає посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року у справі №420/5657/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання виплатити грошове забезпечення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби в поліції» накладене на ОСОБА_2 наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.03.2022 № 452.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 600 о/с від 25.03.2022.

Поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 26.03.2022.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 26.03.2022 по 01.12.2023 у розмірі 181 929,30 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, у розмірі 2662,40 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року -змінено.

Викладено в абзаці п`ятому резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті ОСОБА_2 , у наступній редакції: « 135729,44 грн.».

Викладено в абзаці шостому резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, який підлягає виплаті ОСОБА_2 , у наступній редакції: « 6830,54 грн.».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року залишено без змін.

Наказом ГУНП в Одеській області № 1778 о/с від 26.12.2023 року рядового поліції ОСОБА_2 поновлено на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.

03.01.2024 року начальником УГІ ГУНП в Одеській області керівництву ГУНП подано доповідну записку (вих. № 55/8) за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, зокрема, неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №3 цього ж управління поліції ГУНП в області рядовим поліції ОСОБА_2 , що призвело до внесення 13.10.2023 року відомостей до ЄДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, вчинення хуліганських дій 23.12.2023 року в закладі громадського харчування, а також надання неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції та запропоновано призначити службове розслідування, у зв`язку з виявленням вище викладених порушень.

09.01.2024 року головою дисциплінарної комісії начальником УГІ ГУНП в області керівництву ГУНП подано доповідну записку (вих. № 55/7) за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків окремими посадовими особами ВнП №3 Одеського РУП №1 ГУПН в Одеській області, що призвело до вчинення дізнавачем сектору дізнання цього відділення поліції ОСОБА_2 дій, що дискредитують та підривають авторитет Національної поліції України, а також використання останньою мови країни-агресора.

Наказом ГУНП в Одеській області №32 від 05.01.2024 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки інформації, викладеної у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 02.01.2024 № 55/8 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 3 цього ж районного управління поліції рядовим поліції ОСОБА_2 (0182012), що призвело до внесення 13.10.2023 відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, учинення хуліганських дій 23.12.2023 у закладі громадського харчування, а також надання завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 233 7-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначено службове розслідування.

З наказом про призначення службового розслідування позивач ознайомлена 06.01.2024 року, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на вказаному наказі.

З метою запобігання перешкоджання встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку, на підставі пункту 2 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, частин першої, другої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, частин першої, п`ятої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП в області від 05.01.2024 № 21 о/с рядового поліції ОСОБА_2 відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

19.01.2024 року складено висновок службового розслідування.

Висновком встановлено, що в ході моніторингу загальнодоступної мережі «Інтернет» на предмет наявності критичних публікацій щодо діяльності працівників поліції працівниками УГІ ГУНП в області було виявлено Instagram-канал «About_Odesa_Police», доступний за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час аналізу якого виявлено контент антиукраїнської спрямованості, який заперечує і виправдовує збройну агресію рф, негативно висвітлює діяльність військово-політичного керівництва України, а також здійснює «рекламу» проросійського телеграм-канату «ІНФОРМАЦІЯ_8», який за інформацією Служби безпеки України адмініструється з рф.

У подальшому, з метою встановлення адміністратора вказаного інстаграм-каналу УГІ ГУНП в області було здійснено огляд приватних повідомлень акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_7», у результаті чого виявлено повідомлення інстаграм-каналу «аbout_оdesa_рolice» наступного змісту: «Добрый день. Почему ОСОБА_7 до сих пор не вернул мне телефон? Чужое ценное имущество прикарманивать или уничтожать нельзя, разве нет?». Вказані у приватному повідомленні обставини стосуються скарги дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області рядового поліції ОСОБА_2 (спеціальний жетон № 0182012), ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта вища, уродженки м. Сєвєродонецьк Луганської області, в НПУ з 09.02.2022 (26.12.2023), у займаній посаді з 26.12.2023, по службі характеризується негативно, дисциплінарних стягнень не має, яка на той час була звільнена зі служби в поліції з березня 2022 року.

Окрім того, на електронну адресу управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП 07.06.2023 надійшов лист з електронної пошти, якою користується ОСОБА_2 під час листування з підрозділами поліції, у якому остання залишила посилання на вказаний інстаграм-канал.

15.09.2023 ОСОБА_2 надіслала інспекторові ВП УГІ ГУНП в області капітану поліції ОСОБА_11 (м. термінал + НОМЕР_5) повідомлення непристойного та образливого змісту.

З метою належного реагування на вищевикладене, ураховуючи, що у діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, УГІ ГУНП в області надіслано рапорт до ОРУП № 1 ГУНП в області для прийняття рішення згідно чинного законодавства України (ЄО ОРУП № 1 від 13.10.2023 № 19908).

У свою чергу, СВ ОРУП № 1 ГУНП в області 13.10.2023 за вказаним фактом було внесено відомості до ЄРДР за № 12023162480001397, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України.

У подальшому, на підставі постанови Одеської обласної прокуратури від 18.10.2023 вказане досудове розслідування доручено слідчому відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Окрім цього, працівниками УГІ ГУНП в області виявлено недостовірну інформацію щодо складу сім`ї, яку надала ОСОБА_2 під час влаштування на службу до поліції. Так, в автобіографії та анкеті поліцейської відсутні відомості щодо її батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Донецьк, РНОКПП - НОМЕР_1 , який працював в ТОВ «Донморепродукт ЛТД» до 2013 року, а з 2014 мешкає на тимчасово окупованій рф території у м. Донецьк.

Водночас відомо, що ОСОБА_2 до 12.01.2017 мала прізвище « ОСОБА_2 », тобто прізвище батька, яке 12.01.2017 змінила на прізвище « ОСОБА_2 » (свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 ).

Зокрема, в автобіографії та анкеті поліцейської відсутні відомості щодо її батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Донецьк, РНОКПП - НОМЕР_1 , який працював в ТОВ «Донморепродукт ЛТД» до 2013 року, а з 2014 мешкає на тимчасово окупованій рф території у м. Донецьк.

На відповідний запит дисциплінарної комісії ГУНП в області від 05.01.2024, з УКЗ ГУНП в області надійшли копії анкети та автобіографії ОСОБА_2 від 22.11.2021. Під час вивчення наданої анкети кандидата ОСОБА_2 встановлено, що остання у пункті 13 вказала відомості лише про матір - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про батька відсутні. Ба більше, в ході вивчення автобіографії ОСОБА_2 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що остання намагалася приховати відомості про свого батька, оскільки вказала, що батька кандидат взагалі не має.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 27.09.2023 № 00041595298 встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася у м. Сєвєродонецьк Луганської області (довідка про народження від 08.07.1994 Сєвєродонецького родильного будинку).

У свою чергу, батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , національність: росіянин, матір - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , національність: українка.

У своєму поясненні від 06.01.2024 рядовий поліції ОСОБА_2 вказала, що надала виключно інформацію, яка їй була відома. Також, рядовий поліції ОСОБА_2 пояснила, що свого батька вона не знає, інформацію про нього не надала, оскільки жодними відомостями про нього не володіє. Проте повідомила, що знає лише його прізвище, ім`я та по-батькові. Дату народження, місце його проживання та перебування їй не відоме.

Таким чином, рядовий поліції ОСОБА_2 фактично підтвердила, що батько у неї насправді є, його прізвище, ім`я та по-батькові останній відомі, однак, незважаючи на це, у своїй автобіографії вказала, що батька не має, та у анкеті відомості, якими ОСОБА_2 володіє - відсутні. Отже, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 під час прийняття на службу в поліції надала завідомо неправдиву інформацію та намагалася приховати відомості про свого батька. Водночас, відповідно до пункту 3 частини другої статті 61 Закону України «Про Національну поліцію України», не може бути поліцейським, особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Працівниками УГІ ГУНП в області отримано інформацію щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_2 , яка 23.12.2023 близько 21:30 у закладі громадського харчування ТОВ «Мері Бері», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порушувала норми етики та моралі, агресивно зверталася до працівників закладу, погрожувала викликати на місце військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого зверталася на спецлінію « 102». Окрім того, ОСОБА_2 почала чіплятися до осіб жіночої статі з числа персоналу та відвідувачів, в результаті чого кинула у бік відвідувачів чашку від випитої кави.

Після чого, одна із працівників закладу викликала на місце співробітників охоронної фірми «Карабінер», яким ОСОБА_2 також почала погрожувати та намагалася викликати працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 . У результаті конфлікту, на місце події приїхали екіпаж УПП в Одеській області ДПП та близько 21:50 забрали ОСОБА_2 до відділу поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в області. Разом з цим, директором ТОВ «Мері Бері» надані відеозаписи, на яких відображена вказана подія за участю ОСОБА_2 .

Працівниками УГІ ГУНП в області вивчено отримані відеозаписи, які підтверджують вчинення 23.12.2023 хуліганських дій ОСОБА_2 , що виразилося у використанні нецензурної лайки у громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, знищенні/пошкодженні якого-небудь майна у незначних розмірах.

09.01.2024 під час моніторингу соціальних мереж, зокрема платформи «YouTube», працівниками УГІ ГУНП в області виявлено відеозапис користувача «имя фамилия» (доступне за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із описом « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хмельницкий отдел полиции». В ході перегляду зазначеного відеозапису було встановлено, що особа жіночої статі тримає в руці жетон поліцейського (номер жетону закритий рукою) та відеозапис супроводжується словами: « ОСОБА_3 , когда ОСОБА_4 отдаст мне мобильный телефон? Почему за два года она этого не сделала? Почему? Потому что Вы ей не говорили?». Враховуючи викладене встановлено, що вказані у даному відеозаписі обставини стосуються рядового поліції ОСОБА_2 .

Водночас, вказані дії рядового поліції ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання мови країни-агресора.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (зі змінами), 09.01.2024 начальником УГІ ГУНП полковником поліції ОСОБА_15 керівництву ГУНП подано доповідну записку (вих. УГІ ГУНП № 55/77), та запропоновано виявлений факт порушення службової дисципліни рядовим поліції ОСОБА_2 дослідити під час проведення цього ж службового розслідування.

Слідчий СВ ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області капітан поліції ОСОБА_16 надала пояснення, в яких зазначила, що 24.02.2022 знаходилася на своєму робочому місці.

26.02.2022 близько 19:00 ОСОБА_17 повернулася із магазину та спільно з іншими працівниками поліції у службовому кабінеті вечеряли. У цей час до кабінету зайшла раніше невідома їй дівчина, як пізніше стало відомо - рядовий поліції ОСОБА_2 , яка почала знімати на мобільний телефон поліцейських.

У свою чергу, капітан поліції ОСОБА_17 зробила ОСОБА_2 зауваження та попросила вийти з кабінету, на що остання почала поводити себе агресивно, виражатися нецензурною лайкою у бік поліцейських. У той час, зі свого службового кабінету вийшов начальник відділення поліції підполковник поліції ОСОБА_18 , який також зробив ОСОБА_2 зауваження, на що остання не реагувала.

Після цього рядовий поліції ОСОБА_2 сказала, що вона прославить відділення поліції у російських телеграмканалах. Водночас, капітан поліції ОСОБА_17 пояснила, що до 26.02.2022 вона із рядовим поліції ОСОБА_2 особисто не була знайома, жодного спілкування не підтримувала. 04.01.2024 до службового кабінету капітана поліції ОСОБА_17 знову зайшла рядовий поліції ОСОБА_2 та почала вимагати повернути їй мобільний телефон, після чого знову почала погрожувати. Капітан поліції ОСОБА_17 повідомила, що мобільний телефон, який від неї вимагає ОСОБА_2 вона не бачила.

Крім того, капітан поліції ОСОБА_17 пояснила, що дійсно у працівників дізнання виникають конфліктні ситуації із рядовим поліції ОСОБА_2 , оскільки остання постійно вривається до службових кабінетів поліцейських, провокує працівників поліції, однак коли її намагаються ігнорувати, вона починає телефонувати на спецлінію « 102».

Також, від систематичних конфліктів поліцейські вимушені закривати кабінети на ключ під час проведення слідчих дій, оскільки крики ОСОБА_2 заважають повноцінному виконанню службових обов`язків та підриває авторитет поліції в цілому серед цивільних осіб, які на такий час перебувають у відділенні поліції. Водночас, дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області лейтенант поліції ОСОБА_19 у своєму поясненні вказав, що 24.02.2023 перебував на добовому чергуванні у вказаному відділенні поліції. Тієї ж доби, до ЧЧ звернулася ОСОБА_2 , яка повідомила, що хоче залишити заяву, на що їй була надана така можливість. Однак, ОСОБА_2 почала вимагати в ОСОБА_20 службове посвідчення та почала знімати на мобільний телефон.

Побачивши документи, ОСОБА_2 почала стверджувати, що у ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області у неї забрали телефон та вона вимагала його повернути, на вказані звинувачення ОСОБА_20 пояснив заявниці, що він не має гадки про який телефон іде мова. Після цього, ОСОБА_2 постійно почала скаржитися, телефонувати на спецлінію « 102», начебто ОСОБА_20 забрав у неї мобільний телефон.

Дії ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України. Окрім того, рядовий поліції ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, під час відеозапису використовує мову країни-агресора.

22.01.2024 року ГУНП в Одеській області прийнято наказ №189 від «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області».

Вказаним наказом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.01.2024 № 32 проведено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 3 цього ж районного управління поліції рядовим поліції ОСОБА_2 , що призвело до внесення 13.10.2023 відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, скоєння хуліганства 23.12.2023 у закладі громадського харчування, надання завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції, учинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання останньою мови країни-агресора.

Так, у процесі моніторингу мережі «Інтернет» на предмет наявності критичних публікацій щодо діяльності працівників поліції на каналі «About_Odesa_Police» в інстаграмі виявлено контент антиукраїнської спрямованості, який заперечує і виправдовує збройну агресію рф, негативно висвітлює діяльність військово-політичного керівництва України, а також здійснює «рекламу» проросійського телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 », який за інформацією Служби безпеки України адмініструється з рф.

З`ясовано, що на електронну адресу управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в області 07.06.2023 надходив лист з адреси електронної пошти, якою користувалася ОСОБА_2 під час листування з підрозділами поліції. У цьому листі остання залишила посилання на вказаний вище інстаграм-канал.

СВ ОРУП № 1 ГУНП в області 13.10.2023 за вказаним фактом було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України.

Відповідно до змісту наказу, 23.12.2023 близько 21:30 у закладі громадського харчування ТОВ «Мері Бері», за адресою вул. Катерининською, 14, у м. Одесі, ОСОБА_2 порушувала норми етики та моралі, агресивно зверталася до працівників кафе, погрожувала викликати на місце військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , телефонувала на спецлінію « 102 ». Окрім того, ОСОБА_2 чіплялася до осіб жіночої статі з числа персоналу та відвідувачів,' у результаті чого кинула в бік відвідувачів чашку від випитої кави.

Однак, у ході службового розслідування було встановлено, що викладені вище порушення ОСОБА_2 вчинила не перебуваючи на службі в поліції, що унеможливлює притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності за вказаними фактами.

Водночас 09.01.2024 під час моніторингу соціальних мереж,' зокрема платформи «YouTube», виявлено відеозапис користувача «имя фамилия» за підписом « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хмельницкий отдел полиции». За результатами перегляду зазначеного відеозалису встановлено, що ОСОБА_2 тримала в руці жетон поліцейського та звинувачувала поліцейських відділення поліції № З ОРУП № 1 ГУНП в області у крадіжці її мобільного телефону.

Указані дії рядового поліції' ОСОБА_2 свідчать про порушення службової дисципліни, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України.

До того ж працівниками УП ГУНП в області виявлено недостовірну інформацію щодо складу сім`ї, яку надала ОСОБА_2 під час влаштування на службу до поліції. Так, в автобіографії та анкеті поліцейського відсутні відомості про батька. Однак під час надання пояснення рядовий поліції ОСОБА_2 фактично підтвердила, що батько в неї насправді є. Його прізвище, ім`я та по-батькові останній відомі. Проте у своїй автобіографії вказала, що в неї батька немає. З`ясовано, що в анкеті відомості, якими ОСОБА_2 володіє, відсутні.

Отже, остання надала завідомо неправдиву інформацію, намагалася приховати відомості про свого батька, зокрема, можливо, щодо його національності, з метою ухвалення позитивного рішення про прийняття її до лав поліції та уникнення повної, всебічної та об`єктивної перевірки.

Крім цього, рядовий поліції ОСОБА_2 під час службового розслідування надала завідомо неправдиве пояснення, чим намагалася ввести комісію в оману, зокрема пояснила, що 23.12.2023 у закладі громадського харчування «Мері Бері» зачепила посуд випадково.

Отже, рядовий поліції ОСОБА_2 , нехтуючи вимогами законодавства, розуміючи суть своїх дій та передбачену відповідальність, замість того, щоб діяти виключно в інтересах держави та суспільства, здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання та припинення кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин, умов, що сприяли їх вчиненню, сама вчинила протиправні діяння, дискредитувала звання поліцейського та авторитет органів поліції, а також приховала інформацію про свого батька та взагалі його наявність.

Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості. Рядовий поліції ОСОБА_2 , будучи поліцейським, виклала відеозапис на платформі «YouTube» зі звинуваченнями своїх колег у протиправних, на її думку, діях, що могло набути суспільного резонансу, тим самим негативно вплинути на формування громадської Думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

Отже, рядовий поліції ОСОБА_2 учинила дисциплінарний проступок, що виразився в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, учиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не сприянні керівнику в організації дотримання службової дисципліни, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування.

Відповідно до п.1 вказаного наказу за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини другої статті 61, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII, пунктів 1,3, 4, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-\ТІІ, пункту 7. розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.4, 2.5 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24,04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024, до рядового поліції ОСОБА_2 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції № З Одеського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, застосувано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

ОСОБА_2 , не погоджуючись з наказом ГУНП в Одеській області № 189 від 22.01.2024 року в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, звернулася до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються проходження позивачем публічної служби в органах Національної поліції України.

Закон України «Про Національну поліцію», відповідно до його преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.,

Згідно з ч.1-2 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, п.1 розділу ІІ Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стало надходження доповідних записок УГІ ГУНП в Одеській області від 02.01.2024 № 55/8, 55/7 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 3 цього ж районного управління поліції рядовим поліції ОСОБА_2 (0182012), що призвело до внесення 13.10.2023 відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України, учинення хуліганських дій 23.12.2023 у закладі громадського харчування, а також надання завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції, вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання останньою мови країни- агресора.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стало саме порушення службової дисципліни, а також вчинення дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що свідчить про наявність підстав для проведення службового розслідування.

Щодо посилань позивача на проведення службового розслідування з порушенням порядку проведення такого розслідування, з огляду на необізнаність останнього з матеріалами службового розслідування в повному обсязі, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Судом встановлено, що 06.01.2024 року до ГУНП в Одеській області надійшов рапорт дізнавача відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області рядового поліції ОСОБА_2 , у якому остання просила ознайомитись із матеріалами вказаного службового розслідування та якнайшвидше надати пояснення за викладеними фактами.

З наказом про призначення службового розслідування позивач ознайомлена 06.01.2024 року, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на вказаному наказі.

11.01.2024 року ОСОБА_2 у зв`язку з проведенням службового розслідування надані пояснення.

У вказаних поясненнях позивачем зазначено, що остання не вчиняла жодних дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не використовувала недержавну мову під час виконання службових обов`язків, спілкування з громадянами України в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями. Жодних доказів порушення вимог використання державної мови в УГІ немає.

Позивач в своїх поясненнях також зазначила, що подала всю відому їй інформацію під час прийняття на службу про її батька.

Інших заяв чи клопотань від ОСОБА_2 під час службового розслідування не надходило.

Проте судом встановлено, що матеріали службового розслідування не містять будь - яких доказів перешкоджання відповідачем проведенню службового розслідування.

Отже суд не приймає до уваги доводи позивача про позбавлення її права під час проведення службового розслідування надавати докази та пояснення.

Вже після проведення службового розслідування, 23.01.2024 року до ГУНП в Одеській області надійшов рапорт дізнавача відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області рядового поліції ОСОБА_2 , у якому остання просила ознайомитись із матеріалами вказаного службового розслідування.

Позивача ознайомлено із матеріалами службового розслідування, про що наявний запис «Із матеріалами службового розслідування ознайомилась, фотокопії зняла».

Крім того, твердження позивача, що застосування до неї дисциплінарної відповідальності є результатом упередженого ставлення до неї керівництва, а також неможливість проведення службового розслідування ОСОБА_15 через наявність в останнього упередженого ставлення до позивача, жодним доказом не підтверджені, а тому носять характер суб`єктивних суджень позивача та не можуть вважатись фактичними обставинами. Під час розгляду справи позивачем також не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні службового розслідування було дотримано порядок проведення такого розслідування, визначеного Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Щодо доводів відповідача про подання позивачем завідомо неправдивої інформації, приховування відомостей про свого батька, зокрема, можливо, щодо його національності, з метою ухвалення позитивного рішення про прийняття її до лав поліції та уникнення повної, всебічної та об`єктивної перевірки, як на підставу винесення оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до 12.01.2017 року мала прізвище « ОСОБА_2 », тобто прізвище батька, яке 12.01.2017 змінила на прізвище « ОСОБА_2 » (свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 ).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 27.09.2023 № 00041595298 встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася у м. Сєвєродонецьк Луганської області (довідка про народження від 08.07.1994 Сєвєродонецького родильного будинку).

У свою чергу, батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , національність: росіянин, матір - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , національність: українка.

Під час надання документів для проходження служби у Національній поліції України позивач,зокрема, надала свідоцтво про народження, де вказана інформація відносно батька.

На запит дисциплінарної комісії ГУНП в області від 05.01.2024 року, з УКЗ ГУНП в області надійшли копії анкети та автобіографії ОСОБА_2 від 22.11.2021 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що під час вивчення наданої анкети кандидата ОСОБА_2 остання у пункті 13 вказала відомості лише про матір - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про батька відсутні.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 зазначено виключно відомості стосовно ОСОБА_12 , яка є матір`ю позивача, натомість будь які інші відомості зазначено не було.

Позивачем під час розгляду справи зазначалося, що в Анкеті (Додаток 4 до Порядку формування та ведення особових справ поліцейських (підпункт 3 пункт 1 розділу ІІ) в п.13 "Члени сім`ї, близькі особи (особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних) остання не зазначила батька, оскільки він не підпадає під критерії "члену сім`ї та близької особи", оскільки з батьком не проживали спільно, не мали ніяких спільних обов`язків, позивачу не відомо ні місце його реєстрації, ні місце роботи, ні посада.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем навмисно не приховувалися відомості щодо батька та під час надання документів для проходження служби в поліції ОСОБА_2 відомості щодо складу сім`ї, надано свідоцтво про народження, що свідчить про відсутність в діях позивача подання завідомо неправдивої інформації або приховування відомостей відносно близьких родичів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Враховуючи те, що позивач перебуває на службі в органах Національної поліції з 09.02.2022 року, тобто, на момент проведення службового розслідування з часу виявлення дисциплінарних порушень строк, визначений ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту для застосування дисциплінарного стягнення до позивача сплив.

Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_2 , будучи поліцейським, виклала відеозапис на платформі «YouTube» зі звинуваченнями своїх колег у протиправних, на її думку, діях, що могло набути суспільного резонансу, тим самим негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів, як на підставу винесення оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Під час проведення службового розслідування відповідачем встановлено, що 09.01.2024 під час моніторингу соціальних мереж, зокрема платформи «YouTube», працівниками УГІ ГУНП в області виявлено відеозапис користувача «имя фамилия» (доступне за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із описом « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хмельницкий отдел полиции».

В ході перегляду зазначеного відеозапису було встановлено, що особа жіночої статі тримає в руці жетон поліцейського (номер жетону закритий рукою) та відеозапис супроводжується словами: « ОСОБА_3 , когда ОСОБА_4 отдаст мне мобильный телефон? Почему за два года она этого не сделала? Почему? Потому что Вы ей не говорили?».

На думку відповідача, службовим розслідуванням встановлено, що вказані у даному відеозаписі обставини стосуються рядового поліції ОСОБА_2 . Водночас, вказані дії рядового поліції ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання мови країни-агресора.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про Національну поліцію» ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

У відповідності до пункту 2 розділу І Порядку оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським затвердженому наказом МВС України від 23.12.2015 року №1614 спеціальні жетони з індивідуальними номерами, що видаються поліцейським, посвідчують їх належність до органів, закладів та установ Національної поліції України, підтверджують повноваження, встановлені Законом України "Про Національну поліцію".

Судом під час розгляду справи досліджено вказаний відеозапис.

З вказаного відеозапису дійсно вбачається, що особа жіночої статі тримає в руці жетон поліцейського (номер жетону закритий рукою) та відеозапис супроводжується критикою керівництва відділу поліції на російській мові.

Проте, з вказаного відео неможливо встановити час та дату зйомки, час да дату здійснення публікації, номер поліцейського жетону, та особу, якій він належить. Крім того, будь-яких доказів щодо того, коли-саме та ким розміщено даний відеозапис в мережі інтернет не надано.

Інших доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем під час проведення службового розслідування не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_2 обставин, що свідчать про порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, а також використання мови країни-агресора.

Що стосується інших фактів порушення позивачем службової дисципліни, обставин внесення відомостей до ЄДР за фактом вчинених правопорушень, встановлених під час службового розслідування, суд не надає їм оцінку, оскільки вказані обставини не знайшли свого відображення в оскаржуваному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши матеріали службового розслідування та зміст оскаржуваного наказу суд вважає, що відповідачем не доведено наявності у позивача складу дисциплінарного проступку, відповідно дисциплінарне стягнення накладено неправомірно.

Між тим, відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться саме з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Дослідивши матеріали службового розслідування суд дійшов висновку про відсутність вмотивованого висновку про наявність дисциплінарного проступку у діях позивача, тобто наявність протиправної винної дії поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що під час притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, у зв`язку з чим вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу №189 від 22.01.2024 року у частині, яка стосується застосування до неї дисциплінарного стягнення підлягають задоволенню.

У той же час не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ГУНП в Одеській області моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

В силу статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з положеннями статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За приписами пункту 5 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 638/3758/20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що винесенням оскаржуваного наказу завдано шкоди честі і гідності, професійній, діловій репутації. Тимчасово відсторонено від виконання професійних обов`язків, та вилучено жетон і посвідчення на час проведення службового розслідування.

Також позивач зазначає, що була вимушена замість відпочинку витрачати час та докладати додаткових зусиль на відновлення свого порушення права шляхом звернення до суду.

Доводи позивача, що винесення незаконного наказу призвело до завдання їй моральної шкоди ґрунтуються на припущеннях, зважаючи на недоведеність у ході розгляду справи складових елементів цивільного правопорушення, що відповідно до статей 12, 80 ЦПК України є процесуальним обов`язком. Позивачем не доведено як наявності шкоди, так і причинного зв`язку між ними.

Крім того, суд не приймає доводи позивача, що на час вилучення посвідчення позивач не могла безоплатно користуватися громадським транспортом, щоб дістатися на роботу, а також витрачання часу після роботи для складання процесуальних документів, оскільки на час проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Суд не виключає обставини переживання позивача з приводу винесення оскаржуваного наказу, однак його посилання, зокрема, на негативні емоції, моральні страждання, душевні переживання не підтвердженні жодними належними допустимими доказами, тобто відсутні докази як наведених погіршень, змін та страждань, так і причинного зв`язку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, при зверненні до суду з позовом, позивач не надав суду доказів спричинення моральних страждань. Відповідно суд позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями посадових осіб відповідача та спричиненням шкоди позивачу, а тому з врахуванням зазначеного оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено заявлені вимоги належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.74-76 обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, Код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №189 від 22.01.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.05.2024 року.

Суддя Г.П. Самойлюк