Ухвала суду № 119361534, 23.05.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1494/24

Провадження №1-кс/522/2687/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

23 травня 2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна,

УСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 02.02.2024 в ході проведення обшуку за адресою: митного терміналу відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 23.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.

СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024160000000031 від 23.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з числа мешканців міста Одеси та Одеської області вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, а саме створили протиправні механізми з виводу безготівкових та готівкових коштів (активів) до РФ, які використовуються громадянами та установами РФ з метою ухилення від фінансового моніторингу та приховування кінцевих отримувачів активів. Після переведення коштів (активів) на територію РФ їх використовують на шкоду України, в тому числі для фінансування ЗС РФ, приватних військових компаній та окупаційних адміністрацій держави-агресора, на шкоду України.

Так, відповідно до наявної інформації, за митною декларацією 24UA500500002635U5 в адресу отримувача ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подано до розмитнення товар «косметичні засоби» загальною вагою 4591кг. Відправником вказаного товару є «Дансон трейдинг» ООД (Республіка Болгарія), а виробником значиться компанія «Ветпром» АД (Республіка Болгарія). Декларантом вказаний ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), однак фактичну подачу митної декларації здійснювала громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, за наявними даними, на частині вантажу, що переміщується за митною декларацією 24UA500500002635U5, на маркуванні наявні написи, відповідно до яких ексклюзивним імпортером в Україні є ФОП ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ), виробником товару є «DANSON BG OOD» Bulgaria на заводах «VETPROM AD» Bulgaria, організація-імпортер, що відповідальна за претензії: АО «Доминанта-сервис» (142100, російська федерація, московська обл., м. Подольськ, вул. Комсомольська, буд.1, стр. 49, прим. 1, кімн. 223).

Фактичним отримувачем товарів за митною декларацією 24UA500500002635U5 є громадянин ОСОБА_9 , який проваджує діяльність у сфері продажу косметичних товарів на території України від компанії Cosmetic Company. ОСОБА_9 був засновником ТОВ «Апсайд лтд» (43595200, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27) та ТОВ «Євро косметікс» (33597059, и. Київ, вул. Куренівська, буд. 27).

Аналізом офіційних джерел Республіки Болгарія встановлено, що засновниками «DANSON BG OOD» являються Петр ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та Само Христов Добрев. Компанія «DANSON BG OOD» володіє акціями у болгарських фірмах, а саме: «Фармацевтичні заводи МИЛВЕ» UIC 831526337, «VETPROM» НОМЕР_2 , «ВПАКИДЖИНГ» НОМЕР_3 , «ДАНСОН ТРЕЙДИНГ» НОМЕР_4 .

Крім того, відповідно до сайту «DANSON BG OOD» встановлено, що підприємство здійснює реалізацію медичних виробів на території рф, офіс якого розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , контактний телефон НОМЕР_5 , акціонерами підприємства являються громадяни рф ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що свідчить про пов`язаність болгарської компанії «DANHSON-BG OOD» з державою агресором рф.

В свою чергу міжнародний фармацевтичний холдинг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » являється виробником фармацевтичної продукції, до складу якого входять підприємства, які знаходяться в рф, окремі засновники підприємства являються громадянами рф та мають відповідні бізнес-відгалуження в рф, що свідчить про спорідненість вказаного підприємства з країнами агресорами.

Водночас, афілійованість фармацевтичного холдингу «DANSON BG OOD» з підприємствами країни агресора підтверджується інформацією з сайту компанії АО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), відповідно до якої «DANSON BG OOD» придбана останньою в період 2013-2017р.р. та є частиною російського фармацевтичного холдингу «Доминанта».

З огляду на викладене, в діях отримувача ФОП ОСОБА_16 , а саме громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ФОП ОСОБА_9 , нотаріально уповноваженого ОСОБА_7 на представлення її інтересів в органах Державної митної служби, та, за наявними даними, фактичного отримувача вантажу за митною декларацією 24UA500500002635U5, а саме громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наявні ознаки пособництва країні агресору шляхом провадження зовнішньо-економічної діяльності в обхід обмежувальних заходів (санкцій) із залученням компаній-нерезидентів, афілійованих з комерційними структурами російської федерації.

Також, в ході досудового розслідування встановлено знаходження вантажу за митною декларацією 24UA500500002635U5, а саме митний термінал відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 23.

02.02.2024, в ході проведення обшуку митного терміналу відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 23, виявлено та вилучено: 1) копію митної декларації 24UA500500002635U5, на 4 арк.; 2) копію пакувального листа № 0100000004 від 13.09.2023, на 1 арк.; 3) копію пакувального листа № 0100000005 від 13.09.2023, на 1 арк.; 4) копію пакувального листа № 0100000006 від 05.12.2023, на 1 арк.; 5) копі. Єдиного уніфікованого документа для розміщення товарів на тимчасове зберігання № 7.10-28.5-02/0059, на 1 арк.; 6) копію проформи інвойсу № RE 00000006 від 05.09.2023, на 1 арк.; 7) копію проформи інвойсу № RE 00000010 від 13.11.2023, на 1 арк.; 8) копію проформи інвойсу № RE 00000005 від 24.08.2023, на 1 арк.; 9) копію інвойсу № 0100000004 від 13.09.2023, на 1 арк.; 10) копію інвойсу № 0100000005 від 13.09.2023, на 1 арк.; 11) копію інвойсу № 0100000006 від 05.12.2023, на 1 арк.; 12) копії сертифікатів руху, на 2 арк.; 13) копію платіжної інструкції в іноземній валюті №1 від 04.09.2023, на 1 арк.; 14) копію платіжної інструкції в іноземній валюті №2 від 08.09.2023, на 1 арк.; 15) копію платіжної інструкції в іноземній валюті №3 від 14.11.2023, на 1 арк.; 16) копію прайс-листа, на 2 арк.; 17) копію калькуляції оптової ціни від 13.09.2023, на 2 арк.; 18) копію договору № 23-Т-ТД-00007 від 24.08.2023, на 9 арк.; 19) копію специфікації №1, на 1 арк.; 20) копію специфікації №2, на 1 арк.; 21) копію специфікації №3, на 1 арк.; 22) копію додатку до договору №1 від 24.08.2023, на 1 арк.; 23) копію судового рішення (справа №420/17350/22) від 24.03.2023, на 14 арк.; 24) копію судового рішення (справа №420/21212/23) від 25.10.2023, на 10 арк.; 25) копію судового рішення (справа №420/21212/23) від 16.01.2024, на 1 арк.; 26) копію експортної декларації 24BG005805A00084B6, на 5 арк.; 27) копії актів проведення огляду (переогляду) товарів , на 2 арк.; 28) копію нотаріально завіреної довіреності НРА 703491, на 2 арк; 29) крем відбілюючий «ACHROMIN» 45мл в упаковці світло-рожевого кольору на якій зазначено організацію імпортер АО «Доминанта Сервис» (Россия) та який знаходиться у 272 картонних коробах з позначенням «Страна - Россия» по 81 упаковці у кожному коробі, в загальній кількості 22032 шт.; 30) крем відбілюючий «ACHROMIN» 45мл в упаковці червоного кольору з позначенням «PRO» та який знаходиться у 271 картонному коробі по 81 упаковці у кожному коробі, в загальній кількості 21928 шт.; 31) зубні щітки які знаходяться у 64 картонних коробах по 420 шт. у кожному коробі, в загальній кількості 26880 шт.; 32) зубну пасту «Pomorin» 100 мл, яка знаходиться у 280 картонних коробах по 24 упаковки у кожному коробі, в загальній кількості 6720 шт.

Вказані предмети та документи містять інформацію, яка потребує дослідження в ході проведення досудового розслідування, у тому числі експертного, можливо вказані предмети використовувались в ході вчинення кримінального правопорушення, а також містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Тому прокурор просить накласти арешт на вказане майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Крім того, до початку судового засідання було подано письмові заперечення на клопотання.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно ч.1ст.318 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ухвалюючи рішення, суд враховує наступне.

В порушення вимог п.1 ч.3 ст.132 КПК України, сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 КК України, та не довела під час розгляду клопотання наявність обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

З наданих матеріалів вбачається, що вилучене майно використовувалося у підприємницькій діяльності, яка не містить ознак злочину, передбаченого ст.111-2 КК України, а арешт такого майна може призвести до істотних негативних наслідків та порушення права на мирне володіння майном.

В клопотанні прокурор в якості підстави для арешту майна зазначив, що воно може бути визнане речовими доказами по справі.

Такі доводи слідчий суддя оцінює критично, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч.2 ст.98 КПК України).

Дослідивши додатки до клопотання та надані представником власника документи щодо походження імпортованих товарів, слідчим суддею встановлено, що вилучені документи та майно очевидно не відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.98 КПК України, та не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Та обставина, що з часу вилучення майна у лютому 2024 року воно не визнано речовим доказом, підтверджує такі висновки суду.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2024 вилучене під час обшуку майно було арештовано, утім ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.04.2024 дану ухвалу було скасовано та клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків.

Звернувшись до суду повторно із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна лише 09.05.2024 року, прокурор в порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України не дотримався процесуального строку на подачу такого клопотання та не надав доказів поважності причин його пропуску.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що вилучені товари були імпортовані до України до 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення рф, у зв`язку з чим обмежень щодо заборони придбання даної групи товарів громадянами України в рф не існувало відповідно до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з рф, який затверджений Постановою КМУ «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» №1147 від 30.12.2015.

З огляду на викладене, слідчий суддя не встановив правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а тому у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

23.05.2024