Рішення № 119367159, 06.05.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/2288/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Буйновській А.П.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Іннова Фінанс» звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.10.2023 між ТОВ«Іннова Фінанс» і фізичною особою- ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №1910211023, яким визначено, що він, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Як зазначено, договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію.

Відповідно до п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 14000грн. 00коп., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані, згідно з п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього договору, його додатків.

Умовами договору визначено наступне: тип позики - кредит; мета отримання кредиту- для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 30днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВІННОВА ФІНАНС- 1.99% на день (726.35% річних); процентна ставка позаакційна (базова)- в день 2.99% на день (1091.35% річних) фіксована; дата надання позики- 16.10.2023; дата повернення позики- 15.11.2023.

Позивач також вказує, що у відповідності до п.п.1.4, 1.4.1., 1.5., 1.5.1 договору позики:

- на період строку, визначеного п. 1.2. договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99 (з урахуванням програми лояльності ТОВІННОВА ФІНАНС, правил акції ТОВ ІННОВА ФІНАНС Повторний кредит) від суми позики за кожний день користування позикою;

- у межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3. цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті1.1.5. цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті;

- у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2. договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п.1.2 цього договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.99% на день (з урахуванням програми лояльності ТОВІННОВА ФІНАНС, правил ації ТОВІННОВА ФІНАНС Повторний кредит) перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2.99 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.

У позовній заяві вказано, що позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, позаяк позикодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14000грн. 00коп. Разом з тим, відповідач, всупереч умовам договору позики та норм ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Отже, станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед складає 77208грн. 60коп., яка складається з: 14000грн. 00коп. заборгованість за тілом кредиту; 63208грн. 60коп. заборгованість за процентами (14000,00 х 2,99% х 151днів). Проценти нараховувалися по 14.03.2024 включно.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023 у розмірі 77208грн. 60коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422грн. 50коп.

Ухвалою суду від 26.03.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

03.05.2024 відповідачем подано до суду письмові пояснення, у порядку ст.43 ЦПК України. Вказує, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14000грн. 00коп., є обґрунтованою. Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення 63208грн. 60коп. заборгованості за процентами, то він визнає її лише частково, а саме у сумі 12558грн. 00коп. (14000х 2,99%х 30днів), оскільки, за умовами договору сторони встановили строк кредитування до 15.11.2023, однак позивач просить стягнути з нього проценти за користування кредитними коштами, як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку, а саме по 14.03.2024 включно. Звертає увагу суду на те, що оскільки договором надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023 визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання ним своїх зобов`язань за договором у встановлений строк та положень п.1.5 цього договору, становлять 2,99%. Таким чином, вважає, що виходячи із суми позики у розмірі 14000грн. 00коп., узгодженої процентної ставки у розмірі 2,99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30днів, його заборгованість по відсоткам за договором надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023 становить 12558грн. 00коп. З урахуванням викладеного вище, на його думку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме до стягнення з нього на користь позивача підлягає заборгованість за вказаним договором у розмірі 26558грн. 00коп., з яких: 14000грн. 00коп. заборгованість за тілом кредиту; 12558грн. 00коп. заборгованість за процентами. Крім того, зауважив, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з нього на користь позивача також підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 833грн. 34коп. пропорційно до задоволеної частини вимог (34,40% від заявлених позивачем вимог).

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. У позовній заяві (п.1 прохальної частини) позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.

У судовому засіданні відповідач частково визнав позовні вимоги на підставі обґрунтування, що наведене ним у письмових поясненнях, які подані ним 03.05.2024, у порядку ст.43 ЦПК України. Крім того, зазначив, що він дійсно укладав кредитний договір з позивачем і ознайомлювався з його умовами. Разом з тим, у визначений договором строк він не сплачував жодних платежів, зокрема і на сьогоднішній день.

Враховуючи думку представника позивача, заслухавши доводи відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ«Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №1910211023 у письмовій формі у вигляді електронного документа. Договір позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022, складають єдиний договір.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205, 207 ЦК України).

За умовами вказаного договору, зокрема п.1.9, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленнямпропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним.

У цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора (9hatcvspq для паспорта кредиту, yb7vosnjr для кредитного договору), що і є його безпосереднім підписом.

Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п.1.1 договору, за цим договором позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 14000грн. 00коп., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п.1.3, п.1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків. Тип позики кредит. Мета отримання кредиту- для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ«Іннова Фінанс») 1,99% на день (723,35річних). Процентна ставка позаакційна (базова) 2,99% на день (1091,35% річних).

Згідно з п.1.2, п.1.3 зазначеного договору, строк позики (строк дії договору) становить 30днів. Орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 16.10.2023. Дата повернення позики 15.11.2023. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.

Пунктом 1.4 договору визначено, що на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% (з урахування програми лояльності ТОВ«Іннова Фінанс», правил акції ТОВ«Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою. У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

У випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного у п.1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахування програми лояльності ТОВ«Іннова Фінанс», правил акції ТОВ«Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,99% на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується на період дії введеного карантину на території України (п.1.5 договору).

Відповідно до п.1.7 договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно з умовами договору не пізніше строку, вказаного у п.1.2 та або п.1.3 договору.

Згідно з п.1.8 договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу відповідно до строку, передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені у Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою.

У випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті1.1.5 цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.2 договору, строк дії цього договору, вказаний у п.1.2 договору, діє на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань, та визначається як період від дати отримання позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за дисконтною та/або (позаакційною) базовою процентною ставками, штрафними санкціями, які мають бути сплачені у разі невиконання умов договору та інших нарахувань передбачених договором.

За умовами п.5.5 договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.

Як уже зазначалось вище, під час укладення договору позики, відповідачем ОСОБА_1 16.10.2023 підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ«Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 , додаток №1 до договору №1910211023 від 16.10.2023, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики, а також підписано Оферту, яка є пропозицією укладення договору надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023, в якій викладені умови отримання відповідачем ОСОБА_1 позики від ТОВ«Іннова Фінанс», які є аналогічними умовам отримання відповідачем ОСОБА_1 позики від ТОВ«Іннова Фінанс», що зазначені у договорі надання грошових коштів у позику №1910211023, який 16.10.2023 укладений між ТОВ«Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 .

Відповідно до листа за вих. №4288 від 15.03.2024 ТОВ«ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», який адресований ТОВ«Іннова Фінанс», останнє повідомлено, що відповідно до договору №160523/1 від 16.05.2023 здійснено за дорученням ТОВ«Іннова Фінанс» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів, зокрема 16.10.2023 ОСОБА_1 на суму 14000грн. 00коп., номер транзакції- 1310805826.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ«Іннова Фінанс» доведено факт укладення 16.10.2023 між ТОВ«Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №1910211023, а також отримання 16.10.2023 відповідачем ОСОБА_1 коштів у позику в сумі 14000грн. 00коп. на підставі вказаного вище договору.

Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за договором №1910211023 від 16.10.2023, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на банківську картку, яка вказана відповідачем у зазначеному договорі.

Однак, відповідально до матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Слід зазначити, що зі всіма умовами кредитування ОСОБА_1 був ознайомлений і прийняв умови договору про надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023. Навіть, після отримання кредитних коштів, він не відмовився від договору і не повернув отримані у кредит грошові кошти. Крім того, й у судовому засіданні відповідач зазначив, що кредитний договір між сторонами дійсно було укладено.

На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ«Іннова Фінанс».

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного Кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставказа кредитомможе бутифіксованою абозмінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст.1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На час розгляду справи договір про надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 16.10.2023 №1910211023 у розмірі 77208грн. 60коп., з яких: 14000грн. 00коп. тіло кредиту, 63208грн. 60коп. проценти (нараховані за період з 16.10.2023 по 14.03.2024= 151день).

Так, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти у розмірі 14000грн. 00коп. надавалися і отримані відповідачем ОСОБА_1 на строк 30днів (з 16.10.2023 по 15.11.2023) зі сплатою процентів (відсотків) за користування кредитом. При укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, ОСОБА_1 усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України«Про споживче кредитування», повідомлений про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Зокрема, встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги у частині повернення ним позивачу заборгованості по тілу кредиту 14000грн. 00коп. та відсотків 12558грн. 00коп. При цьому, посилання ОСОБА_1 у його письмових поясненнях від 03.05.2024, про невірне нарахування кредитодавцем відсотків у розмірі 63208грн. 60коп., є безпідставними і спростовуються дослідженими доказами, а саме умовами договору про надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023, наведеними позивачем розрахунками щодо розміру заборгованості. Слід зазначити, що при добросовісному виконанні відповідачем зобов`язання,- не настали б для останнього негативні наслідки, пов`язані з простроченням виконання зобов`язань.

Установивши, що договір про надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та був ознайомлений з сукупною вартістю кредиту.

Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи у строк зобов`язання, відповідач не мав би наслідком постійне збільшення процентів за користування кредитом. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ТОВ«Іннова Фінанс», надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Крім того, і на час розгляду цієї справи ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №1910211023 від 16.10.2023.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422грн. 50коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №12 від 15.03.2024.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ«Іннова Фінанс» задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422грн. 50коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул.Болсуновського,8 поверх9) заборгованість за кредитним договором від 16.10.2023 №1910211023 у розмірі 77208грн. 60коп., з яких 14000грн. 00коп. тіло кредиту, 63208грн. 60коп. проценти, а також судовий збір у розмірі 2422грн. 50коп., а всього 79631грн. 10коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.05.2024.

Головуючий: С. М. Позарецька