Рішення № 119365591, 29.05.2024, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/246/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика",

код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Україники, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Павленко Тетяни Олексіївни ,

РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

Адреса проживання: АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 69187,92 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" через підсистему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Павленко Тетяни Олексіївни , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 69187,92 грн, з яких 25496,68 грн заборгованості по тілу кредиту, 42376,18 грн - зі сплати процентів, 1315,06 грн - зі сплати комісії.

Позивач, у прохальній частині позовної заяви, клопотав витребувати докази від АТ КБ "ПриватБанк", зокрема, інформацію, що містить банківську таємницю:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я Павленко Тетяни Олексіївни (РНОКПП НОМЕР_1 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 29.08.2021 року по 15.02.2023 року включно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання кредиту №385668-КС-001 від 29.08.2021.

Після усунення недоліків позовної заяви Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив. Крім того, ухвалою суду від 02.04.2024 задоволено клопотання позивача та постановлено витребувати у Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ: 14360570) (вул. Грушевського, будинок 1/Д, м. Київ, 01001) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я Павленко Тетяни Олексіївни (РНОКПП НОМЕР_1 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 29.08.2021 року по 15.02.2023 року включно.

09.04.2024 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуті поштові відправлення, а саме ухвала суду від 02.04.2024, надіслані судом відповідачу на адреси місцезнаходження та місця проживання із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/709/22 (ухвала від 07.04.2023).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/243/24.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22.04.2024 на виконання ухвали суду від 02.04.2024 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

29.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Фізичній особі-підприємцю Павленко Тетяні Олексіївні пропозицію (оферту) укласти договір №385668-КС-001 про надання кредиту (а.с. 18).

29.08.2021 ФОП Павленко Тетяна Олексіївна прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою (а.с. 19).

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено ФОП Павленко Тетяні Олексіївні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1415, на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначений позичальником у анкеті в особистому кабінеті, та який ним було введено.

Таким чином, 29.08.2021 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Кредитодавцем) та ФОП Павленко Тетяною Олексіївнолю (Позичальником) укладено договір №385668-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Тип кредиту: кредит.

Строк кредиту: 24 тижнів.

Процентна ставка: в день 1,07922728, фіксована.

Комісія за надання Кредиту: 1650,00 грн.

Загальний розмір наданого Кредиту: 11 000,00 грн.

Термін дії договору: до 13.02.2022.

Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 27480,00 грн.

Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору сторони погодили, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Згідно з п. 4 Договору у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 Правил.

Відповідно до п. 5 Договору Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.

Згідно з п. 6 Договору Позичальник надав дозвіл Кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів Кредитодавця та повного виконання зобов`язань за цим договором, а також Позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором, при цьому без особистого повідомлення Позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.

Відповідно до п. 7 Договору Позичальник надав Кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п.

Згідно з п. 8 Договору, підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною 2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до п. 9 Договору, договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.

Відповідно до п.10 Договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.

Пунктом 4.2.2.2. Правил встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором про надання кредиту та Додатковою угодою, до закінчення терміну дії Договору.

Згідно пункту 5.1. Правил, обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування Кредитом за Договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, Проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику протягом всього строку кредитування.

Пунктом 5.6. Правил встановлено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати Кредитодавця, пов`язані з поверненням виданого Кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані Кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до Договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені Проценти за користування Кредитом та прострочена сума Кредиту; 4) у четверту чергу - Проценти за користування Кредитом; 5) у п`яту чергу - сума Кредиту.

Відповідно до пункту 7.5. Правил, закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору та Додаткової угоди, які мали місце під час дії Договору (Додаткової угоди).

Позивач на виконання умов Договору про надання кредиту №385668-КС-001 перерахував на рахунок відповідача зазначений в Анкеті кредитні кошти в сумі 11000,00 грн.

Означений факт підтверджується копією повідомлення №438496439 від 29.08.2021, а також випискою з карткового рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

10.11.2021, ТОВ "Бізнес Позика" направило ФОП Павленко Тетяні Олексіївні пропозицію укласти додаткову угоду (оферта) до Договору № 385668-КС-001 про надання кредиту.

10.11.2021, ФОП Павленко Тетяна Олексіївна прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди до Договору № 385668-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

10.11.2021, між кредитодавцем та позичальником укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 385668-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 10.11.2021, сторони підтвердили, що станом на 10.11.201 сума неповернутого Позичальником коедиту становить 9 496,68 грн (п.1 Додаткової угоди № 1), кредит збільшується на 16 000,00 грн (п.2.1. Додаткової угоди № 1).

Після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 25 496,68 грн. (п.2.2. Додаткової угоди № 1). Комісія за зміну умов договору 2400,00 грн.

Термін дії договору - до 27.04.2022. Строк кредиту продовжити на 73 днів.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №385668-КС-001 та Додатковою угодою № 1 до нього. Означений факт підтверджується копією повідомлення №460726917 від 10.11.2021.

Відповідач свої зобов?язання за Договором № 385668-КС-001 виконав частково, сплатив 16 803,53 грн, Списання коштів підтверджується випискою по банківській картці № НОМЕР_2 , наданою АТ КБ "Приватбанк".

Після закінчення терміну кредитування відповідач своїх зобов`язань не виконав, отриманий кредит не повернув, проценти за користування кредитом (розмір яких узгоджений сторонами на момент підписання Договору) та комісію не сплатив. Наразі за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за Договором про надання кредиту від 29.08.2021 №385668-КС-001 з урахуванням додаткової угоди до нього, розрахована станом 15.02.2023 у розмірі 69187,92 грн, з них: 25496,68 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 42376,18 грн прострочених платежів по процентах та 1315,06 грн прострочених платежів за комісією.

Суд перевірив правомірність нарахування процентів за користування кредитом у межах терміну кредитування за фіксованою ставкою та встановив, що наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірний.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом наведеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за якою підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість виконання договору сторонами.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 181 ГК України).

За частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлене законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксований шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачене законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

За змістом п. 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частин 3 - 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі, в якій розміщена така пропозиція, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульоване використання підпису в сфері електронної комерції, зокрема, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктами 6 та 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі в вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас, одноразовим ідентифікатором є алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно - комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації в його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та / або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Суд установив, що договір про надання кредиту від 29.08.2021 № 385668-КС-001 містить відмітку про підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором: "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1415 29.08.2021 13:50:12".

Додаткова угода №1 від 10.11.2021 до договору про надання кредиту від 29.08.2021 № 385668-КС-001 містить відмітку про підписання її відповідачем одноразовим ідентифікатором: "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-8489 01.11.2021 11:10:02".

При цьому, до матеріалів справи позивачем долучені довідки щодо візуальної форми послідовності дій клієнта ФОП Павленко Т.О. щодо укладення електронного договору про надання кредиту від 29.08.2021 № 385668-КС-001 та додаткової угоди №1 від 01.11.202.

Одноразові ідентифікатори, якими підписаний договір та додаткова угода, складаються з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджений факт укладення договору про надання кредиту між ФОП Павленко Т.О. та ТОВ "Бізнес позика" та додаткової угоди до нього.

01.09.2021, відповідач вчинив дії з виконання умов договору від 29.08.2021 № 385668-КС-001, зокрема, перерахував позивачу 55,56 грн в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами, що свідчить про визнання ним факту укладення цього правочину.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

В п. 5 Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст якого розміщений на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та відповідно, укладає договір.

З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).

Суд здійснив аналіз умов укладеного правочину та дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з кредитування, врегульовані §1, §2 Глави 71 ЦК України. ТОВ "Бізнес Позика" є фінансовою установою (свідоцтво від 06.04.2017 ФК № 880, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг).

На момент вирішення спору, договір про надання кредиту від 29.08.2021 № 385668-КС-001 припинив свою дію, в зв`язку з закінченням строку на який був укладений.

За частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення врегульовані §1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлене цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за умовами договору позики та кредитного договору обов`язку позикодавця (кредитодавця) надати позичальнику грошові кошти кореспондує обов`язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти та комісію за надання кредиту, якщо це передбачене договором.

Таким чином, договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати відсотків та комісії, якщо це передбачене договором.

За наявними в справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, а саме, перерахував на банківську картку відповідача кредитні кошти, в той час як відповідач умови кредитного договору порушив, кредитні кошти в установлені договором (зокрема графіком погашення) строки не повернув, у зв`язку з чим станом на 15.02.2023 за кредитним договором від 29.08.2021 № 385668-КС-001 за відповідачем обліковується прострочена заборгованість у сумі 69187,92 грн, з якої: 25496,68 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 42376,18 грн прострочених платежів по процентах та 1315,06 грн прострочених платежів за комісією.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

За статтею 610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Докази погашення відповідачем заборгованості за користування кредитом за спірним кредитним договором у строки, погоджені сторонами графіком платежів, матеріали справи не містять. Відтак, відповідач своїх зобов`язань з повернення кредиту, сплати комісії та відсотків за надання та користування кредитом за договором від 29.08.2021 № 385668-КС-001 з урахуванням додаткової угоди до нього не виконав.

Вказані обставини відповідач під час вирішення цього спору не спростував.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Оскільки відповідач, у порушення статей 525 - 527, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України та статті 193 ГК України, договірних зобов`язань не виконав та не повернув в установлений строк позивачу кредит, не сплатив комісію за надання кредиту та проценти за його користування, нараховані в межах терміну кредитування, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 43691,24 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому судом враховано відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позивачем сум заборгованості за договором та порядку нарахування таких сум.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленко Тетяни Олексіївни (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) 25 496,68 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 42376,18 грн прострочених платежів по процентах, 1315,06 грн прострочених платежів за комісією та 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 29.05.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ засоби зв`язку - тел.099 420 54 50

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.