Ухвала суду № 119370277, 28.05.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2024 року Справа № 280/4115/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної гвардії України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної гвардії України (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не призначення та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого - її сина військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м.Маріуполь, Донецької області.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю 27.03.2022 року її сина військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м.Маріуполь, Донецької області, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень).

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Амельченком Д.Д, на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1175459 від 03.05.2024.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.05.2024 відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, які не є основною та похідною вимогами. Друга позовна вимога має грошову оцінку, яка складає 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень, така вимога є позовною вимогою майнового характеру, за подання якою судовий збір справляється в сумі 15 140,00 гривень (3028 грн * 0,4). Головне управління Національної гвардії України самостійно не вступало в справу як третя особа, а позивач зазначає у позові Головне управління Національної гвардії України як третю особу у справі, позивач має заявити суду клопотання про залучення Головного управління Національної гвардії України, в якому обґрунтувати залучення такої особи на стороні позивача або відповідача, та можливий вплив судового рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов`язки такої особи. Позивач має конкретизувати позовну вимогу щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача.

Розглянувши зазначене клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд у постановах від 28 грудня 2021 року у справі № 752/20709/21, від 13 квітня 2022 року у справі № 640/23353/21 та від 07 липня 2023 року у справі №160/11383/22 дійшов висновку, що згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України. Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

У свою чергу, похідна позовна вимога це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

В адміністративному судочинстві похідна позовна вимога - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття основна позовна вимога. Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як суд, встановлений законом і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.

В постанові від 06.09.2023 року у справі № 140/6803/22 Верховний Суд зазначив, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю суд, встановлений законом і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.

Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії основна та похідна вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.

Суд встановив, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, задоволення другої позовної вимоги безпосередньо залежить від задоволення першої позовної вимоги, відтак суд приходить до висновку, що друга позовна вимога має характер похідної та стосується зобов`язання відповідача прийняти певне рішення, відтак ця позовна вимога не є майновою.

Таким чином, позивачем правильно наданий доказ сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частинами 4, 5 статті 49 КАС України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки. Таким чином, залучення третіх осіб сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.

Суд звертає увагу, що за нормами чинного законодавства, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подає Головному управлінню Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця одноразової грошової допомоги після отримання від заявника та реєстрації всіх документів відповідно до Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 №484.

Враховуючи вищенаведене, суд при відкритті провадження у справі залучив до участі у справі визначену позивачем третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної гвардії України, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки.

У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Суд вказує, що у поданій заяві відповідач не зазначив яким способам захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначених частиною першою статті 5 КАС України не відповідають позовні вимоги заявлені позивачем у цій справі та як це впливає на можливість вирішення їх судом.

Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачем чітко вказано про порушення прав позивача внаслідок відмови відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка викладена у листі від 04.01.2024.

Отже, судом не встановлено обставин не відповідності вимог заявлених позивачем способам захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначених Кодексом адміністративного судочинства України та обставин того, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути вирішені судом через їх незрозумілість.

З урахуванням вищевикладеного, подане відповідачем клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якої слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статями 5, 49, 161, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без руху, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею, та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський