Рішення № 119370387, 29.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. справа № 300/2010/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Белей Оксана Богданівна, до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними дії і зобов`язання призначити, нарахувати і виплатити щомісячну допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої на підставі доручення на надання безоплатної вторинної правової допомоги діє адвокат Белей Оксана Богданівна (надалі по тексту також ОСОБА_2 ), звернулася в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також відповідач, Департамент, департамент соціальної політики), в редакції від 20.03.2024, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, викладену у листі від 26.02.2024 ЗВ №3/472, в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 за №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам";

- зобов`язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначеної "Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2023 за №332 на підставі заяви від 11.01.2024.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, згідно довідки від 11.01.2024 за №2615-7001949157, з зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , та фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 . Як зазначає позивач, 11.01.2024 остання звернулася до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. 31.01.2024 у телефонному режимі департамент соціальної політики повідомив ОСОБА_1 про відмову у призначенні допомоги, що стало підставою для звернення позивача із письмовою заявою від 01.02.2024 щодо надання роз`яснень причин відмови.

Департамент у листі від 26.02.2024 3В №3/472, мотивуючи підставу для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, посилається на пункт 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 за №332 (надалі по тексту також Порядок №332), за змістом якого допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 за №505. До 11.01.2024 позивачка перебувала на обліку у Дніпропетровській області (м. Першотравенськ) та згідно відповіді на запит, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенскої міської ради від 30.01.2024 за №03-53/168, отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2015 року по 31 серпня 2020 року. Виплата допомоги припинена 01.09.2020 з причини закінчення строку виплати. Оскільки станом на 01.03.2022 позивач не отримував на себе щомісячну адресну допомогу, відповідач вважає, що підстав для призначення допомоги на проживання ОСОБА_1 немає.

На переконання позивача, така відмова відповідача є протиправними із наступних підстав. Як зазначає ОСОБА_1 , згідно пункту 2 Порядку №332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 за №204.

Позивач вказує, що починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження, які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. ОСОБА_1 зазначає, що Авдіївська міська територіальна громада увійшла до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 за №75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 (з подальшими змінами).

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилися з території територіальної громади, яка входить до Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а відтак має право на отримання виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам згідно Порядку №332.

Вважаючи протиправною відмову Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, викладену у листі від 26.02.2024 ЗВ №3/472, в призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №332, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви(а.с.17-18).

На виконання ухвали суду від 25.03.2024 позивач подала до канцелярії суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 27.03.2024 і нову редакцію адміністративного позову від 27.03.2024 (а.с.21, 22-37), в якій уточнила зміст позовних вимог та ставить питання необхідності:

визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 26.02.2024 за №3/472.

зобов`язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 за №332 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 за №1226, та заяви від 11.01.2024, починаючи з січня 2024 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами. Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.38-39).

На виконання ухвали суду від 01.04.2024 Департамент 16.04.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав письмове пояснення у справі (а.с.44-57). Відповідач зазначає, що згідно відомостей Єдиної інформаційної бази внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 з 11.01.2024 перебуває на обліку в місті Івано-Франківськ, з 14.11.2014 по 11.01.2024 перебувала на обліку в Дніпропетровській області, місто Першотравенськ. Департамент соціальної політики вказує, що відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 30.01.2024 за №03-53/168 ОСОБА_1 отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2015 року по 31.08.2020. Виплату допомоги припинено 01.09.2020 з причини закінчення строку виплати.

На переконання Департаменту, оскільки позивач станом на 01.03.2022 не отримувала на себе щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, підстав для призначення допомоги немає.

Окрім цього відповідач зазначає, що так як ОСОБА_1 з 01.01.2022 здійснила повторне переміщення 11.01.2024 з міста Першотравенськ Дніпропетровської області, що не включене до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції та не надала документів про знищене або пошкоджене житлове приміщення, підстав для призначення допомоги немає.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 16.04.2024 який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.58-63). Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради вимоги позовної заяви не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач скористалася правом подати відповідь на відзив від 21.04.2024, яка надійшла на адресу суду 22.04.2024 (а.с.64-зворотній бік а.с.66). На переконання ОСОБА_1 відповідач помилково вважає, що остання перемістилася з територій де не ведуться бойові дії (міста Першотвенськ). У відповіді на відзив ОСОБА_1 стверджує, що повернулася проживати до міста Авдіївка Донецької області, у зв`язку із чим мало місце припинення Першотравенським управлінням праці та соціального захисту населення з 01.09.2020 виплати позивачу допомоги. Також ОСОБА_1 зазначає, що Авдіївська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасового окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 за №309 (надалі по тексту також Перелік №309). З урахуванням зазначеного позивач вважає, що має право на призначення допомоги на проживання відповідно до Порядку №332, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 за №1226.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, додаткових пояснень, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка з 11.01.2024 перебуває на обліку в місті Івано-Франківськ, свідченням чого є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 11.01.2024 за №2615-7001949157 та тимчасове посвідчення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території Івано-Франківської територіальної громади від 11.01.2024 за №52735 (а.с.11, 12, 33, 34).

Згідно зазначених документів ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11, 12, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ).

Як свідчить лист Першотравенського управління праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 30.01.2024 за №03-53/68 ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Першотравенському управлінні праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради з 14.11.2014 по 11.01.2024 та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня 2015 року в розмірі 1 000,00 гривень. Виплата допомоги припинена 01.09.2020 з причини закінчення строку виплати (зворотній бік а.с.47).

Відповідно до відомості "Історія руху по РНОКПП НОМЕР_1 " ОСОБА_1 14.11.2014 взята на облік внутрішньо переміщених осіб в місті Першотравенськ Дніпропетровській області та знятий з такого обліку 11.01.2024 з підстави вибуття у інший район (зворотній бік а.с.48).

11.01.2024 позивач звернулася до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с.35-зворотній бік а.с.35, а.с.49-зворотній бік а.с.49).

Як зазнає позивач у позовній заяві, 31.01.2024 у телефонному режимі Департамент повідомив ОСОБА_1 про відмову у призначенні допомоги (а.с.2, 23)

01.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до департаменту соціальної політики з заявою, в якій просила надати роз`яснення щодо відмови у призначення допомоги з посиланням на законодавчі акти (а.с.13, 36).

Відповідач листом від 26.02.2024 за №3/472 повідомив ОСОБА_1 про відмову у призначенні допомоги на проживання. Так відмова мотивована тим, що згідно пункту 3 Порядку №332 допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг". До 11.01.2024 позивачка перебувала на обліку у Дніпропетровській області (м. Першотравенськ) та згідно відповіді на запит, наданої Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенскої міської ради від 30.01.2024 за №03-53/168, отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2015 року по 31 серпня 2020 року. Виплата допомоги припинена 01.09.2020 з причини закінчення строку виплати. Оскільки станом на 01.03.2022 позивач не отримував на себе щомісячну адресну допомогу, відповідач вважає, що підстав для призначення допомоги на проживання ОСОБА_1 немає (а.с.14-зворотній бік а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно преамбули Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 за №1706-VII (надалі по тексту також Закон №1706-VII) цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

За приписами частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина 2 статті 1 Закону №1706-VII).

Згідно правового регулювання встановленого пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 2 статті 4 Закону №1706-VII)

Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно частини 2 та 3 статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Приписами частини 1 статті 9 Закону №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 за №505 (надалі по тексту також Порядок №505).

Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (надалі по тексту також уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та визнано такою що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Згідно правового регулювання встановленого пунктом 2 Порядку №332 (в первинній редакції) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "є Підтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Пунктом 3 Порядку №332 (в первинній редакції) передбачено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., №80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Повертаючись до фактичних обставин справи суд керується наступним.

Згідно відомостей листа Першотравенського управління праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 30.01.2024 за №03-53/68 ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Першотравенському управлінні праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради з 14.11.2014 по 11.01.2024 та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня 2015 року в розмірі 1 000,00 гривень. Виплата допомоги припинена 01.09.2020 з причини закінчення строку виплати (зворотній бік а.с.47).

Жодна із сторін не надала суду будь яких доказів, які б свідчили про отримання станом на 01.03.2022 ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку №505.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку ,що у ОСОБА_1 відсутнє право на автоматичне призначення допомоги на проживання з підстав, передбачених пунктом 3 Порядку №332 (в первинній редакції).

На момент виникнення спірних правовідносин (звернення позивача до відповідача із заявою про призначення допомоги від 11.01.2024) чинними були положення Порядку №332 в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" від 11.07.2023 за №709 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб" від 21.11.2023 за №1226.

За приписами пункту 2 Порядку №332 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Згідно пункту 4 Порядку №332 для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1. Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (надалі по тексту також - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (надалі по тексту також - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

-які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

-у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення.

Із аналізу наведеного вище правового регулювання слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин право на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам мали:

-особи які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

-особи у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особо та з 11.01.2024 перебуває на обліку в місті Івано-Франківськ, на засвідчення чого в матеріалах справи наявні довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 11.01.2024 за №15-7001949157 та тимчасове посвідчення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території Івано-Франківської територіальної громади від 11.01.2024 за №52735 (а.с.11, 12, 33, 34).

Згідно зазначених документів ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11, 12, 33, АДРЕСА_4 ).

Першотравенське управління праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради листом від 30.01.2024 за №03-53/68 інформувало відповідача про те, що ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Першотравенському управлінні праці та соціального захист населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради з 14.11.2014 по 11.01.2024 (зворотній бік а.с.47).

Однак, у відповіді на відзив ОСОБА_1 стверджує, що остання повернулася проживати до міста Авдіївка Донецької області, та повторно переселилася саме з міста Авдіївки, яке входить до Переліку територіальних громад, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309.

Стосовно таких аргументів позивача, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від`їзду.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абзац 7 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ).

Абзацом 8 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ встановлено, що у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:

-дані, отримані з відповідних державних реєстрів;

-дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

-дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону (абзац 9 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ).

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ уразі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

За приписами абзацу 11 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно відомості "Історія руху по РНОКПП НОМЕР_1 " (зворотній бік а.с.48) ОСОБА_1 з 14.11.2014 по 11.01.2024 перебула на обліку в місті Першотравенськ Дніпропетровської області, 11.01.2024 знята з обліку в місті Першотравенськ Дніпропетровської області з підстав вибуття в інший район та взята на облік в місті Івано-Франківську.

Із аналізу наведеного слідує, що позивач не повідомляла про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту міста Першотравенськ Дніпропетровської області, та у зазначеного підрозділу не було інформації, яка б давала обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Окрім цього, суд зазначає, що позивач не надала суду будь які докази, які б свідчили про повернення ОСОБА_1 до покинутого постійного місця проживання (міста Авдіївка, Донецької області) в період після 01.09.2020, в тому числі до 11.01.2024.

У матеріалах справи відсутні докази:

- виконання позивачем вимог пункту 3 частини 2 статті 9 Закону №1706-VII, за змістом якого ОСОБА_1 зобов`язана була після 01.09.2020 повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання та/або у разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа - відповідний структурний підрозділ за місцем отримання довідки;

- прийняття в період з 01.09.2020 по 11.01.2024 Першотравенським управлінням праці та соціального захист населення виконавчого комітету на виконання абзацу 8 частини 1 статті 12 Закону №1706-VIІ рішення про скасування дії довідки у зв`язку із тривалою відсутність особи та/або у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання.

Суд переконаний, що не виконання ОСОБА_1 власного обов`язку, визначеного пунктом 3 частини 2 статті 9 Закону №1706-VII, не може позбавити права останньої на доведення обставини фактичного повернення після 01.09.2020 до покинутого місця постійного проживання в місто Авдіївку, втім доведення такого факту повинно бути здійснено належними і допустимими доказами, яких позивач при розгляду справи, окрім пояснення у відповіді на відзив, так і не надала.

З урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, беручи до увагу те, що ОСОБА_1 з 14.11.2014 по 11.01.2024 (дату взяття на облік внутрішньо переміщених осіб в місті Івано-Франківськ) перебула на обліку в місті Першотравенськ Дніпропетровської області і не була знята із такого обліку до 11.01.2024, то суд не має правових підстав вважати, що до переміщення в місто Івано-Франківськ, позивач дійсно (фактично) проживала в місті Першотравенськ Дніпропетровської області.

Суд звертає увагу, що місто Першотравенськ Дніпропетровської області не включене до Переліку №309, а відтак у ОСОБА_1 , з урахуванням встановлених обставин за матеріалами справи, відсутнє право на призначення допомоги на проживання з підстав переміщення (повторно переміщення) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Також, суд зазначає, що жодна із сторін не надала суду будь які докази, які б свідчили про знищення або пошкодження житлового приміщення ОСОБА_1 (до ступеня непридатного для проживання) інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

З урахування наведеного суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №332 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 за №1226.

А відтак, враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач, зважаючи на наявні документи про спірні обставини станом на січень 2024 року, правомірно відмовив ОСОБА_1 в призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно.

Водночас варто відзначити, що такий висновок суду не позбавляє позивача права повторно звернутися до Департаменту соціальної політики із заявою про призначення допомоги на проживання відповідно до Порядку №332, долучивши докази які свідчитимуть про повторне переселення ОСОБА_1 з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації чи про знищення або пошкодження житлового приміщення ОСОБА_1 (до ступеня непридатного для проживання) інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні .

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що пунктом 1 резолютивної частини ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви від 20.03.2024 із уточненими вимогами від 27.03.2024 (а.с.38-39).

З огляду на те, що позивач не понесла судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_6 ;

відповідач Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 36733431), вул. Грушевського, 29, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Чуприна О.В.