Ухвала суду № 119370291, 29.05.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

29 травня 2024 року Справа № 280/3066/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). накладеного згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2014 року ВП № 45646012, винесеної головним державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Зерновою К.Г., реєстраційний номер обтяження - 7868531, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: все нерухоме майно;

зобов`язати Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2014 року ВП № 45646012, винесеної головним державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Зерновою К.Г., реєстраційний номер обтяження - 7868531, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: все нерухоме майно, та виключити відомості з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що Хортицьким районним судом міста Запоріжжя по справі №337/2549/14-ц, яка розглядалась в порядку цивільного судочинства, прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 392293,48 грн.

На виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Зернової К.Г. від 28.11.2014 відкрито виконавче провадження №45646012 з примусового виконання рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя по справі №337/2549/14-ц.

За виконавчим провадженням №45646012 боржником виступав ОСОБА_1 , стягувачем ОСОБА_2 .

Також, судом встановлено, що 28.11.2014 державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №45646012 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

05.02.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що під час повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем не було знято арешт з майна позивача, що в свою чергу позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права на користування належним йому майном.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, посилалася на те, що йому на праві власності належить нерухоме майно, на яке постановою державного виконавця накладений арешт.

Позивач зазначає, що державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу, проте арешт з майна не зняв, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) (у редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення містяться і у статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Так, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок про те, що відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд враховую висновки ВЕРХОВНОГО СУДУ, які викладені щодо аналогічних правовідносин у постановах від 11.03.2024 по справі №932/6245/22 та від 18.05.2022 по справі №642/4263/21.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 47, 142, 189, 238, 241, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №280/3066/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69076, м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнка, буд.48а, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу його право на вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова