Ухвала суду № 119356793, 24.05.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5994/24

Провадження № 1-кс/201/2123/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Авдіївка Покровського району Донецької області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, пенсіонерки, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000001303 від 01.05.2024,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22024050000001303 від 01.05.2024 щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України за фактом поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Авдіївка Донецької області, 04 липня 2023 року о 23 годині 04 хвилин за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 8 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , з обліковим записом « ОСОБА_7 » ID НОМЕР_4 , поширила інформацію військового характеру, зокрема про переміщення та рух танкових підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 шляхом направлення двох звукових файлів військовослужбовцю медичного підрозділу ЗС РФ ОСОБА_8 , яка використовує номер мобільного зв`язку НОМЕР_5 , на якому встановлений месенджер «Telegram», з псевдонімом « ОСОБА_9 » (мовою оригіналу).

Так, з огляду на вагомість наявних доказів у цьому кримінальному провадженні, слідчий за погодженням з прокурором вважали доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що, на думку сторони обвинувачення, також свідчить про наявність достатніх підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється. Таким чином, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором вважали, що під час дії воєнного стану до підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, задля запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовомузасіданні прокурорпідтримала поданеклопотання танаполягала назастосуванні запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюстосовно підозрюваної ОСОБА_5 ,враховуючи,що останнявчинила тяжкийзлочин протиоснов національноїбезпеки Українив умовахвоєнного стану на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, що виразилось у наданні інформації про переміщення та рух Збройних Сил України, а отже є достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Підозрювана під час судового розгляду просила відмовити у клопотанні сторони обвинувачення, застосувавши до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи за можливе обрання стосовно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін судового процесу, а також дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків з таких підстав.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Водночас підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме поширенні інформації про переміщення, рух Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколу затримання підозрюваної в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, оскільки виникли обґрунтовані обставини, які давали підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 ; протоколу обшуку від 23 травня 2024 року, яким зафіксовано проведення обшуку житла підозрюваної, яка добровільно видала для огляду власний мобільний телефон, який використовувала для вчинення злочину; протоколів огляду комп`ютерних даних від 08 травня 2024 року та 09 травня 2024 року (два протоколи), якими зафіксовано інформацію, розміщену в мережі Інтернет на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10 травня 2024 року та від 13 травня 2024 року; інформацією, наданою в порядку ст. 93 КПК України Авдіївською міською військовою адміністрацією № 3х1258/01-2N від 26 квітня 2024 року, чим в сукупності підтверджується причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затверджений Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України, у вчиненні яких підозрюється остання, належать до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, максимальна межа санкції якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років, у зв`язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної.

Також слідчий суддя вважає доведеними наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, а також вагомістю та сукупністю зібраних на даному етапі розслідування доказів про подію кримінального правопорушення, зокрема про час, місце та спосіб вчинення в умовах воєнного стану підозрюваною ОСОБА_5 тяжкого злочину проти основ національної безпеки України неподалік територій активних бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок проживання останньої на території іншого населеного пункту, що в умовах воєнного стану значно підвищує ризик здійснити дії, передбачені п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності такою особою, що відповідно може стати наслідком ускладнення відшукання підозрюваної, знищення, схову або спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а отже існують обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що підозрювана може вжити спроби протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та досягненню його дієвості, а також доводить ймовірність продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цього злочину дають підстави вважати, що підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_5 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.

Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_5 , стосовно якої немає відомостей, які б перешкоджали застосуванню цього запобіжного заходу, міцність її соціальних зв`язків в місці постійного проживання та реєстрації, що знаходиться в іншому населеному пункті, майновий стан підозрюваної та відсутність у неї судимостей. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Водночас під час розгляду даного клопотання, на підставі ч. 6 ст. 176 КПК України, не перевіряється обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України під час дії воєнного стану, а отже за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує її права та свободи, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. У зв`язку з цим слід вважати, що відповідні потреби досудового розслідування виправдовують найбільш суворий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, погодженого прокурором.

Таким чином, оцінюючи в сукупності матеріали поданого клопотання, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження і даних про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, доцільним є застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за доцільне згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-197, 205, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою є 21 липня 2024 року.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 09 годині 00 хвилин 27 травня 2024 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1